Court ruling № 140500239, 12.10.2026, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року Справа № 915/544/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва,

в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБІОЛЮКС (Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.15, кв.8),

про: визнання недійсним пункту додаткової угоди до договору підряду та стягнення штрафних санкцій у сумі 286967,71 грн,-

в с т а н о в и в:

Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБІОЛЮКС, за такими вимогами:

- визнати недійсним пункт 1 додаткової угоди №1 від 16.12.2024 до договору підряду №316 від 07.10.2024, укладеного між Департаментом житлово комунального господарства Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОБІОЛЮКС в частині, якою строк виконання робіт за договором продовжено до 15.04.2025;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБІОЛЮКС на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради 154774,04 грн пені та 132193,67 грн штрафу за прострочення зобов`язання понад 30 днів.

Підготовче засідання у даній справі призначено на 12.10.2026.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.

В обґрунтування вимог у даній справі прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди укладено всупереч вимогам п.4 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сторонами необґрунтовано продовжено строк дії договору та терміни виконання робіт. У зв`язку з цим, за позицією прокурора, спірна додаткова угода суперечать вимогам закону і, відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсною. Також прокурор вважає, що прострочення виконання робіт є підставою для стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 154774,04 грн.

При цьому, судом встановлено, що колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.02.2026 справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду існує необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №916/1199/25, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.04.2026 прийнято до розгляду справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025.

У відповідності до ч.4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Згідно ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України у такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи підстави подання позову, з огляду на те, що правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/270/25, зокрема, щодо застосування статей 15, 16 ЦК України у подібних правовідносинах, може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.

Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №916/270/25 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.229, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення повного тексту постанови.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва