Court ruling № 140498381, 06.10.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання рішення суду

06.10.2026м. Дніпро№ 904/1946/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І.,

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від стягувача: Бессараб В.С. - адвокат;

від боржника: Шмалько Ю.С. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс Лтд" про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", смт Гранітне Коростенського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс Лтд", м. Дніпро

про стягнення 3 859 180,80 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.05.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 3859180,80 грн, з яких: 3296094,94 грн основний борг, 90584,51 грн 3% річних, 472501,35 грн інфляційні втрати задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" основний борг у сумі 3296094,94 грн, 3% річних у сумі 90584,51 грн, інфляційні втрати в сумі 472501,35 грн, судовий збір у сумі 46310,17 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2026 у справі №904/1946/26 апеляційну скаргу ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 залишено без змін.

17.09.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" адвоката Шмалька Ю.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі № 904/1946/25 на один рік.

Подана заява обґрунтована тим, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/38882/26-к від 15.07.2026 за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на майно та передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, накладено арешт у кримінальному провадженні №42022000000000455 на нерухоме майно, корпоративні права заявника та на спеціальний дозвіл на користування надрами, якими володіє ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД". Посилається заявник також на те, що у кримінальному провадженні № 42022000000000455 накладено арешт на його банківські рахунки.

Одночасно боржник зазначає, що згідно з фінансовою звітністю ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" сума дебіторської заборгованості становить 6172900,00 грн, яку останній планує отримати від своїх контрагентів/боржників та яка буде направлена виключно на погашення заборгованості за вказаним рішенням у повному обсязі.

Посилається заявник й на існування на території України надзвичайних обставин, а саме воєнний стан, який вплинув на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежив безперешкодне здійснення господарської діяльності, значною мірою погіршив фінансовий та майновий стан відповідача, що призвело до значних збитків, які відповідно до фінансової звітності ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" на 30.06.2026 становлять 2866000,00 грн.

Боржник указує також на те, що заходи, направлені на негайне виконання рішення, можуть призвести до неплатоспроможності відповідача та, як наслідок, його банкрутства. Натомість надання відстрочки виконання рішення створює передумови для реального отримання позивачем грошових коштів.

Ухвалою суду від 21.09.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі № 904/1946/25 до розгляду та призначено судове засідання на 06.10.2026. Запропоновано стягувачу (позивачу) надати письмову правову позицію щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №904/1946/25.

06.10.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС стягувач подав заперечення на заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду.

При цьому стягувач зазначає про те, що доводи представника боржника про накладені арешти на його активи й права є недостовірними, оскільки ухвалою Печерського районного суду № 757/49732/26-к від 18.09.2026 скасовані арешти, які були накладені ухвалою цього суду № 757/38882/26-к від 15.07.2026 на майно боржника, а саме на рухоме та нерухоме майно, на банківські рахунки та на спеціальний дозвіл користування надрами № 6391 від 20.01.2020. Тобто перестали існувати підстави, якими боржник обгрунтовує необхідність відстрочення виконання рішення суду.

Також стягувач звертає увагу суду на те, що в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа № 906/680/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У вказаній справі ТОВ "Юні Сервіс" надало суду письмові пояснення і письмові докази (договір доручення № 09/07/2026 від 09.07.2026 між ТОВ "Будіндустрія-Сервіс Лтд" та ТОВ "Юні Сервіс"), за якими грошову заборгованість у сумі 4 916 361,83 грн, яка існує у ТОВ "Юні Сервіс" перед ТОВ "Юнігран-Сервіс", готове сплатити ТОВ "Будіндустрія-Сервіс Лтд".

Відтак ТОВ "Будіндустрія-Сервіс Лтд" взяло на себе зобов`язання з виплати грошової заборгованості іншої юридичної особи - ТОВ "Юні Сервіс", натомість свою заборгованість перед ТОВ "Юнігран", яка за розміром є меншою, просить суд відстрочити аж на один рік, що ставить ТОВ "Юнігран" у більш невигідне становище, не відповідає його інтересам і буде порушувати його право на виконання рішення суду в розумні строки.

06.10.2026 ТОВ "Юнігран" подало до суду також витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, контроль за справляння яких покладено на ДПС, з розрахунком/без розрахунку сум пені (станом на 05.10.2026). При цьому заявник зазначає, що у разі задоволення заяви боржника про відстрочення рішення суду, стягувач буде поставлений у більш складне становище, оскільки має значну заборгованість за податками та зборами до бюджету.

У судовому засіданні представники учасників справи надали пояснення, аналогічні за змістом їхніх заяв, що були подані до суду.

За результатом судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За змістом частин третьої - п`ятої статті 331 цього Кодексу підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Подана заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права (правовладдя).

За змістом статті 73 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі статтями 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду, відповідач жодних доказів відсутності у нього грошових коштів станом на момент подання відповідної заяви, у тому числі на банківських рахунках, та інших активів, достатніх для розрахунку з позивачем, суду не надав, як не надав і доказів вжиття заходів для добровільного виконання рішення.

Посилання заявника на наявність дебіторської заборгованості станом на 30.06.2026 та збитків за І півріччя 2026 року не є доказом неможливості виконання судового рішення та не свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс Лтд" майна чи інших активів, за рахунок яких може бути виконано судове рішення.

За таких обставин відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що роблять неможливим або ускладнюють виконання ним судового рішення.

Однак указане не є визначальним у постановленні цієї ухвали.

Головним є те, що подана боржником заява про відстрочення рішення суду перевищує передбачений законом - частиною п`ятою статті 331 ГПК України один рік з дня ухвалення господарським судом рішення від 17.07.2025.

За таких обставин відсутня необхідність в оцінюванні доказів сторін, наданих ними по суті вимог і заперечень щодо надання відстрочки у виконанні рішення суду.

Безпідставне надання бажаної для заявника відстрочки на строк, що не відповідає вимогам закону, порушить основи судового рішення, позбавить стягувача можливості у повній мірі захистити свої права, негативно вплине на авторитет судового рішення та судової влади, у зв`язку з чим така відстрочка виконання судового рішення суду не може бути законною та справедливою.

Тому правові підстави для надання відстрочки виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 232 - 236, 331 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс Лтд" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі № 904/1946/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 06.10.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 12.10.2026.

СуддяІ.І. Колісник