Decision № 140576607, 13.10.2026, Volodymyr City Court of Volyn Oblast (until 25.04.2025 - Volodymyr-Volynskyi City Court of Volyn Oblast)

154/2650/26

2/154/1560/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

13 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 653,10 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 846385171, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5 500 грн.

Позивач зазначає, що договір укладено через інформаційно-телекомунікаційну систему первісного кредитодавця шляхом реєстрації відповідача на вебсайті, подання заявки на отримання кредиту, погодження умов кредитування та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором TVXB-6793.

На виконання умов договору первісний кредитодавець перерахував кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачем під час оформлення заявки.

У подальшому, 02 вересня 2025 року, на підставі договору факторингу № МВ-ТП/51 первісний кредитодавець відступив право грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке надалі передало відповідне право вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 19 403,10 грн, яка складається з 5 500 грн основного боргу, 10 823,10 грн процентів за користування кредитом, 330 грн комісії та 2 750 грн штрафних санкцій.

Водночас позивач не заявляє вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 750 грн, обмеживши предмет позову стягненням основного боргу, процентів та комісії на загальну суму 16 653,10 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та набуття права грошової вимоги за кредитним договором, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 16 653,10 грн, а також понесені судові витрати, зокрема 2 662,40 грн судового збору та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог чи доказів на їх спростування суду не надав.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 15 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати інформацію щодо належності відповідачу банківської картки, зарахування кредитних коштів, а також відомості щодо номера телефону, пов`язаного з обслуговуванням відповідного рахунку.

04 вересня 2026 року на виконання зазначеної ухвали до суду надійшли письмові матеріали АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених вимог до суду не надіслав.

Враховуючи повторну неявку відповідача, ненадання ним відзиву на позовну заяву, відсутність повідомлень про причини неявки та заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 223, 280 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

27 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 846385171 за кредитним продуктом «СМАРТ».

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, а позичальник - повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та передбачену договором комісію. Сума першого траншу становила 5 500 грн, загальний кредитний ліміт - 9 100 грн.

Пунктом 3.1 договору встановлено початковий дисконтний період кредитування тривалістю 30 днів із можливістю його продовження або поновлення відповідно до пунктів 3.2-3.4 договору. Загальний строк кредитування становив 1 826 днів. Продовження або поновлення дисконтного періоду не змінювало загального строку дії договору.

Згідно з пунктами 8.2, 8.3 договору встановлено фіксовану базову процентну ставку 0,98 % на день від фактичного залишку кредиту, що відповідає 357,70 % річних. Пунктом 8.7.1 передбачено застосування зниженої дисконтної ставки 0,80 % на день протягом початкового дисконтного періоду за визначених договором умов. Відповідно до пунктів 8.10, 8.11 проценти нараховувалися щоденно на фактичний залишок кредиту. Після закінчення дисконтного періоду передбачалося застосування базової процентної ставки.

Пунктом 8.4 договору встановлено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 330 грн, яка нараховувалася в день видачі першого траншу. Комісію визначено як окрему складову плати за кредитування.

Відповідно до пункту 5.1 договору кредитні кошти надавалися шляхом безготівкового переказу на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки НОМЕР_4.

Згідно з пунктами 11.1, 11.2 договір набував чинності з моменту його підписання сторонами та діяв протягом п`яти років або до дострокового розірвання чи припинення, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

У заявці на отримання кредиту від 27 червня 2025 року зазначено персональні дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та платіжну картку НОМЕР_4 , на яку передбачалося перерахування кредитних коштів.

Позивачем також надано паспорт споживчого кредиту, Правила надання грошових коштів у позику за продуктом «СМАРТ» та документи щодо порядку дій позичальника і кредитодавця в інформаційно-телекомунікаційній системі. Зазначеними документами передбачено оформлення заявки, ідентифікацію позичальника, перевірку платіжної картки, ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі, 27 червня 2025 року о 06 год. 16 хв. від імені ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту. О 06 год. 18 хв. 01 сек. на номер телефону НОМЕР_3 направлено одноразовий ідентифікатор TVXB-6793, який о 06 год. 18 хв. 49 сек. введено в систему кредитодавця для підписання договору. О 06 год. 18 хв. 52 сек. у системі відображено перерахування кредитних коштів. Відомостей про продовження дисконтного періоду довідка не містить.

На підтвердження надання кредитних коштів позивачем надано платіжне доручення № 2024980e-9698-4bc5-bc48-1ed5fdee4e0b від 27 червня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило переказ 5 500 грн на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку НОМЕР_4 за кредитним договором № 846385171. Документ містить відмітку про проведення платежу банком 27 червня 2025 року.

