Decision № 140509682, 08.10.2026, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 541/3051/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2025;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації поновити позивачу виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем виплату спірної допомоги не призначено, оскільки позивачкою придбано житловий будинок загальною площею 50,6 кв.м., яка ділиться на 2 особи, які проживають у вказаному будинку, що становить більше ніж 13,65 кв.м. на одного члена сім`ї. Позивачка із такими діями відповідача не погоджується та вважає їх протиправними.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.08.2025 передано справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування рішення до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа №541/3051/25 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 18.09.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №541/3051/25 передано на розгляд судді Канигіній Т.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 №551 у зв`язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату №14/19 від 19.12.2025 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №541/3051/25 за результатами якого суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Удовіченка С.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення прийнято до провадження.

24.09.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов. У якому відповідач категорично заперечував проти задоволення позову, вказуючи, що розмір загальної площі житлового будинку 50,6 кв.м та склад сім`ї Позивача будь то 2 (50,6/2=25,3 кв.м) чи 3 особи (50,6/3=16,87 кв.м) мав бути врахований Відповідачем як підстава для відмови в призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання.

У відповіді на відзив позивач наполягала на позовних вимогах, вказуючи на безпідставності доводів відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. /а.с.8/

06.11.2024 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Карбан Є.О., зареєстрований в реєстрі за № 2171, згідно з яким позивач придбала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 21.6 кв.м, загальною площею 50,6 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 40251912 від 06.1.12024 власником зазначеного житлового будинку є ОСОБА_1 .

13.03.2023 ОСОБА_3 , звернулася з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 23.

При поданні заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам заявниця зазначила місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації № 1055924435-2025-1 від 13.03.2025 ОСОБА_3 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2000,00 грн з 01.03.2025.

09.06.2026 ОСОБА_1 , звернулася з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 59 .

При поданні заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам заявниця зазначила місце проживання за адресою: : АДРЕСА_1 .

Рішенням Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації № 1220253815-2025-1 від 09.06.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки не відповідає вимогам п. 7-7.1, на 1 число місяця, з якого призначається допомога. Заявник має у власності житлове приміщення (або частину), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та площа цього житлового приміщення на одного члена сім`ї перевищує 13.65 кв. метрів.

Позивач вважаючи протиправним дії Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (далі - Порядок № 332).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова № 709) установлено, що з 1 вересня 2023 року виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Пунктом 4 Постанови № 709 передбачено внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Згідно з пунктом 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, Порядок № 332 викладено в новій редакції, згідно підпунктом 5 пункту 7 якого передбачено, що допомога не призначається на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 року, якщо протягом трьох місяців перед зверненням уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Пунктом 5 постанови № 709 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 2 і 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 серпня 2023 року.

Таким чином, законодавчі зміни, внесені до Порядку № 332 постановою №709, які набрали чинності з 01.08.2023 року, передбачали обов`язкову верифікацію даних щодо наявності житлового приміщення у власності внутрішньо переміщеної особи, яка звернулась за такою допомогою вперше.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1226 від 21 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб» підпункт 5 пункту 7 Порядку № 332 викладено в новій редакції, у якому передбачено, зокрема, що допомога не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка є отримувачем допомоги під час її отримання, якщо на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 1226 від 21 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб» Порядок № 332 доповнено пунктом 7-1, згідно підпункту 5 якого із 1 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень.

Спірним у цій справі є питання, чи підпадає житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 під винятки, визначені підпунктами 5 пунктів 7, 7-1 Порядку № 332, зокрема чи відноситься зазначена квартира, у розумінні Порядку № 332, до житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї.

Суд зазначає, що під поняттям житлове приміщення розуміється опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Відповідно до статей 47, 48 Житлового кодексу України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням обставин цієї справи, суд вважає, що під поняттям «житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї», яке вживається в підпунктах 5 пунктів 7, 7-1 Порядку № 332, площа у розмірі 13,65 кв. м. визначена з урахуванням норми саме житлової площі (а не загальної площі об`єкту нерухомості), яка вказана у статті 47 Житлового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 120/6023/24.

06.11.2024 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Карбан Є.О., зареєстрований в реєстрі за № 2171, згідно з яким позивач придбала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 21.6 кв.м, загальною площею 50,6 кв.м., вказане підтверджується і витягом з Державного реєстру речових прав /а.с.7, 11-13/.

Враховуючи те, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має житлову площу 21,6 кв.м., суд дійшов висновку, що зазначений об`єкт нерухомості підпадає під винятки, які визначені підпунктами 5 пунктів 7, 7-1 Порядку № 332, оскільки площа житлового приміщення становить менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї (21,6 кв.м. / 2 особи = 10,8 кв. м.), а тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації № 1220253815-2025-1 від 09.06.2025 про відмову у призначенні позивачці допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеної особи з 01.06.2025.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації № 1220253815-2025-1 від 09.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та зобов`язати Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації призначити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2025.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації (вул. Гоголя, буд. 80, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 03195085) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації № 1220253815-2025-1 від 09.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації призначити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.О. Удовіченко