Court ruling № 140548765, 12.10.2026, Lychakivskyi District Court of Lviv City

Справа № 463/648/21

Провадження № 1-кп/463/56/26

У Х В А Л А

про зупинення судового провадження

та розшук обвинуваченого

12 жовтня 2026 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000017 від 15.01.2020 року про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України,

в с т а н о в и в :

в провадженні Личаківського районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000017 від 15.01.2020 року про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України.

07 жовтня 2026 року на адресу суду від прокурора відділу Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд зупинити кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч.1 ст.335 КПК України, та відповідно виділити кримінальне провадження в цій частині в окреме провадження.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримав. Мотивуючи необхідність оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 , зупинення кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 та виділення матеріалів кримінального провадження в цій частині, зазначив про наступне.

Згідно пред`явленого обвинувачення в межах кримінального провадження за № 12020140000000017 від 15.01.2020 року, ОСОБА_9 обвинувачується у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, психотропних речовин, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України, особливо небезпечних наркотичних засобів, у великих розмірах, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України; незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.311 КК України; придбанні та зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.313 КК України; організації та утриманні місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою, вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.317 КК України.

В ході судового розгляду стало відомо, що ОСОБА_9 з 03.05.2025 року мобілізований до лав ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ) та 11.05.2025 року самовільно залишив військову частину, і тривалий час перебував на лікуванні у медичному закладі у м.Києві. Крім того встановлено, що в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебуває кримінальне провадження за № 62025140110004431 від 27.11.2025 року, за ч.5 ст.407 КК України, за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, протягом 2026 року обвинувачений ОСОБА_9 в судові засідання не з`являвся, причини своєї неявки не повідомив. Згідно наявної в суду інформації останній державний кордон України не перетинав. Також на виконання ухвали суду здійснити привід ОСОБА_9 у судове засідання не виявилось за можливе, через відсутність останнього за місцем проживання. Крім цього, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 повідомив, що йому невідомо про місце перебування підзахисного.

Зважаючи на наведені обставини, прокурор посилаючись на положення ст.335 КПК України, вважає, що у зв`язку із систематичними неявками обвинуваченого ОСОБА_9 в судові засідання по даній справі без поважних причин, неможливості виконання ухвали про привід, наявні правові підстави для оголошення розшуку останнього, та враховуючи положення ст.ст.217, 334 КПК України з метою дотримання принципу повноти судового розгляду необхідно зупинити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, та виділити в цій частині в окреме провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення судового провадження в повному обсязі (щодо всіх обвинувачених), про що подав відповідне письмове клопотання, яке судом долучено до матеріалів справи.

Згідно поданого клопотання адвокат ОСОБА_4 просить суд зупинити судове провадження у кримінальному провадженні за № 12020140000000017 від 15.01.2020 року в повному обсязі, тобто щодо всіх обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - до розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 . Відмовити у виділенні матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 в окреме провадження.

Пояснив, що сторона захисту не заперечує проти оголошення ОСОБА_9 у розшук і зупинення провадження щодо нього. Водночас вважає, що виділення матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_9 в окреме провадження та продовження розгляду щодо інших обвинувачених є неможливим без порушення засад кримінального провадження, а тому судове провадження має бути зупинене в повному обсязі.

Обгрунтовуючи необхідність зупинення судового провадження адвокат ОСОБА_4 зазначив про наступне. Обвинувачення побудоване навколо ОСОБА_9 , як організатора і керівника злочинної групи. Центральною тезою обвинувального акту щодо кожного з обвинувачених є те, що ОСОБА_9 «утворив та очолив стійку організовану групу», а решта обвинувачених «увійшли до створеної та очолюваної ОСОБА_9 організованої групи» і діяли, «підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_9 , як керівнику та організатору групи». Саме йому стороною обвинувачення згідно обвинувального акту відведено такі функції: залучення до групи всіх інших обвинувачених; надання приміщення кальян-бару «Хаббл-Баббл» для зберігання та фасування наркотичних засобів; забезпечення безперебійного постачання членів групи наркотичними засобами; дистанційне керування діями співучасників; встановлення і контроль дотримання правил поведінки в групі, зокрема конспірації; розпорядження коштами від збуту (кошти, за версією обвинувачення, збирались ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і розподілялись між учасниками). У конкретних епізодах, описаних в обвинувальному акті, ОСОБА_9 є ланкою, через яку, за версією обвинувачення, здійснювалась передача між учасниками групи обладнання, прекурсорів і наркотичних засобів: обладнання для виготовлення наркотичних засобів він придбав 21.04.2020 року у с.Маращанка Буського району та 29.04.2020 року перевіз до м.Львова; ОСОБА_7 за текстом обвинувального акта, зберігав це обладнання «з відома та за сприяння ОСОБА_9 », отримавши його від нього; складові для синтезу (в тому числі прекурсори) ОСОБА_7 «отримав … від ОСОБА_9 »; частину диметилформаміду, за версією обвинувачення, ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 особисто; виготовлений ніби ОСОБА_7 наркотичний засіб ОСОБА_9 особисто отримував у приміщенні лабораторії (14.07.2020, 17.08.2020, 31.08.2020), після чого перевозив і передавав збувачу; наркотичний засіб для відправлень ОСОБА_10 отримував від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Таким чином, за змістом обвинувального акту та версією обвинувачення, ОСОБА_9 є єдиною особою, яка водночас пов`язана з кожним з інших обвинувачених і з кожним етапом схеми: від придбання обладнання і прекурсорів через виготовлення до збуту та розподілу коштів. Обвинувальний акт не описує жодної взаємодії ОСОБА_7 з ОСОБА_8 чи ОСОБА_10 , яка відбувалась би без участі ОСОБА_9 : вхідні компоненти він, за версією обвинувачення, отримував від ОСОБА_9 , а результат своєї діяльності передавав ОСОБА_9 (для ОСОБА_10 ). Обвинувальний акт не описує жодної взаємодії ОСОБА_10 із ОСОБА_7 , а в стосунках із ОСОБА_8 він, за версією обвинувачення, діяв у рамках ролі, визначеної організатором групи. Більш того, з матеріалів кримінального провадження, не вбачається жодного контакту ОСОБА_7 з іншими учасниками групи.

А тому, з урахуванням змісту пред`явленого обвинувачення, як ОСОБА_9 , так й іншим обвинуваченим, адвокат вважає, що оцінка обвинувачення щодо інших осіб неможлива без участі ОСОБА_9 .

Зважаючи на кваліфікуючу ознаку пред`явленого в межах кримінального провадження обвинувачення - «організована група», враховуючи принцип єдності обвинувачення з метою дотримання основоположних прав на змагальність та захист, а також з метою недопущення суперечливих рішень по справі, сторона захисту переконана, що виділення матеріалів щодо ОСОБА_9 є недопустимим. Більше того, захисник наголосив, що положення частини 1 ст.335 КПК України не перешкоджають зупиненню провадження в повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 , а також обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в судовому засіданні підтримали клопотання сторони захисту про необхідність зупинення судового провадження в повному обсязі, тобто щодо всіх обвинувачених. При цьому, не заперечили щодо клопотання прокурора в частині оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 .

Заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 та зупинення судового провадження в повному обсязі (щодо всіх обвинувачених) до розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.323 КПК України, якщо обвинувачений до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Відповідно до ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Згідно матеріалів справи встановлено і вказаних обставин жодна із сторін кримінального провадження не оспорює, що ОСОБА_9 , з 03.05.2025 року мобілізований до лав ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ) та 11.05.2025 року самовільно залишив військову частину, і тривалий час перебував на лікуванні в медичному закладі у м.Києві. Крім того встановлено, що в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебуває кримінальне провадження за № 62025140110004431 від 27.11.2025 року, за ч.5 ст.407 КК України, за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, протягом 2026 року ОСОБА_9 в судові засідання не з`являвся, причини своєї неявки не повідомив. Згідно наявної в суду інформації, останній державний кордон України не перетинав. Також, на виконання ухвали суду здійснити привід ОСОБА_9 у судове засідання не виявилось за можливе, через відсутність останнього за місцем проживання. Крім цього, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 повідомив, що йому невідомо про місце перебування підзахисного.

Відтак, вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_9 ухиляється від явки в судові засідання по вказаній справі без поважних причин, оскільки про протилежне ні обвинувачений, ні його захисник суд не повідомляли. Навпаки, як зазначено вище і суд наголошує на цьому, що захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 повідомив, що йому невідомо про місце перебування підзахисного.

Враховуючи те, що участь обвинуваченого ОСОБА_9 у судовому засіданні є обов`язковою, і такий неодноразово був викликаний в порядку встановленому КПК України, однак не прибув у судові засідання та не повідомив про причини свого неприбуття, приводи останнього виконані не були, оскільки по місцю проживання такий відсутній, наявні підстави вважати, що він ухиляється від явки до суду, а тому, необхідно оголосити обвинуваченого ОСОБА_9 в розшук.

Оголошуючи обвинуваченого ОСОБА_9 в розшук суд вважає за необхідне зважаючи на положення ст.335 КПК України вирішити питання про зупинення судового провадження, а також наявності чи відсутності, передбачених ст.ст.217, 334 КПК України правових підстав для виділення матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 .

Відповідно до ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.217 КПК України, у разі необхідності, матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду (ч.4 ст.217 КПК України).

Тобто, єдиною обов`язковою умовою для виділення матеріалів є наявність такої необхідності та відсутність негативного впливу на повноту судового розгляду.

При цьому, оцінка необхідності (практичної потреби) такого виділення законодавцем віднесена до дискреційних повноважень суду, який розглядає справу. Така оцінка має надаватися, виходячи із можливості ефективного досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, а також з урахуванням обов`язку суду провести судове провадження у розумний строк (ч.2 ст.28 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Тобто, обов`язок доведення вини стосовно кожного з обвинувачених окремо покладається на прокурора.

Згідно пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення, останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.313, ч.2 ст.317 КК України. Кваліфікуюча ознака його дій - «організована група».

Суд погоджується з відповідними посиланнями сторони захисту про те, що обвинувачення побудоване навколо ОСОБА_9 , як організатора і керівника злочинної групи. Центральною тезою обвинувального акту щодо кожного з обвинувачених є те, що ОСОБА_9 «утворив та очолив стійку організовану групу», а інші обвинувачені «увійшли до створеної та очолюваної ОСОБА_9 організованої групи» і діяли, «підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_9 , як керівнику та організатору групи». Саме йому стороною обвинувачення згідно обвинувального акту відведено такі функції: залучення до групи всіх інших обвинувачених; надання приміщення кальян-бару «Хаббл-Баббл» для зберігання та фасування наркотичних засобів; забезпечення безперебійного постачання членів групи наркотичними засобами; дистанційне керування діями співучасників; встановлення і контроль дотримання правил поведінки в групі, зокрема конспірації; розпорядження коштами від збуту (кошти, за версією обвинувачення, збирались ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і розподілялись між учасниками). У конкретних епізодах, описаних в обвинувальному акті, ОСОБА_9 є ланкою, через яку, за версією обвинувачення, здійснювалась передача між учасниками групи обладнання, прекурсорів і наркотичних засобів: обладнання для виготовлення наркотичних засобів він придбав 21.04.2020 року у с. Маращанка Буського району та 29.04.2020 року перевіз до м.Львова; ОСОБА_7 , за текстом обвинувального акта, зберігав це обладнання «з відома та за сприяння ОСОБА_9 », отримавши його від нього; складові для синтезу (в тому числі прекурсори) ОСОБА_7 «отримав … від ОСОБА_9 »; частину диметилформаміду, за версією обвинувачення, ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 особисто; виготовлений ніби ОСОБА_7 наркотичний засіб ОСОБА_9 особисто отримував у приміщенні лабораторії (14.07.2020, 17.08.2020, 31.08.2020), після чого перевозив і передавав збувачу; наркотичний засіб для відправлень ОСОБА_10 отримував від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Таким чином, за змістом обвинувального акту та версією обвинувачення, ОСОБА_9 є єдиною особою, яка водночас пов`язана з кожним з інших обвинувачених і з кожним етапом схеми: від придбання обладнання і прекурсорів через виготовлення до збуту та розподілу коштів.

Відповідно до положень ч.3 ст.28 КК України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Вирішуючи питання про можливість/неможливість подальшого розгляду кримінального провадження щодо інших обвинувачених зважаючи на прийняття рішення про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує наступне.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини щодо можливості окремого розгляду пов`язаних між собою справ за умови, що обставини, встановлені у виділеній справі, в якій не беруть участі інші обвинувачені, не повинні мати преюдиційного значення для їхньої справи, а статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їхня чинність - обмежуватися даним конкретним судовим провадженням (справа «Навальний та Офіцеров проти Росії» №№ 46632/13 та 28671/14 §105, рішення від 23.02.2016, остаточне 04.07.2016), у вказаній справі було наголошено ще й на такому.

Так, в §104 Суд зазначає наступне: «У своїй практиці Суд вже підкреслював значення першочергової та найбільш очевидної гарантії, яка повинна бути надана в тих випадках, коли обвинувачені в одній справі постають перед судом у рамках окремого провадження, а саме зобов`язання судів утримуватися від будь-яких висловлювань, які можуть мати преюдиційне значення для наступного провадження, навіть якщо такі висловлювання не мають обов`язкової сили для інших судів (див. згадане вище рішення у справі «Караман проти Німеччини», пп. 42-43 та 64-56). Якщо характер пред`явленого обвинувачення не дозволяє суду обійтися без висновків про співучасть третіх осіб у рамках окремого судового провадження і дані висновки можуть вплинути на вирішення питання про правову відповідальність третіх осіб, які постануть перед судом окремо, дану ситуацію слід вважати серйозною перешкодою для виділення справи в окреме провадження. Будь-яке рішення про окремий розгляд справ, настільки тісно пов`язаних між собою з точки зору загальних обставин, повинно ґрунтуватися на ретельному аналізі всіх конкуруючих інтересів, і іншим обвинуваченим повинна бути надана можливість заперечувати проти виділення справи в окреме провадження».

Далі, в §108 Суд зазначає: «Уряд стверджував, що при розгляді справи заявників суд був зобов`язаний дослідити всі докази і допитати всіх свідків, а при винесенні рішення в справі взяти до уваги виключно матеріали та показання, надані в ході судового розгляду. Проте Суд вважає, що за даних обставин суди, які розглядали пов`язані між собою справи в рамках окремого провадження, були явно схильні до того, щоб діяти узгоджено, тому що будь-які висновки, що не узгоджуються між собою, у таких справах могли поставити під сумнів юридичну чинність двох вироків, винесених тим самим судом. Суд вважає, що в цьому випадку ризик винесення вироків, що суперечать один одному, знижував мотивацію суддів до встановлення істини в справі та обмежував їхню здатність до відправлення правосуддя, що завдало непоправної шкоди незалежності та неупередженості суду, а також, у більш широкому сенсі, його здатності забезпечити справедливий судовий розгляд».

У ст.17 КПК України закріплено принцип презумпції невинуватості, відповідно до якої лише обвинувальним вироком суду може бути встановлена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того, у контексті презумпції невинуватості слід звернути увагу на практику ЄСПЛ.

У п.42 рішення ЄСПЛ від 27.02.2014 у справі «Karaman v. German» № 17103/10 від 27.02.2014 вказано: «Європейський Суд вважає, що теоретично до порушення принципу презумпції невинуватості може призвести і передчасне вираження думки про винність підозрюваного у вироку у справі інших підозрюваних, виділеному в окреме провадження». Аналогічні висновки містяться також у рішенні ЄСПЛ у справі «Navalnyy and Ofitserov v. Russia» № 46632/13 і 28671/14 від 23.02.2016.

Тобто, згідно з висновками ЄСПЛ національний суд не має права у вироку висловлювати свою думку про винуватість особи, яка не є учасником судового провадження, у межах якого ухвалюється вирок.

