Decision № 140533673, 12.10.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/1866/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій в Одеській області, які виразились у відмові провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10691/25;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат; одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10691/25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/10691/25 відповідач здійснив виплату належної позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби. Однак відповідач протиправно утримав із цієї суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також листом від 17.12.2025 року відмовив у виплаті передбаченої законодавством компенсації утриманого податку. На думку позивача, такі дії суперечать вимогам Порядку № 44 та Податкового кодексу України, відповідно до яких особи рядового і начальницького складу, зокрема й звільнені зі служби, мають право на повну компенсацію втрат доходів, пов`язаних з утриманням ПДФО з грошового забезпечення.

Посилаючись на положення чинного законодавства та правову позицію Верховного Суду, позивач вважає дії відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації протиправними, у зв`язку з чим просить суд визнати такі дії незаконними та зобов`язати відповідача здійснити виплату відповідної грошової компенсації.

Ухвалою від 29.01.2026 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також вищенаведеною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду відомості щодо нарахування та виплати грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №420/10691/25 із зазначенням суми податку з доходів фізичних осіб, що утрималася з грошового забезпечення позивача.

13.02.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що обов`язок щодо виплати компенсації сум податку на доходи фізичних осіб виникає одночасно з виплатою грошового забезпечення відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44. На думку відповідача, така компенсація є похідною від фактичної виплати належних сум грошового забезпечення та не може бути нарахована раніше виникнення відповідного обов`язку.

Відповідач вважає, що позовні вимоги є передчасними, оскільки на момент звернення до суду відсутнє порушене право позивача щодо компенсації ПДФО. Посилаючись на положення чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 05.04.2017 проходила службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.

У вказаний період служби ОСОБА_1 отримувала грошове забезпечення, однак, як встановлено судовим рішенням у справі № 420/10691/25, їй не була нарахована та виплачена у повному обсязі індексація грошового забезпечення, сума якої при подальшій виплаті 28.11.2025 стала об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збір на загальних підставах без застосування механізму пільгової грошової компенсації.

Позивач, не погоджуючись із такими діями, звернулась до суду з відповідним позовом.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року у справі №420/10691/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 05.04.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2008 року.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.04.2017 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.04.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2008 року.

Зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.04.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.12.2018 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 28.12.2018 року, виходячи з фіксованої величини 4069,77 грн. в загальній сумі 40 426,38 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 апеляційні скарги 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, - залишено без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року по справі № 420/10691/25, - залишено без змін.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 28.10.2025.

На виконання вищенаведеного рішення суду, 28.11.2025 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 31 965,13 грн.

З виписки по картковому рахунку та листа відповідача від 17.12.2025 за вих. № 6001.1-9650/6013 позивачу стало відомо про те, що з нарахованої їй суми доходу відповідачем було утримано податок на доходи фізичних осіб (18%) у розмірі 7 472,37 грн та військовий збір у розмірі 2 075,66 грн.

Вважаючи, що відповідачем протиправно не здійснено виплату компенсації суми утриманого податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року у справі № 420/10691/25, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ).

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

За приписами пунктів 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 вказав на те, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2024 у справі № 580/602/22 зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 25.06.2020 р. у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 р. у справі № 812/1048/17.

Судом встановлено, що відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі № 420/10691/25 нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період служби та виплатив її, утримавши з розрахованої суми податок на доходи фізичних осіб у розмірі 7 472,37 грн.

Таким чином, у відповідача був наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі № 420/10691/25.

Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.

З урахуванням вищенаведеного та наведеної практики Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 472,37 грн, що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду у справі № 420/10691/25, у зв`язку з чим відповідача необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу таку грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 472,37 грн, що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 420/10691/25.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій в Одеській області, які виразились у відмові провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10691/25.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Одеській області (вул. Прохоровська, 6, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб , відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат; одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, відрахованих при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10691/25.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний