Decision № 140556533, 12.10.2026, Kovel City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 159/5330/26

Провадження № 2/159/3028/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс», товариство) через систему «Електронний суд» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №234898 від 06.05.2023 в розмірі 14200 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Займер» (далі ТОВ «Займер») і відповідач ОСОБА_1 уклали у формі електронного документа з використання електронного підпису договір про надання фінансового кредиту №234898, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн на банківську карту № НОМЕР_1 строком на 12 днів до 17.05.2023, зі сплатою процентів 5% в день. Повернення кредиту мало відбуватися згідно з графіком платежів.

14.09.2023 ТОВ «Займер» перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (далі - ТОВ «Клай Інвест»)

На підставі договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024, укладеного між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс», право вимоги за кредитним договором №234898 від 06.05.2023 перейшло до позивача.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути загальний розмір заборгованості в сумі 14200 грн, з них: 4000 грн основна сума боргу, 10200 грн заборгованість за процентами, а також просив стягнути 2662,40 грн судового збору і 6000 грн витрат на правничу допомогу.

02.09.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, правом подати відзив на позов не скористався. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (рекомендоване повідомлення № R067271427163).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі №911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на його електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду, отримана адресатом 03.09.2026.

Враховуючи згоду позивача та керуючись положеннями статті 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 12.10.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

06.05.2023 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладений договір про надання фінансового кредиту №234898.

Ідентифікація відповідача ОСОБА_1 та підписання 06.05.2023 договору №234898 в інформаційно-телекомунікаційній системі за допомогою одноразового ідентифікатора KL3111 (номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380991834449) підтверджена Довідкою клієнта від 01.07.2026.

За умовами договору:

1) сума кредиту - 4000 гривень (п.1.1),

2) строк кредитування 12 днів до 17.05.2023 (п.1.2),

3) проценти за користування кредитом 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу, процентна ставка фіксована (п. 1.3),

4) кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом (п. 1.4,9).

Сторони домовилися про повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом згідно з графіком, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1).

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводяться на залишок заборгованості за кредитом (п. 3.3 кредитного договору).

Клієнт (позичальник) має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного у графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (п.4.3.3, 4.3.7).

Товариство має право без згоди позичальника поступатися своїм правом вимоги за даним договором третій особі. В зв`язку з чим відбудеться зміна сторони - кредитодавця за цим договором (п. 4.1.4).

Умовами договору передбачене нарахування пені в розмірі 5% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов договору (п.5.3).

У додатку № 1 до кредитного договору сторонами узгоджений графік платежів за кредитним договором, відповідно загальна вартість кредиту становить 6400 гривень.

06.05.2023 ТОВ «Клай Інвест» перерахувало на картку № НОМЕР_1 кошти у розмірі 4000 гривень за договором №234898 (номер транзакції 38338-74833-91263), що підтверджено інформацією ТОВ «ПрофітГід».

Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідач платежів на погашення кредиту не сплачував.

За цим розрахунком первісний кредитор у період з 06.05.2023 до 25.06.2023 (51 день) нараховував відсотки із застосуванням узгодженої у договорі (п.1.3) процентної ставки 5% в день від тіла кредиту 4000 грн, що становить 200 грн в день (4000х5%), всього 10200 грн (200х51).

14.09.2023 ТОВ «Займер» перейменоване на ТОВ «Клай Інвест» (протокол загальних зборів № 13/09/2023, витяг з з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

19.04.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Клай Інвест» уклали договір факторингу № 568/ФК-24.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024 до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14200 грн (4000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10200 грн заборгованість за відсотками).

ТОВ «Діджи Фінанс» після придбання права вимоги додаткових нарахувань не проводило.

Згідно із розрахунком позивача загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №234898 від 06.05.2023 становить 14200 грн, з них 4000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10200 грн заборгованість за відсотками.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 при укладенні договору пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який перерахований на його картковий рахунок.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договорами кредитної лінії.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

На підставі договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Клай Інвест», позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №234898 від 06.05.2023.

Позивач на підтвердження права вимоги до відповідача надав копію договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024, витяг з реєстру до договору факторингу, до якого включений боржник ОСОБА_1 , тому суд вважає, що ТОВ «Діджи Фінанс» підтвердило факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором №234898 від 06.05.2023, укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ «Займер».

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього права вимоги, позовні вимоги є підставними.

При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 14200 гривень, з яких 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту.

Позивач довів суду виникнення у відповідача зобов`язання повернути кредит в розмірі 4000 гривень. Відповідач доказів повного чи часткового виконання кредитних зобов`язань суду не надав, тому позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту є підставним.

Окрім тіла кредиту, до стягнення заявлені проценти за користування кредитом в розмірі 10200 грн, нараховані у період з 06.05.2023 до 25.06.2023 (за 51 день), тобто поза межами строку кредитування (кредит наданий 06.05.2023 строком на 12 днів до 17.05.2023).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

При вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо нарахування процентів, то за умовами договору про надання фінансового кредиту № 234898 від 06.05.2023 кредит наданий на 12 днів до 17.05.2023.

Однак позивач пред`являє вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахованої до 25.06.2023 (за 51 день), хоча в матеріалах справи відсутній належний та допустимий доказ, який б свідчив про вчинення відповідачем дій щодо продовження строку дії кредитного договору, передбачених п.п.4.3.3, 4.3.7 договору, а тому кредитний договір № 234898 від 06.05.2023 не був пролонгований та закінчив свою дію 17.05.2023.

З наведених мотивів суд задовольняє вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в межах строку кредитування 12 днів з 06.05.2023 до 17.05.2023 на суму 2400 грн (4000х5%х12).

Загальний розмір задоволених позовних вимог 4000+2400=6400 грн.

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунок заборгованості не надав, в свою чергу обсяг наданих суду доказів є достатнім для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 45% (6400х100/14200), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 1198,08 грн (2662,40х45%).

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Позивачем заявлено до стягнення 6000 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026 з ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду до нього від 21.07.2026 про надання юридичних послуг по справі ОСОБА_1 , детальний опис робіт та акт наданих послуг від 21.07.2026 з погодженим переліком послуг.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однак для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

-чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем включені до відшкодування послуги з усної консультації в розмірі 250 грн (протягом 0,5 год по 500 грн за годину), письмової консультації в розмірі 750 грн, правового аналізу обставин справи та надання правових рекомендацій (консультацій) в розмірі 1500 грн, по складанню позовної заяви в розмірі 3000 грн (протягом 2 годин по 1500 грн за годину) та формування додатків до позовної заяви в розмірі 500 грн (протягом 0,5 год по 1000 грн за годину).

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, часткове задоволення позову, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним застосувати приписи частини другої статті 141 ЦПК України та стягнути з відповідача половину вартості послуг зі складання позовної заяви 1500 гривень витрат на правничу допомогу, що відповідає принципам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 247, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 256, 257, 267, 263, 512-514, 516, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №234898 від 06.05.2023 в розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) гривень, з них: 4000 гривень тіло кредиту, 2400 гривень проценти.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1198 (одну тисячу сто дев`яносто вісім) гривень 08 копійок судового збору та 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 12.10.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК