Decision № 14049545, 24.02.2011, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2011 р.

Справа № 35/18-10-5564

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал"

до відповідача Малого колективного виробничо-експлуатаційного підприємства "АККОРД"

про стягнення 17681,06грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: Заржицька В.О., довіреність №7 від 20.12.10р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Малого колективного виробничо-експлуатаційного підприємства "АККОРД" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 17681,06грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.10р. порушено провадження у справі №35/18-10-5564.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв’язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.11.2000р. між Комунальним підприємством "Одесводоканал" (водоканал) та Малим колективним виробничо-експлуатаційним підприємством "АККОРД" (абонент) укладено договір №4171/1 на послуги водопостачання та водовідведення (населення), відповідно до умов якого водоканал надає послуги щодо надання питної води а також по прийманню стічних вод на об’єкти абонента(п.1.1 договору).

Відповідно доп.1.2 цього договору абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, визначених в п.2.1 цього договору та діючого законодавства.

Розділом 2 вказаного договору визначені права та обов’язки сторін.

Сторони зобов’язуються керуватися чинними „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України”, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.1994р. №65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення”, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995р. №30, „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р.”, чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку(п.2.1 договору).

Згідно пп.2.2.1 договору водоканал зобов’язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Умовами п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.7п.2.3 договору визначено, що абонент зобов’язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне витрачання води, не допускати витікання води; забезпечити безпечний та вільний доступ обслуговуючому персоналу водоканалу до систем внутрішнього водопостачання та каналізації у будь-який час доби для перевірки технічного стану внутрішніх мереж та відбору проб, своєчасно виконувати приписи по усуненню витікання.

Відповідно до пп.2.3.8 п.2.3 зазначеного розділу абонент зобов’язаний щомісячно, за встановленою формою з першого по п’яте число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживанні абонента та фактичної сплати населенням послуг водопостачання за минулий місяць. У випадку ненадання цих відомостей у строк водоканал здійснює розрахунок відповідно до „Правил водокористування”.

Абонент зобов’язався до 12-го числа поточного місяця оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахунками за отримані послуги(пп.2.3.9 п.2.3 договору).

Розділом 3 даного договору запроваджений порядок та строки розрахунків.

Відповідно до п.3.1 цього розділу облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об’єктах абонента.

За п.3.2 вказаного розділу оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.

Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку(п.3.3 цього розділу).

Умови відповідальності сторін встановлені розділом 4 цього договору.

Додаткові умови запроваджені сторонами у розділі 5.

Даний договір укладено строком на п’ять років та діє з 01.11.2000р. по 01.11.2005р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про зміни або припинення його дії(п.5.3 вказаного розділу).

Позивач звертає увагу суду на те, що розрахунок заборгованості за надані послуги водопостачання у спірному періоді здійснювались позивачем згідно норм водопостачання а також діючих тарифів, затверджених рішенням Одеської міської ради №95 від 14.02.08р., та №1074 від 25.09.2008р.

Однак відповідач не в повному обсязі виконував оплату за надані послуги, у зв’язку з чим за період з 01.12.2008р. по 01.09.2010р. у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 17681,06грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

04.10.10р. позивачем було надіслано на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків №34-365 від 04.10.10р., який залишений відповідачем без відповіді.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов’язку щодо оплати заборгованості за отриману продукцію, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №4171/1 на послуги водопостачання та водовідведення (населення) від 01.11.2000р. у розмірі 17681,06грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов’язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Наданий позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до умов укладеного сторонами Договору та вимог діючого законодавства.

Наявна заборгованість Відповідача складає 17681,06грн.

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем плати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" до Малого колективного виробничо-експлуатаційного підприємства "АККОРД" про стягнення 17681,06грн. за період з 01.12.2008р. по 01.09.2010р. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 176,81грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого колективного виробничо-експлуатаційного підприємства "АККОРД" (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, 12а, п/р 26008301535316 у відділенні №1 „Іллічівське” ЦВ ПІБ м. Одеси, МФО 328135, код 19042805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, р/р№26007311687301 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209, код 26472133) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 17681(сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну)грн.06коп., витрати по сплаті держмита на суму 176(сто сімдесят шість)грн.81коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 28.02.11р.