Decision № 14049212, 03.03.2011, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа № 11/2пн/2011

За позовом Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

до Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Буйнова С.Б., дов. № Н-01/345 від 31.01.2011,

від відповідача - Тюрін О.В., дов. № 69 від 29.12.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про витребування із незаконного володіння Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод” майна –піввагонів № 60312923, № 65300642, № 65301673, № 65330284, № 65332918, № 65487886, № 65489544, № 68052802, № 68973080, № 68973718, № 68973783.

В судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтував фактом безпідставного утримування відповідачем належного позивачеві на праві повного господарського відання майна, а саме зазначених вище піввагонів, які позивачем були передані відповідачеві для здійснення огляду.

Письмовим відзивом № 420 від 15.02.2011 (том справи 1, а.с. 142 –144) на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ним за усною домовленістю з позивачем виконано ремонт спірних вагонів, а відповідачем оплату вказаного ремонту не здійснено, тому підстави для повернення вагонів позивачеві відсутні і вони притримуються відповідачем відповідно до приписів ст. 856 Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 17-Ц від 21.04.1993 затверджено приписку вантажних вагонів по залізницях України. За Донецькою та Придніпровською залізницею закріплені піввагони.

Згідно з наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 34-Ц від 04.02.1999 р. „Про внесення змін до наказу від 10.09.1998 № 225-Ц «Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями" визначена приписка вагонів за Донецькою залізницею - піввагонів парних років побудови, за Придніпровською - непарних років побудови.

Відповідно до наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця" № 088-Ц від 13.03.2006 „Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями" орган управління прийняв рішення щодо передачі у розпорядження Донецької залізниці піввагонів парних років побудови.

Згідно наявних у матеріалах справи довідок ГВЦ ОАО „РЖД" 2612 усі спірні вагони є вагонами парних років побудови. Так, вагон № 68973718 -1990 року побудови, № 68973783 - 1990 року побудови; № 65330284 - 1994 року побудови; № 65332918 - 1994 року побудови; № 65487886 - 1994 року побудови, № 65489544 - 1994 року побудови; № 68052802 - 1992 року побудови; № 68973080 - 1990 року побудови; № 60312923 - 1994 року побудови; № 65300642 - 1994 року побудови; № 65301673 - 1994 року побудови. Вказана у довідці інформація отримана з централізованої, автоматизованої бази інвентарного обліку вантажних вагонів, що був введений 01.04.1998 на підставі Наказу Укрзалізниці № ЦЗ-1-344 від 13.02.1998 .

Аналогічну інформацію щодо приписки вагонів містить наявна у матеріалах справи довідка ІСЦ ДОН АСК ВП УЗ 2610.

Частиною 2 ст. 74 Господарського кодексу України встановлено, що майно державного комерційного підприємства (яким є ДП „Донецька залізниця" ) закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджатися зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

Аналогічне положення встановлене п. 4.2 Статуту ДП „Донецька залізниця", затвердженого наказом міністерства транспорту України № 542 від 25.06.2004, де визначено, що майно залізниці закріплюється за нею на праві господарського відання:

"У відповідністю до вказаного Статуту майно залізниці становлять оборотні та •необоротні матеріальні та нематеріальні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Вагони є транспортним засобом і відноситься до основних засобів - матеріальних активів».

Спірні вагони знаходяться на балансі позивача (служби вагонного господарства), що підтверджено первинними обліковими документами - витягами з інвентарних карт обліку основних засобів ДП „Донецька залізниця" (електронна версія).

Можливість складення первинних документів в електронному вигляді передбачена ч. 2 ст. 9 Закону України „ Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" згідно якої первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

Ведення інвентарних карт обліку основних засобів передбачено Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. „Про затвердження типових форм первинного обліку", а складення можливе лише на то майно, що знаходиться на балансі.

Таким чином, спірні вагони відносяться до майна позивача, закріпленого за залізницею на праві господарського відання.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, спірні вагони (піввагони) були передані позивачем відповідачеві за відповідними натурними листами форми ДУ-1 № 59700000, 59740000 (том справи 1, а.с. 14-20), що не спростовується відповідачем та підтверджується також наявним у матеріалах справи двостороннім Актом від 02.11.2010 (том справи 1, а.с. 21 –27).

Письмової угоди щодо мети передачі позивачем відповідачеві вказаних вагонів сторони не укладали. Строки повернення вагонів позивачеві також сторонами не узгоджувалися.

Листом № НЗТ-03/1423 від 05.11.2010 (том справи 1, а.с. 28) на адресу відповідача позивач виклав вимогу про повернення спірного майна –піввагонів.

Вагони відповідачем позивачеві повернуті не були.

При цьому Акт про передачу вагонів саме для здійснення їх ремонту, а також Акт виконаних ремонтних робіт сторонами у справі не складалися.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 2 ст. 74 Господарського кодексу України встановлено, що майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджатися зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

Судом встановлено, що спірне майно належить позивачеві на праві повного господарського відання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт передачі позивачем відповідачеві спірних піввагонів. Вказаний факт підтверджується і відповідачем у справі.

При цьому правові підстави утримання вагонів на території відповідача останнім не наведені.

Посилання відповідача на приписи ст. 856 Цивільного кодексу України , що встановлює право підрядника на притримування речі, є безпідставним, оскільки між сторонами у даній справі відсутні договірні відносини з приводу спірного майна.

Згідно із ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не спливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати на підставі у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов’язати товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вул. Залізнична, буд. 1, код 34502350, передати на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код 01074957, майно - піввагони № 60312923, № 65300642, № 65301673, № 65330284, № 65332918, № 65487886, № 65489544, № 68052802, № 68973080, № 68973718, № 68973783, видати позивачеві наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вул. Залізнична, буд. 1, код 34502350, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код 01074957, витрати зі сплати державного мита у сумі 8015 грн. 53 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата підписання рішення –09.03.2011.

Суддя М.О. Москаленко