Court ruling № 140572028, 14.10.2026, Korabelnyi District Court of Mykolaiv City

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3043/20

Провадження № 2/488/59/26

УХВАЛА

Іменем України

14.10.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання Коваль А.О.,

за участю прокурора Ярош Н.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Павленко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду заяву відповідача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки, в якій позивач просить суд витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) ( код ЄДРПОУ 00022579) від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 800 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028, розташовану по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.07.2021 року залучено Окружну прокуратуру міста Миколаєва до участі по справі в якості позивача.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.10.2021 року зупинено провадження у вказаній справі до отримання правового висновку (виготовлення повного тексту постанови) Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/3373/16 та у справі № 488/2807/17.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.02.2024 року провадження у цивільній справі за вказаним позовом поновлено та призначено до судового розгляду на 14.03.2024 року об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в якості правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ДП Миколаївське лісове господарство.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.03.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі. Витребувано від ОСОБА_1 договір дарування № 4130 від 02.12.2011, на підставі якого ним була придбана земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 по АДРЕСА_1 , для огляду його у судовому засіданні та можливості виготовлення копії.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Павленко Н.М, про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі та зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом у даній справі.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.12.2025 року задоволено клопотання першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Савицької М.В. про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Залучено ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Корабельний районний суд м. Миколаєва від 02.12.2025 року прийнято заяву позивача заступника керівника Окружна прокуратура міста Миколаєва Чобану Д.Г. про зміну предмета позову у справі за позовом про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення. Суд постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням позовної заяви зі зміненим предметом позову.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.03.2026 року задоволено клопотання представника відповідача адвоката Павленко Наталії Миколаївни про витребування доказів у вказаній цивільній справі. Витребувано від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія Світлани Анатоліївни: копії всіх документів, на підставі яких було посвідчено Договір дарування від 02.12.2011 року, зареєстрований за № 4130; копії всіх документів, на підставі яких було посвідчено Договір купівлі-продажу від 06.11.2009 року, зареєстрований за № 3483.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи адвоката Татарінова В`ячеслава Петровича, про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

07.10.2026 року до канцелярії суду відповідачем ОСОБА_1 , було подано заяву про зупинення провадження у справі № 488/3043/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що у 2025 році позивач подав заяву про зміну предмету позову (задоволено ухвалою суду від 02.12.2025 року), в обґрунтування якої, зазначено, що підставами для пред`явлення до суду позову слугувало нібито порушення вимог статей 20, 57, 84, 116, 141, 149 Земельного кодексу України, статті 57 Лісового кодексу України при відведенні у приватну власність спірної земельної ділянки, яка нібито має лісогосподарського призначення.

Вказав, що прокурором позов обґрунтовується тим, що відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 у приватну власність є нібито незаконним, оскільки нібито порушує вимоги земельного та лісового законодавства, зокрема норм, що регулюють передачу земель державного лісового фонду. Зокрема, прокурор вказує на відсутність згоди власника цієї ділянки (держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації), а також відсутність процедури вилучення землі у постійного землекористувача ДП «Миколаївське лісове господарство». Також прокурор зазначив, що відведення земельної ділянки відбулося нібито за рахунок території зелених насаджень загального користування та частково території профілакторію, оздоровчих закладів і ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення. Що нібито порушує вимоги містобудівного законодавства та містобудівної документації, зокрема Генерального плану міста Миколаєва.

Крім того, звернув увагу суду на той факт, що прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка нібито розташована в межах прибережної захисної смуги, і передача такої землі в приватну власність для індивідуального житлового будівництва є нібито порушенням вимог водного і земельного законодавства, оскільки згідно з чинними нормами, землі водного фонду не можуть бути передані в приватну власність для таких цілей.

Вказав, що під час звернення до суду з даним позовом прокуратурою визначено спосіб захисту шляхом пред`явлення саме негаторного позову, водночас згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі Ne 359/3373/16, вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) є ефективним способом захисту права власності.

У зв`язку з чим виникла необхідність у зміні предмету позову та позовних вимог на таку витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 00022579) від ОСОБА_1 земельну ділянку площею 800 квм з кадастровим номером 4810136600:03:090:0028, розташовану по АДРЕСА_1 .

Отже, відповідач вказує, що спір у цій справі стосується витребування земельної ділянки на користь держави, а тому під час вирішення спору необхідно врахувати положення Закону України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до правового регулювання витребування нерухомого майна, обчислення граничних строків пред`явлення відповідних вимог та компенсації вартості майна добросовісному набувачеві.

Відповідач також послався на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 142/1/23 та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року в цій справі, вважаючи, що наведені судові рішення свідчать про необхідність забезпечення єдності судової практики під час вирішення спорів щодо витребування нерухомого майна у приватних осіб.

Крім того, заявник зазначив, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року прийнято до розгляду справу № 367/4068/17 за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, розгляд якої призначено на 14 жовтня 2026 року. На думку відповідача, правові висновки Великої Палати Верховного Суду в цій справі можуть мати значення для вирішення спору, що розглядається судом, зокрема щодо належного способу захисту права власності та застосування законодавства про захист добросовісного набувача.

Посилаючись на пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України, відповідач просив зупинити провадження у справі № 488/3043/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

У судове засідання, призначене на 08.10.2026 року, відповідач ОСОБА_1 , повідомлений своєчасно та належним чином не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Павленко Н.М. у судовому засіданні підтримала заяву про зупинення провадження у справі з підстав, викладених у ній, та просила суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник позивача прокурор Ярош Н.С. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви відповідача про зупинення провадження у справі, зазначивши, що її подання 07 жовтня 2026 року має ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки ухвала Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року у справі № 367/4068/17 була загальнодоступною з 29 липня 2026 року, однак відповідач, подавши 15 вересня 2026 року письмові пояснення по суті спору, питання про зупинення провадження не порушував і звернувся з відповідною заявою лише безпосередньо перед судовим засіданням, що, на думку представника позивача, призводить до затягування розгляду справи.

Крім того, прокурор наголосила, що ухвалою суду вже прийнято заяву про зміну предмета позову, у зв`язку із чим предметом судового розгляду є вимога про витребування спірної земельної ділянки на користь держави, а тому саме по собі посилання відповідача на необхідність визначення належного способу захисту не є достатньою підставою для зупинення провадження. Також представник позивача зазначила, що правовідносини у справах № 488/3043/20 та № 367/4068/17 не є тотожними, оскільки у справі № 367/4068/17 спірна земельна ділянка, крім належності до земель лісогосподарського призначення, розташована на території природно-заповідного фонду, тоді як у цій справі правовий режим спірної земельної ділянки обґрунтовується іншими обставинами, зокрема її належністю до земель лісового фонду, розташуванням у межах прибережної захисної смуги Бузького лиману, території зелених насаджень загального користування та ландшафтно-рекреаційної зони, а також невідповідністю містобудівній документації.

З огляду на викладене прокурор вважала, що передбачені пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України підстави для зупинення провадження у справі відсутні, та просила відмовити в задоволенні заяви відповідача.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належними чином, причини їх неявки суду не відомі.

Розглянувши заявлене клопотання, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, a також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1). Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У п. 14 ч.1 ст.253 ЦПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до позовної заяви та заяви про зміну предмета позову, предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки на користь держави. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на порушення вимог земельного, лісового, водного та містобудівного законодавства під час передачі спірної земельної ділянки у приватну власність, зокрема на її належність до земель лісового фонду, розташування в межах прибережної захисної смуги Бузького лиману, території зелених насаджень загального користування та ландшафтно-рекреаційної зони.

Як убачається зі змісту заяви про зупинення провадження, відповідач пов`язує необхідність зупинення розгляду цієї справи з перебуванням на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи № 367/4068/17, у якій вирішується спір щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Водночас сам по собі факт розгляду Великою Палатою Верховного Суду іншої справи не є безумовною підставою для зупинення провадження, оскільки для застосування пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України необхідно встановити подібність правовідносин у відповідних справах та значення правових питань, які розглядаються судом касаційної інстанції, для вирішення конкретного спору.

Суд ураховує, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору та застосування норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані за результатами розгляду справи № 367/4068/17, у разі їх релевантності спірним правовідносинам можуть бути враховані судом під час ухвалення рішення у цій справі без необхідності зупинення провадження.

При цьому суд бере до уваги доводи представника позивача про відмінність обставин справи № 488/3043/20 від обставин справи № 367/4068/17, зокрема щодо правового режиму спірних земельних ділянок. У справі, яка розглядається, обґрунтування позовних вимог охоплює не лише належність земельної ділянки до земель лісового фонду, а й обставини її розташування в межах прибережної захисної смуги, території зелених насаджень загального користування та ландшафтно-рекреаційної зони, а також відповідність її відведення містобудівній документації. Натомість відповідач не навів достатніх аргументів, які б свідчили про те, що правовідносини в обох справах є подібними настільки, що до завершення касаційного перегляду справи № 367/4068/17 розгляд цієї справи має бути зупинений.

Крім того, суд бере до уваги, що ухвалою суду прийнято заяву прокурора про зміну предмета позову, у зв`язку з чим предметом судового розгляду є, зокрема, вимога про витребування спірної земельної ділянки на користь держави. Питання щодо належного способу захисту, застосування норм матеріального права та наявності правових підстав для витребування земельної ділянки підлягають вирішенню судом під час розгляду справи по суті з урахуванням установлених обставин, наданих сторонами доказів і правових висновків Верховного Суду, які підлягатимуть застосуванню до спірних правовідносин.

Також суд ураховує, що ухвала Великої Палати Верховного Суду про прийняття справи № 367/4068/17 до розгляду була загальнодоступною з 29 липня 2026 року, тоді як відповідач подав письмові пояснення по суті спору 15 вересня 2026 року, однак питання про зупинення провадження порушив лише 07 жовтня 2026 року. Хоча сама по собі несвоєчасність подання заяви не є визначальною для вирішення цього процесуального питання, наведені обставини не свідчать про виникнення безпосередньо перед поданням заяви нової обставини, яка унеможливлювала б подальший розгляд справи.

Отже, оцінивши доводи заяви в сукупності з матеріалами справи та запереченнями представника позивача, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності передбачених пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України підстав для зупинення провадження. Зокрема, не обґрунтовано, яким чином розгляд Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17 унеможливлює розгляд цієї справи з урахуванням установлених обставин та наявних доказів.

Разом з цим, згідно з частиною першою статті 121 ЦПК України, суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства..

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Така правова позиція викладену в постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6 1957цс16.

Саме по собі очікування правових висновків Великої Палати Верховного Суду не є безумовною підставою для зупинення провадження.

За таких обставин суд вважає заяву відповідача ОСОБА_1 необґрунтованою, оскільки об`єктивної неможливості подальшого розгляду справи не встановлено, а її зупинення за наведених обставин суперечило б завданню цивільного судочинства щодо своєчасного вирішення справи. У зв`язку з цим у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі належить відмовити.

Керуючись ст. 252, 258-261,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Я.А. Чернявська