Court ruling № 140495365, 12.10.2026, Liubar District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 282/730/26

Провадження № 2-др/282/12/26

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2026 року

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Носача В.М.,

за участю секретаря судового засідання Власюк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кусто Агро Фармінг» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Любарського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Кусто Агро Фармінг» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року задоволено заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

25 вересня 2026 року представник відповідача Богословський С.В. звернувся до суду з заявою про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Заява мотивована тим, що позивачем при поданні позовної заяви не дотримані вимоги ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказує, що зазначені в позові обставини не відповідають дійсності, є не правдивими та спрямовані на протиправне позбавлення права користування земельною ділянкою відповідачем, яка перебуває в оренді згідно договору оренди та додаткової угоди до нього.

Зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Представник відповідача вважає, що дії позивача щодо звернення до суду з позовом до ТОВ «Кусто Агро Фармінг» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсним є неправомірними.

Відповідачем - ТОВ «Кусто Агро Фармінг» внаслідок неправомірних дій позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 159575,00 гривень.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ТОВ «Кусто Агро Фармінг» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 159575,00 гривень.

25 вересня 2026 року ухвалою суду заяву представника відповідача Богословського С.В. про компенсацію судових витрат призначено до розгляду на 09 год 00 хв 12 жовтня 2026 року без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання.

09 жовтня 2026 року від представника позивача адвоката Саламахи А.В. надійшло клопотання про відмову в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

В клопотанні вказано, що із заявленим розміром витрат на правничу допомогу позивач категорично не погоджується, вважає його завищеним, необґрунтованим, таким, що не відповідає критеріям розумності його розміру, складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

Звертає увагу суду, що при заявлені такої суми до стягнення, представником відповідача не враховано особу позивача, що він офіційно не працює, є пенсіонером, отримує доходи лише від ведення домашнього господарства, а тому заявлений розмір витрат по правничій допомозі для нього є надмірним та непосильним та таким, що приведе його до боргової кабали.

Вважає, що твердження представника відповідача про те, що витрати на надання правничої допомоги є наслідком необґрунтованих дій позивача, які, на думку представника відповідача полягали у неправильному виборі позивачем способу захисту порушеного права, є голослівними, безпідставними та необґрунтованими, які не ґрунтуються ні на нормі закону, ні на здоровому глузді. Вибір способу захисту порушеного права це є право і прерогатива позивача, а якщо суд під час розгляду справи дійде до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не в повній мірі забезпечить захист порушеного права, то суд «знає закон» і прийме рішення щодо задоволення чи відмови в задоволенні позову.

Просить у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ТОВ «Кусто Агро Фармінг» понесених витрат на правову допомогу в розмірі 159575 грн відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву представника відповідача та клопотання представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою суду від 29 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кусто Агро Фармінг» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

17 серпня 2026 року на адресу суду від представника відповідача Богословського С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Також представником відповідача вказано, що ТОВ «Кусто Агро Фармінг» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмiрi 159575,00 гривень.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року закрито підготовче засідання. Справу призначено до судового розгляду по суті.

22 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Кусто Агро Фармінг» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

25 вересня 2026 року представник відповідача Богословський С.В. звернувся до суду з заявою про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано: договір про надання професійної правничої допомоги №09/26-КА від 03.08.2026, додаток №1 до даного договору, акт приймання передачі наданих послуг від 03.08.2026, рахунок-фактуру № 7 від 03.08.2026, платіжну інструкцію № 48357 від 04.08.2026, детальний опис наданих послуг за договором № 09/26-КА від 03.08.2026 по додатку № 1.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, виходячи з наступного.

Згідно ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 ст.142 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного тлумачення положень ч.ч.5, 6 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №521/3011/18.

Згідно роз`яснень п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до вищевказаних норм, сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача, за відсутністю факту його необґрунтованих дій, не є достатньою правовою підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію понесених ним витрат.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, який він вправі реалізовувати з метою свого захисту в порядку ст.4 ЦПК України.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Право позивача відмовитися від позову чи від частини позовних вимог або ставити питання про залишення позовної заяви без розгляду також є безумовним правом позивача. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

В даному випадку, суд не встановлював, а відповідач не доводив фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою представника позивача, а не через зловживання процесуальними правами.

Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах: від 26 вересня 2018 року у справі №148/312/16-ц, від 18 вересня 2023 року у справі № 711/64/23.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду мало на меті захист порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Окрім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання відзиву та представництва інтересів в суді.

Отже, суд дійшов висновку, що представником відповідача не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач звернувся до суду із завідомо безпідставним позовом та під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення позивачем або його представником дій, що можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Керуючись, ст.ст. 133, 141,142, 257, 258-261, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кусто Агро Фармінг» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.М. Носач