Court ruling № 140565243, 12.10.2026, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/21114/26 2/760/17987/26

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі

головуючої судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря судового зсідання Скомаровської О.О.,

представника позивача - адвоката Шаповалова А.М.,

представника відповідача - адвоката Петрова О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду заяву про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 рокувідкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого засідання сторонами подано спільну заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

У судовому засіданні сторони, їх представники просили затвердити мирову угоду та закрити провадження по справі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, дослідивши мирову угоду, дійшов висновку, що подана сторонами мирова угода від 08.06.2026 року не відповідає вимогам статті 207 ЦПК України, оскільки суперечить закону.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою . Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суду не наданий висновок Органу опіки та піклування, без якого розгляд цієї справи є неможливим згідно з положеннями ст. 19 СК України.

За приписами ст.ст 160, 171 СК України при визначенні місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, а також з`ясувати думку самої дитини.

Зазначене є можливим лише під час розгляду справи, оскільки з`ясувати думку самої дитини суд не може стадії підготовчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

На момент укладення мирової угоди дитина сторін досягла 13 років, відтак її думка має бути врахована.

Суд також зауважує, що умови мирової угоди виходять за межі предмета спору, оскільки окрім питання про визначення місця проживання дитини, сторони визначають умови участі у вихованні та утриманні дитини, що не входять до предмету позовних вимог, яких позивач ОСОБА_1 не заявляв.

Відповідно до частини четвертої статті 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

За таких обставин, оскільки зміст мирової угоди суперечить приписам ч. 1 ст. 207 ЦПК України, заява про її затвердження задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 207, 208 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження укладеної між ними мирової угоди від 22 вересня 2026 року - відмовити.

Продовжити судовий розгляд справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя О.Л. Фіцай