Court ruling № 140505307, 12.10.2026, Mykolaiv District Court of Mykolaiv Oblast

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1130/26

Провадження № 2/945/1438/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

представника позивача адвоката Білова І.В.,

представника відповідача адвоката Ніколаєва О.М.,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Миколаїв цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій просить визнати за сторонами право власності по 1/2 частини на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

24.08.2026 через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Біловим І.В. подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить прийняти збільшені позовні вимоги а саме:

1. Визнати За ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по за позивачем та відповідачем право власності на Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

2. Визнати За ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по за позивачем та відповідачем право власності на земельну ділянку Кадастровий номер 4824280904:09:019:0005 яка розташована за адресою АДРЕСА_1 площею 0.2404 га із цільовим призначенням для будівництва та обслужування житлового будинку господарчих будівель та споруд ( присадибна ділянка) належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯК № 771173 зареєстрованого в книзі записи державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів, оренди землі, 23.12.2009 за № 010901802961.

3. Стягнути с ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 20 000 гривень та сплачене державне мито в сумі 5 269,96 гривень, вартість будівельно-технічної експертизи 28 000 гривень.

Заява про збільшення позовних вимог обґрунтована тим, що позивачем подано позов «про поділ спільного майна подружжя». В рамках підготовки позову до розгляду з метою отримання документів стосовно придбання спірного будинку судом робились запити Державного архіву Миколаївської області та в реєстрі знайдено інформацію стосовно того що згідно реєстру земельних ресурсів за адресою АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка розміром 0.2409 га, кадастровий номер 4824280904:09:019:0005, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯК № 771173 зареєстрованого в книзі записи державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів, оренди землі, 23.12.2009 за № 010901802961. Земельна ділянка згідно реєстру знаходиться в приватній власності, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарчих будівель та споруд. Житловий будинок було придбано у шлюбі, за кошти та в інтересах родини, а земельна ділянка передана для обслуговування будинку. Отримуючи державний акт на земельну ділянку, відповідач, умисно оформив право власності на земельну ділянку на себе, приховавши наявність іншого співвласника.

За подання заяви про збільшення позовних вимог сплачено судовий збір у розмірі 1331,00 грн. Представник позивача пояснив, що оцінка не проводилась, оскільки позивач не є власником земельної ділянки, при сплаті судового збору орієнтувались на аналог оцінки вказаний на сайтах з оголошеннями.

У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білов І.В. просив заяву задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ніколаєв О.М. у вирішенні вказаного питання поклався на розсуд суду.

Дослідивши зміст поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, що стосуються даного клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У постанові ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначено таке.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви (аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Крім того, зазначена ухвала не перешкоджає реалізації права позивача на звернення за судовим захистом шляхом пред`явлення позову в частині, на яку збільшено первісні позовні вимоги.

Такий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18), у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, де зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Враховуючи, що подана 24.08.2026 через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Біловим І.В. заява про збільшення позовних вимог фактично є заявою, направленою на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд відмовляє у прийнятті такої заяви та повертає її заявникові.

Також 10.07.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Біловим І.В. подано клопотання про витребування доказів, де він просить суд витребувати у КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» інвентаризаційну справу щодо об`єкт нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно ч. 1, 3, 6, 7 до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи, що заява подана з дотриманням процесуального строку та в судовому засіданні продемонстровано підтвердження неможливості представником позивача самостійно отримати докази, суд вважає за необхідне з метою об`єктивного та повного дослідження всіх обставин справи витребувати вказані у заяві докази.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 198 ЦПК України, суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках витребування нових (додаткових) доказів.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Керуючись ст. 43, 49, 84, 197, 198, 258-261, 269, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Білову І.В. у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 24.08.2026 та повернути її заявникові.

Витребувати у КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» інвентаризаційну справу щодо об`єкт нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувані документи надати на адресу суду в належним чином засвідчених копіях до 13.11.2026.

Відкласти підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 17 листопада 2026 року.

У підготовче засідання викликати учасників справи.

Веб-адреса сторінки Миколаївського районного суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - mk.mk.court.gov.ua, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Запропонувати учасникам справи зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі за посиланням https://id.court.gov.ua/ та повідомити про це суд.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та КП "ММ БТІ" для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Павленко