Court ruling № 140498581, 12.10.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

12.10.2026м. ДніпроСправа № 904/6112/26

за заявою Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК"

про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 209 372, 10 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Заявою-договором №ID30884359 від 28.03.2025 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що в частині тіла кредиту, відсотків, комісії та штрафу станом на 31.07.2026 року становить 209 372, 10 грн., та складається із: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 155 552,00 грн., заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 0,10 грн., заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена) 53 820,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Заявки-договору №ID30884359 від 28.03.2025 в частині своєчасного повернення суми кредиту.

Разом із позовною заявою Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно, що належить відповідачу, а саме: автомобіль CHEVROLET EPICA Легковий 2007 р.в. Колір: Сірий Тип кузову: Седан VIN код: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 а також на грошові кошти, що належать відповідачу (позичальнику) які (кошти) знаходяться на його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позов.

Заявник зазначає, що предметом позову є стягнення з Мамченка Романа Миколайовича заборгованості за Заявою-договором №ID30884359 від 28.03.2025 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що в частині тіла кредиту, відсотків, комісії та штрафу станом на 31.07.2026 становить 209 372, 10 грн.

Ціна позову, про забезпечення якого просить заявник становить 209 372, 10 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, існує обґрунтована ймовірність неможливості (або неспроможності) виконання рішення суду про стягнення коштів відповідачем (зокрема, через недобросовісність позичальника), у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову та накладення арешту на майно боржника.

Позивач зазначає, що з урахуванням того, що передумовою застосування зустрічного забезпечення є можливість понесення відповідачем збитків, спричинених заходами забезпечення позову та приймаючи до уваги, що запропонований Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" захід забезпечення позову не завдасть шкоди відповідачу (-ам), а також відсутність обов`язкових умов, передбачених законом, застосування зустрічного забезпечення, вважає, що відсутні підстави для вжиття судом такого забезпечення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України и позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України"» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми 209 372, 10 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, існує обґрунтована ймовірність неможливості (або неспроможності) виконання рішення суду про стягнення коштів відповідачем (зокрема, через недобросовісність позичальника), у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову та накладення арешту на майно боржника.

Позивач зазначає, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача, є, співмірними, а невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Позивач просить суд накласти арешт на майно, що належить відповідачу, а саме: автомобіль CHEVROLET EPICA Легковий 2007 р.в. Колір: Сірий Тип кузову: Седан VIN код: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 а також на грошові кошти, що належать відповідачу (позичальнику) які (кошти) знаходяться на його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позов.

Разом з тим предметом позову є стягнення з відповідача суми 209 372, 10 грн.

Господарський суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх розміру, обставин справи, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

Оскільки, арешт накладається у межах ціни позову, а не у межах вартості арештованого майна.

На заявника покладено обов`язок довести підстави вжиття заходів забезпечення позову, водночас оцінка співмірності таких заходів є обов`язком та дискрецією суду.

Згідно правових висновків Верховного Суду, в силу приписів норм закону суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема документи, на підставі яких такі відомості були внесені в реєстр, з метою вирішення питання наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження (близькі за змістом висновки, викладені у Постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 39.5), від 11.05.2021 у справі № 923/1132/16 (пункт 56.8), від 06.07.2023 у справі № 908/3413/21 (908/2098/22) (пункт 34)).

Можливість отримання судом відомостей із загальнодоступних джерел інформації підтверджено Верховним Судом в Постановах від 07.10.2021 у справі № 532/53/20, від 08.09.2021 у справі № 394/518/19, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 924/971/23.

Таким чином, суд не позбавлений можливості отримувати відомості з державних реєстрів, інших загальнодоступних та відкритих для сторін спору джерел інформації.

Тому, з метою перевірки обставин співмірності заходів забезпечення позову, на застосуванні яких наполягає позивач, судом перевірено можливість визначення вартості об`єктів рухомого майна з відкритих джерел інформації.

Можливість розрахунку вартості транспортних засобів забезпечено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (https://me.gov.ua/Vehicles/Calculateprice) для цілей оподаткування транспортним податком (п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України) та для цілей оподаткування операцій з продажу або обміну об`єктів рухомого майна (п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України).

Водночас, перелік доступних для визначення вартості транспортних засобів не відповідає автомобілям, зареєстрованим за відповідачем.

Калькулятор розрахунку вартості автомобіля розміщений за загальнодоступному ресурсі купівлі-продажу транспортних засобів, в тому числі за VIN-кодом (https://auto.ria.com/uk/price/average/).

Здійснивши пошуковий запит за VIN-кодом автомобіля CHEVROLET EPICA: НОМЕР_1 (https://auto.ria.com/uk/price/average/?currentTab=byOmniId&omniId=Y6DLF69KE7B0564012) судом отримано відомості щодо його орієнтовної ринкової вартості в сумі 304 344 грн. /7 850 доларів США/.

З урахуванням наведеного, суд, дотримуючись принципу балансу інтересів сторін у господарському процесі, який зобов`язує суд забезпечувати рівність учасників, змагальність та розумну пропорційність між захистом прав позивача та недопущенням надмірного обтяження відповідача, приходить до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що належить відповідачу (позичальнику) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ), а саме автомобіль CHEVROLET EPICA Легковий 2007 р.в. Колір: Сірий Тип кузову: Седан VIN код: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 .

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, ОСОБА_1 не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Сул звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права подати до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява про вжиття забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на майно відповідача автомобіль CHEVROLET EPICA Легковий 2007 р.в. Колір: Сірий Тип кузову: Седан VIN код: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 у межах суми позову 209 372, 10 грн.

При цьому, господарський суд зауважує, що виконання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає обов`язкового вилучення транспортного засобу у відповідача та заборони його використання.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування (частина 2 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження").

Вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову не містять клопотань про заборону відповідачу використання майна.

Тому, застосовані господарським судом заходи забезпечення позову не впливатимуть на здійснення діяльності відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 143 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Згідно з частиною 4 статті 143 Господарського процесуального кодексу України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

На підставі частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа (частина 3 статті 145 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відповідач у випадку наявності доказів про не співмірність застосованого заходу або обмеження у здійсненні господарської діяльності, не позбавлений можливості клопотати перед судом про зміну чи скасування заходів забезпечення позову (повністю або частково).

Крім того, вжиття відповідачем передбачених частиною 4 статті 143 Господарського процесуального кодексу України дій, створить достатні правові підстави для невідкладного розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, застосовані господарським судом тимчасові заходи забезпечення позову не становлять для відповідача надмірний тягар, не позбавлять можливості здійснення господарської діяльності з використання транспортного засобу та не позбавить можливості захисту прав та інтересів шляхом реалізації процесуальних прав.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: автомобіль CHEVROLET EPICA Легковий 2007 р.в. Колір: , Тип кузову: Седан VIN код: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , у межах ціни позову 209 372, 10 грн. (двісті дев`ять тисяч триста сімдесят дві гривні 10 копійок), до набрання рішенням по справі законної сили.

В решті вимог заяви відмовити.

Стягувач: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443).

Боржник: Мамченко Роман Миколайович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 12.10.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років до 12.10.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

СуддяЮ.А. Бажанова