Відповідно до довідки первісного кредитодавця № 846385171/02032026/Э від 02 березня 2026 року платіжну операцію на суму 5 500 грн за зазначеним договором ініційовано 27 червня 2025 року о 06 год. 18 хв. 49 сек. та завершено о 06 год. 18 хв. 53 сек. Ідентифікатор платіжної операції - 45099-43303-31393.

На виконання ухвали суду від 13 серпня 2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» листом від 27 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260824/82234-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 , якій відповідає рахунок IBAN НОМЕР_6 . Номер телефону НОМЕР_3 міститься в анкетних даних відповідача, хоча не був фінансовим номером за цією карткою.

Банк також підтвердив, що 27 червня 2025 року на зазначений рахунок ОСОБА_1 було зараховано 5 500 грн. У наданій банківській виписці відображено відповідну операцію зарахування коштів, із яких 27,50 грн становила комісія за операцією, а 5 472,50 грн - сума поповнення карткового залишку. Виписка також містить відомості про подальше використання коштів із зазначеної платіжної картки.

02 вересня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/51, відповідно до якого первісний кредитодавець відступив фактору права грошової вимоги, визначені у відповідному реєстрі.

Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги від 02 вересня 2025 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 846385171 на загальну суму 11 749,30 грн, з яких 5 500 грн - основний борг, 3 169,30 грн - проценти, 330 грн - комісія та 2 750 грн - неустойка. Передання прав вимоги підтверджено протоколом узгодження предмета факторингової операції, а здійснення фінансування - актом звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2025 року.

Відповідно до розрахунку первісного кредитодавця за період із 27 червня до 27 липня 2025 року включно проценти нараховувалися за дисконтною ставкою 0,80 % на день від суми кредиту 5 500 грн, що становило 44 грн щоденно та 1 320 грн за 30 днів.

Із 28 липня до 02 вересня 2025 року включно кредитодавець застосовував базову процентну ставку 0,98 % на день, що становило 53,90 грн щоденно, та нарахував за цей період 1 994,30 грн процентів. Загальна сума нарахованих процентів становила 3 314,30 грн.

Розрахунок містить відомості про три платежі відповідача: 04 серпня 2025 року - 35 грн, 11 серпня 2025 року - 75 грн та 20 серпня 2025 року - 35 грн. Загалом сплачено 145 грн, які зараховано на погашення процентів. Погашення основної суми кредиту та комісії розрахунком не відображено.

Крім того, 10 та 17 серпня 2025 року кредитодавець нарахував неустойку по 1 375 грн, загалом 2 750 грн.

Таким чином, за розрахунком первісного кредитодавця станом на 02 вересня 2025 року несплачена заборгованість становила 11 749,30 грн, з яких 5 500 грн - основний борг, 3 169,30 грн - проценти, 330 грн - комісія та 2 750 грн - неустойка.

Після набуття права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» продовжило нарахування процентів за базовою ставкою 0,98 % на день від неповернутої суми кредиту 5 500 грн, тобто по 53,90 грн щоденно.

Згідно з розрахунком цього кредитора за період із 03 вересня 2025 року до 22 січня 2026 року включно додатково нараховано 7 653,80 грн процентів. Відомостей про здійснення відповідачем платежів протягом цього періоду розрахунок не містить. Додаткові комісії та неустойка не нараховувалися.

Станом на 22 січня 2026 року загальна сума несплачених процентів становила 10823,10 грн, з яких 3 169,30 грн нараховано первісним кредитодавцем та 7 653,80 грн - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Після 22 січня 2026 року подальшого нарахування процентів розрахунок не містить.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до якого позивачу відступлено права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними у відповідному реєстрі.

Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги № 1 від 27 лютого 2026 року до позивача передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 846385171. Передання реєстру підтверджено актом приймання-передачі від 27 лютого 2026 року, а здійснення фінансування - платіжною інструкцією № 1003 від 10 березня 2026 року.

Відповідно до виписки з особового рахунку, складеної ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за період із 27 лютого до 01 травня 2026 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 травня 2026 року становила 19 403,10 грн, з яких 5 500 грн - основний борг, 10 823,10 грн - проценти, 330 грн - комісія та 2 750 грн - штрафні санкції. Протягом зазначеного періоду погашення заборгованості та здійснення додаткових нарахувань випискою не відображено.

Позивач просить стягнути 16 653,10 грн заборгованості, яка складається з 5 500 грн основного боргу, 10 823,10 грн процентів і 330 грн комісії. Вимог про стягнення неустойки в розмірі 2 750 грн не заявлено.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76-80, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відсутність відзиву відповідача не звільняє позивача від обов`язку доведення підстав і розміру заявлених вимог. Тому суд вирішує спір на підставі досліджених доказів, перевіряючи виникнення кредитного зобов`язання, фактичне надання коштів, обґрунтованість нарахованої заборгованості та набуття позивачем права вимоги.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України встановлено обов`язкову письмову форму кредитного договору.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Досліджений судом кредитний договір № 846385171 від 27 червня 2025 року містить відомості про сторони, суму кредиту, кредитний ліміт, строк кредитування, розмір та порядок нарахування процентів, комісію за надання кредиту, порядок повернення коштів та інші істотні умови кредитування.

Заявка на отримання кредиту містить персональні дані ОСОБА_1 , його паспортні відомості, РНОКПП, номер мобільного телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки.

Відповідно до довідки кредитодавця договір підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора TVXB-6793, направленого на номер телефону НОМЕР_3 . Час направлення та введення ідентифікатора, зафіксований інформаційно-телекомунікаційною системою, відповідає послідовності оформлення кредиту, передбаченій Правилами кредитодавця.

Наведені документи підтверджують досягнення сторонами згоди щодо істотних умов кредитування та дотримання письмової форми договору шляхом його укладення в електронній формі.

Факт виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання коштів підтверджується платіжним дорученням від 27 червня 2025 року, довідкою первісного кредитодавця про здійснення платіжної операції та інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», отриманою на виконання ухвали суду.

Зокрема, банк підтвердив належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_5 та факт зарахування 27 червня 2025 року на відповідний рахунок коштів у сумі 5 500 грн. Реквізити платіжної картки збігаються з реквізитами, зазначеними у кредитній заявці та платіжних документах кредитодавця.

Та обставина, що номер телефону НОМЕР_3 не був фінансовим номером за цією платіжною карткою, не спростовує факту укладення договору, оскільки банк підтвердив наявність зазначеного номера в анкетних даних відповідача, а належність йому карткового рахунку та зарахування кредитних коштів установлені на підставі безпосередніх відомостей банку.

Відображення у банківській виписці комісії за платіжну операцію в розмірі 27,50 грн також не змінює визначеної договором суми кредиту. Платіжні документи підтверджують здійснення операції на 5 500 грн, а утримання комісії відображено банком окремо від суми переказу.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд установив, що 27 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 846385171, на виконання якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5 500 грн.

Щодо виконання кредитного зобов`язання та заборгованості за основною сумою кредиту.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Із розрахунку первісного кредитодавця встановлено, що відповідач після отримання кредиту здійснив три платежі на загальну суму 145 грн, які були зараховані на погашення процентів. Погашення основної суми кредиту не відбувалося.

Розрахунки наступних кредиторів та виписка з особового рахунку позивача також не містять відомостей про повернення відповідачем основного боргу.

Відповідач доказів повернення кредиту повністю або частково не надав.

Таким чином, факт отримання відповідачем 5 500 грн кредитних коштів підтверджений належними доказами, а обов`язок щодо їх повернення не виконаний. Заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 5 500 грн є доведеною та підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено застосування до відносин за кредитним договором положень параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Суд установив, що сторонами погоджено кредитування у формі кредитної лінії із загальним строком 1 826 днів та початковим дисконтним періодом тривалістю 30 днів.

Зміст пунктів 3.1-3.4, 8.2, 8.3, 8.7, 8.10, 8.11 та 11.1, 11.2 договору свідчить про розмежування сторонами початкового дисконтного періоду та загального строку кредитування. Закінчення дисконтного періоду не визначено договором як закінчення строку кредитної лінії або припинення зобов`язання зі сплати процентів.

За умовами договору протягом дисконтного періоду передбачалося застосування зниженої процентної ставки, а після його закінчення - базової ставки 0,98 % на день від фактичного залишку кредиту.

Оскільки загальний строк кредитування становив 1 826 днів, саме по собі закінчення початкового дисконтного періоду не позбавляло кредитодавця права нараховувати проценти за подальше користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зазначене обмеження діяло на час укладення спірного кредитного договору 27 червня 2025 року.

Погоджена сторонами базова ставка за користування кредитом становить 0,98 % на день. Вона є фіксованою та не перевищує встановленого законом одновідсоткового обмеження за своїм номінальним значенням. При цьому передбачене частиною четвертою статті 8 Закону обчислення денної процентної ставки здійснюється з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, а тому сама номінальна величина договірної ставки не замінює перевірки відповідності умов кредитування вимогам закону.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 сформульовано висновок, за яким за відсутності встановленої законом нікчемності умови договору суд не вправі без відповідної позовної вимоги споживача визнавати таку умову недійсною, змінювати її та на цій підставі самостійно зменшувати розмір процентів за користування кредитом. Водночас нечіткі або двозначні умови договору можуть тлумачитися судом на користь споживача.

У цій справі відповідач не заявляв вимог про визнання недійсними або зміну умов кредитного договору, а зміст погоджених сторонами умов щодо розміру базової ставки та порядку її застосування дозволяє визначити належні до сплати проценти за фактичний період користування кредитом.

Із розрахунку первісного кредитодавця встановлено, що за початковий дисконтний період нараховано 1 320 грн процентів за ставкою 0,80 % на день від суми кредиту 5 500 грн.

За подальший період із 28 липня до 02 вересня 2025 року включно нараховано 1994,30 грн процентів за базовою ставкою 0,98 % на день, що становить 53,90 грн щоденно.

Загальна сума нарахованих первісним кредитодавцем процентів становила 3 314,30 грн. Після зарахування здійснених відповідачем платежів на суму 145 грн несплачений залишок процентів станом на 02 вересня 2025 року становив 3 169,30 грн.

Після переходу права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» продовжило нарахування процентів за погодженою договором базовою ставкою 0,98 % на день від незмінного залишку кредиту 5 500 грн.

За період із 03 вересня 2025 року до 22 січня 2026 року включно нараховано 7653,80 грн процентів. Розрахунок містить щоденне нарахування 53,90 грн протягом зазначеного періоду. Платежів відповідача на погашення цих процентів не відображено.

Отже, загальна сума несплачених процентів становить 10 823,10 грн, з яких 3 169,30 грн нараховано первісним кредитодавцем та 7 653,80 грн - наступним кредитором.

Нарахування процентів завершено 22 січня 2026 року. Після зазначеної дати проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися та до стягнення не заявлялися.

Досліджені розрахунки є послідовними, містять відомості про періоди нарахування, розміри застосованих ставок, здійснені платежі та залишок заборгованості. Арифметичний підсумок нарахувань відповідає сумі процентів, зазначеній у позовній заяві.

Відповідач альтернативного розрахунку, доказів внесення інших платежів або погашення нарахованих процентів суду не надав.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 10 823,10 грн підтверджена умовами договору та розрахунками кредиторів, а правові підстави для її зменшення за наведеними сторонами обставинами відсутні.

Щодо комісії за надання кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом охоплюють витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові і супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, які підлягають сплаті споживачем і відомі кредитодавцю.

Разом із тим відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору повинні відповідати обов`язковим вимогам цього Закону, а положення договору, які обмежують права споживача порівняно з установленими законом, є нікчемними.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд установив, що пунктом 8.4 кредитного договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 330 грн, яка нараховувалася в день видачі першого траншу. Її розмір також зазначено в паспорті споживчого кредиту, з яким позичальник мав можливість ознайомитися до укладення договору.

Таким чином, комісія була визначена в умовах договору як окрема складова плати за кредитування, її розмір був фіксованим, заздалегідь погодженим сторонами та не змінювався протягом строку користування кредитом.

Зазначена умова не передбачає періодичної плати за обслуговування кредитної заборгованості або надання інформації про стан кредиту, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно.

Доказів того, що відповідач оспорив відповідну умову договору або заявив вимогу про її недійсність, матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи погодження сторонами розміру комісії, її одноразовий характер та відсутність установлених підстав нікчемності відповідної умови, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 330 грн комісії за надання кредиту.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Із досліджених договорів факторингу, реєстрів прав вимоги, актів приймання-передачі та документів щодо здійснення фінансування встановлено послідовний перехід права грошової вимоги за кредитним договором № 846385171 від первісного кредитодавця до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а надалі - до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

У відповідних реєстрах право вимоги індивідуалізоване шляхом зазначення даних відповідача, його РНОКПП, номера та дати кредитного договору і розміру заборгованості.

Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за спірним кредитним договором в обсязі, переданому попереднім кредитором, та є належним позивачем у цій справі.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність і достатність досліджених доказів у їх сукупності, суд установив, що між первісним кредитодавцем та відповідачем виникли договірні кредитні правовідносини, кредитні кошти в сумі 5 500 грн фактично надано відповідачу, однак передбачені договором грошові зобов`язання ним належним чином не виконані.

Заборгованість за основною сумою кредиту, процентами та комісією підтверджена кредитним договором, платіжними документами, банківською випискою та розрахунками кредиторів. Позивач набув право вимоги за цим договором на підставі послідовно укладених договорів факторингу.

Загальна заборгованість за кредитним договором становить 19 403,10 грн, однак позивач не заявляє до стягнення неустойку в розмірі 2 750 грн.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного статтею 13 ЦПК України, суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.

За встановлених обставин позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає задоволенню повністю зі стягненням із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 846385171 від 27 червня 2025 року в загальному розмірі 16 653,10 грн, з яких 5500 грн - основна сума кредиту, 10 823,10 грн - проценти за користування кредитом та 330 грн - комісія за надання кредиту.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Їх розмір визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність розміру таких витрат до предмета спору та ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25771544118 від 20 квітня 2026 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року.

Відповідно до додаткової угоди предметом надання правничої допомоги визначено захист інтересів позивача у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 846385171 від 27 червня 2025 року.

Згідно з актом від 05 травня 2026 року адвокатським бюро надано послуги на загальну суму 7 000 грн, з яких 5 000 грн - складання позовної заяви (2 години), 1 000 грн - вивчення матеріалів справи (2 години), 500 грн - підготовка та подання адвокатського запиту щодо зарахування кредитних коштів (1 година), 500 грн - підготовка клопотання про витребування відповідної інформації (1 година).

Надані документи підтверджують домовленість сторін договору про правничу допомогу щодо вартості зазначених послуг та їх прийняття замовником. Водночас погоджений між адвокатом і клієнтом розмір гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї його суми на іншу сторону спору.

При вирішенні питання про розподіл цих витрат суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, відповідно до якого суд, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, вправі з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо їх повне покладення на іншу сторону не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності.

Оцінюючи заявлені витрати, суд виходить із того, що ця справа є малозначною, виникла з типових кредитних правовідносин, не характеризується складністю предмета доказування чи необхідністю вирішення виняткових правових питань. Ціна позову становить 16 653,10 грн.

Підготовлена позовна заява ґрунтується на стандартному для цієї категорії спорів викладі обставин укладення електронного кредитного договору, переходу права вимоги за договорами факторингу та розрахунку заборгованості. Основні документи, на яких ґрунтується позов, сформовані кредитодавцями та перебували в розпорядженні позивача.

Зазначене не заперечує факту надання адвокатом правничої допомоги, однак не обґрунтовує необхідності покладення на відповідача 5 000 грн виключно за складання позовної заяви. З огляду на зміст виконаної роботи, типовість правовідносин та погоджені сторонами тарифи суд вважає обґрунтованим відшкодування цієї послуги в розмірі 2 500 грн.

Окремо заявлені 1 000 грн за вивчення матеріалів справи також не підлягають покладенню на відповідача. Ознайомлення з кредитним договором, розрахунками заборгованості та документами щодо відступлення права вимоги є необхідною складовою підготовки позовної заяви. Акт не містить відомостей про самостійний результат цієї роботи, який виходив би за межі правового аналізу документів, необхідного для складання позову. Тому окреме відшкодування зазначеної суми фактично призвело б до повторного врахування однієї й тієї самої роботи.

Водночас підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування банківської інформації була безпосередньо пов`язана з необхідністю отримання доказів фактичного зарахування кредитних коштів відповідачу.

Вказані дії мали самостійне процесуальне значення, оскільки відповідна інформація становить банківську таємницю, а для її одержання позивач звертався до банку та заявляв клопотання перед судом. За результатами розгляду клопотання судом витребувано банківські документи, які були використані під час вирішення спору.

Вартість зазначених послуг у розмірі 500 грн за підготовку адвокатського запиту та 500 грн за підготовку клопотання суд визнає обґрунтованою і співмірною їх характеру та обсягу.

Таким чином, із заявлених 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача 3 500 грн, що охоплює витрати на складання позовної заяви, підготовку адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів.

Такий розподіл враховує фактичний обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, характер виконаних робіт, ціну позову та забезпечує пропорційність судових витрат предмету спору. Решта заявлених витрат у розмірі 3 500 грн покладається на позивача.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції № 45521 від 26 червня 2026 року, виконаної 29 червня 2026 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», становить 6 162,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 3 500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 284, 288, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії №846385171 від 27 червня 2025 року в розмірі 16 653 (шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 10 копійок, з яких:

- 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 10 823 (десять тисяч вісімсот двадцять три) гривні 10 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 330 (триста тридцять) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати в загальному розмірі 6 162 (шість тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок, з яких 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок - судовий збір та 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок - витрати на професійну правничу допомогу.

У решті заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 гривень відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, рахунок IBAN НОМЕР_7 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ВІТЕР