Court ruling № 140535608, 06.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/9995/23

Провадження №1-кп/201/557/2026

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту у межах кримінального провадження № 42022040000000199 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисники ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

До суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту транспортного засобу накладеного ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 у справі № 210/3718/22.

Зі змісту обґрунтування клопотання вбачається, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000199 від 21.06.2022 року розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України накладено арешт на транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою збереження його як речового доказу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 року, було частково задоволено апеляційні скарги сторони захисту та скасовано ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2023 про накладення арешту на транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, та постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області задоволено частково та накладено арешт на транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом позбавлення права його відчуження та розпорядження ним.

Арешт на вищевказаний транспортний засіб накладався з метою збереження його як речового доказу, разом з тим транспортний засіб визнано речовим доказом безпідставно, так як він не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а саме не є знаряддям вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, на ньому відсутні будь-які сліди кримінальних правопорушень, немає даних про те, що транспортний засіб містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також він не є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій.

Також, вказаний транспортний засіб не був набутий кримінально протиправним шляхом, оскільки перебував у володінні на законних підставах та був придбаний до подій, зазначених у пред`явленому обвинуваченні, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати його майном, набутим кримінально протиправним шляхом.

У зв`язку з викладеним сторона захисту вважала, що вказаний транспортний засіб не відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим існують підстави для скасування накладеного на нього арешту та повернення вказаного майна його законному володільцю.

Захисники підтримали клопотання обвинуваченого у повному обсязі, у тому числі в частині скасування арешту, посилаючись на обґрунтованість викладених у клопотанні доводів, невідповідність вказаного транспортного засобу критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, а також відсутність на теперішній час необхідності у подальшому застосуванні арешту до майна.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, підстави для скасування накладеного арешту відсутні.

Суд, дослідивши клопотання та додані додатки до нього, вислухавши думку учасників, приходить до наступного висновку.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочинів передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2023 року було накладено арешт на транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 з позбавленням права відчуження, користування та розпорядження.

В подальшому, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 року було частково задоволено апеляційні скарги сторони захисту та скасовано ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2023 року в частині накладення арешту на транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження.

Водночас постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області задоволено частково та накладено арешт на транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права його відчуження та розпорядження ним, оскільки вказаний транспортний засіб міг бути знаряддям вчинення кримінально протиправних дій, а також міг бути набутий ОСОБА_3 злочинним шляхом та може підлягати спеціальній конфіскації в порядку, передбаченому ст. 96-2 КК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Так, статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням зокрема іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оцінивши наведені стороною захисту доводи у сукупності з усіма дослідженими письмовими матеріалами кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який накладено арешт, не має ознак речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, і його доказове значення у кримінальному провадженні не підтверджено.

Надаючи оцінку запереченням прокурора щодо того, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом, суд зазначає, що приймає такі доводи до уваги, однак оцінює їх критично, оскільки прокурором не наведено належного обґрунтування того, що вказаний транспортний засіб відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

Також, як вбачається з ухвали про накладення арешту, однією з підстав його застосування визначено можливість спеціальної конфіскації, оскільки вказаний транспортний засіб міг бути знаряддям вчинення кримінально протиправних дій, а також міг бути набутий ОСОБА_3 злочинним шляхом та може підлягати спеціальній конфіскації у порядку, передбаченому ст. 96-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само у разі вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у цій нормі.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержано внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна або ж були використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Під майном у цьому випадку слід розуміти речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

Системно-структурний аналіз положень КК України свідчить про те, що за своєю правовою природою спеціальна конфіскація не є покаранням, а належить до інших заходів кримінально-правового характеру, які полягають у передбачених законом обмеженнях прав і свобод особи, що не мають карального навантаження, а спрямовані на забезпечення безпеки суспільства шляхом реалізації превентивної мети утримання винних від скоєння нових протиправних діянь та усунення умов, які сприяють їх вчиненню.

Отже, спеціальна конфіскація є заходом процесуального примусу, який обтяжує становище особи. Тому при застосуванні інституту спеціальної конфіскації слід дотримуватися принципу справедливого балансу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання прав власника майна.

Тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи та вказати на наявність передбачених законом підстав для застосування такого заходу щодо конкретного майна.

Разом з тим, згідно з обвинувальним актом, який надійшов до суду, та з урахуванням результатів дослідження доказів у вказаному кримінальному провадженні, даних про те, що транспортний засіб марки AUDI, модель А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 був знаряддям вчинення кримінально протиправних дій, а також міг бути набутим ОСОБА_3 злочинним шляхом та може підлягати спеціальній конфіскації у порядку, передбаченому ст. 96-2 КК України, не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що подальше застосування арешту вказаного транспортного засобу з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації є безпідставним, у зв`язку з чим арешт підлягає скасуванню, а транспортний засіб поверненню ОСОБА_3 як законному володільцю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 96-2, 98-100, 170-174 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на автомобіль «AUDI А4» білого кольору 2017 року виробництва VIN: НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 у справі № 210/3718/22.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали буде оголошено 08 жовтня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.

Головуючий суддя ОСОБА_1