З наведеного можна зробити однозначний висновок, що встановлення факту вчинення кримінального правопорушення особами, в даному випадку іншими обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в складі організованої групи, без доведення факту організації та керування такою, що інкримінується у вину обвинуваченому ОСОБА_9 , тобто за умови виділення провадження відносно ОСОБА_9 , порушуватиме фундаментальний принцип презумпції невинуватості.

Більше того, у частині 1 ст.337 КПК України закріплено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, судовий розгляд здійснюється лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення. Водночас обвинувачення має бути обмежене діяннями особи, якій його висунуто. Вказані вище норми покликані не допустити, щоб особі ставилося в провину, а особа захищалася від обвинувачення щодо діянь третіх осіб. У протилежному випадку на особу буде покладено надмірний тягар захисту. Крім того, обвинувачений не може захищатися від обвинувачення щодо діянь третіх осіб, оскільки він не може повною мірою пояснити мотиви повноту чи наслідки діянь, яких він не вчиняв.

Водночас, якщо суд у межах судового провадження щодо учасників організованої групи обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почне встановлювати наявність у діях ОСОБА_9 склад кримінального правопорушення щодо організації та керівництва організованою групою, то в такому разі іншим обвинуваченим, по суті, доведеться захищатися проти обвинувачення, яке стосується ОСОБА_9 , що порушуватиме, зокрема, норми ст.337 КПК України.

Крім того, якщо суд зупинить судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 та продовжить його щодо інших обвинувачених, то може виникнути ситуація, в якій одним і тим самим діям ОСОБА_9 в межах різних судових проваджень буде надана різна юридична оцінка.

Водночас це не узгоджується з нормами законодавства, практикою ЄСПЛ і Верховного Суду.

Так, зі змісту ст.31 Конституції України випливає, що під час кримінального провадження встановлюється істина. Про встановлення істини в межах кримінального провадження також згадується в п.29 рішення ЄСПЛ у справі «Perna v. Italy», постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 453/337/19 та від 24.09.2020 у справі № 306/2629/17.

Тобто, в межах кримінального провадження суд повинен встановити істину.

Наведене свідчить про те, що зупинення кримінального провадження щодо одного з обвинувачених і продовження його щодо іншого може призвести до істотного порушення прав обох обвинувачених.

Таким чином, в ході розгляду справи суд має встановити участь ОСОБА_9 , у вчиненні інкримінованого йому злочину безпосередньо в складі організованої групи, визначити його роль, причетність чи не причетність до вчинення злочинів в складі організованої групи і без визначення участі та ролі ОСОБА_9 у складі організованої групи суд не зможе надати вірну кваліфікацію дій іншим учасникам злочинної групи, оскільки вчинення злочину у складі організованої групи може бути встановлено виключно за наявності трьох і більше її учасників, як встановлено вимогами ч.3 ст.28 КК України.

З огляду на обсяг пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення, в першу чергу щодо того, що він за даними обвинувального акту, притягується до кримінальної відповідальності як організатор організованої групи, суд приходить до переконання про те, що виділення матеріалів щодо нього в окреме провадження для його зупинення, і продовження судового розгляду щодо інших обвинувачених, перешкоджатиме повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи.

При цьому, неможливість проведення судового розгляду, у зв`язку з неприбуттям обвинуваченого ОСОБА_9 у судові засідання, матиме наслідком затягування судового провадження стосовно інших обвинувачених.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення судового провадження у кримінальному провадженні в цілому, тобто щодо усіх обвинувачених, та відповідно відсутності правових підстав щодо виділення в окреме провадження матеріалів відносно обвинуваченого ОСОБА_9 .

Керуючись ст.ст.217, 334, 335 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора ОСОБА_3 про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 , зупинення кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 та виділення матеріалів кримінального провадження - задовольнити частково.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про зупинення в повному обсязі кримінального провадження - задовольнити.

Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

У разі розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 застосувати до нього привід для забезпечення його явки у судове засідання в приміщення суду, за адресою: м.Львів, вул.Б.Лепкого,16.

Судове провадження з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000017 від 15.01.2020 року про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 .

Організацію виконання ухвали про оголошення розшуку обвинуваченого доручити працівникам УСР у Львівській області ДСР НП України та прокурору Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

У задоволенні решти вимог клопотання прокурора - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1