Court ruling № 140490980, 09.10.2026, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа №337/6188/26

Номер провадження 1-кс/337/506/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. ЗапоріжжяСлідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя, за участі секретаря ОСОБА_1 , дізнавача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженню №12026087070000158 від 15 вересня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання дізнавача СД відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженню №12026087070000158 від 15 вересня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 14.09.2026 о 14:50 год., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рубана,27, у приміщенні магазину «THRASH» зупинено гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено та вилучено прозорий пакет з речовиною білого кольору, прозорий пакет з речовиною у виді кристалів прозорого кольору.

Під час огляду мобільного телефону ОСОБА_4 встановлено, що в мобільному телефон наявний застосунок «АМG», при огляді якого наявне замовлення від 09.09.2026, м. Запоріжжя р-н Пушкіна, ціна 2 200грн., фотознімок з координатами: 47.8390305 35.15353366, надпис «точность 6837.20 м, желтая, прикоп 8+см».

При перегляді застосунку «моно» наявна оплата за 09.09.2026 о 12:27 год. сума в розмірі 2 415грн. з банківського рахунку ОСОБА_4 «монобанк» НОМЕР_1 банківська карта НОМЕР_2 на банківську карту ПУМБ НОМЕР_3 .

Під час досудового розслідування в порядку ст.40-1 КПК України до Управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області ДКП НП України, під час виконання якого встановлено, що 09.09.2026 о 12:27 год. сума в розмірі 2 415 грн. з банківського рахунку ОСОБА_4 «монобанк» НОМЕР_1 здійснено переказ на банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 . В подальшому із зазначеної банківської карти 09.09.2026 о 12:39:50 год. здійснено переказ суми 18 178,00 грн. на банківський рахунок НОМЕР_5 .

Враховуючи вищевикладене, у дізнання є достатні підстави вважати, що невстановлена особа, шляхом використання банківського рахунку НОМЕР_5 , незаконно збуває психотропні речовини на території Хортицького району м. Запоріжжя.

Дізнавач у судове засідання, призначене для розгляду клопотання про арешт майна, не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання про арешт майна розглядати за його відсутності.

Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що 15.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (кримінальне провадження №12026087070000158). До матеріалів клопотання додані копії документів, якими дізнавач обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На підставі ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст.170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

У ст. 171 КПК України викладено вимоги, яким повинно відповідати клопотання слідчого про арешт майна.

Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України зазначено, що у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що в клопотанні слідчого та доданих до нього документах відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Банківський рахунок є інструментом для фінансових операцій клієнта банківської установи, а відтак, майном, на яке може бути накладено арешт, є кошти певної особи (у формі записів на рахунках у банках), а не рахунки в банку, на яких вони обліковуються. При цьому банківська карта є платіжним інструментом для здійснення здійснювати операції з грошима на картковому рахунку.

У поданому клопотанні дізнавач просить накласти арешт саме на банківський рахунок, а не на грошові кошти, що знаходяться на рахунку. Також слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на всі грошові кошти, які знаходяться на рахунку, незалежно від того, чи мають вони відношення до цього кримінального провадження, не узгоджується з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства.

Крім того, в клопотанні дізнавача не зазначено ідентифікуючі ознаки банківського рахунку, не вказано особу, яка користується рахунком, не надано доказів на підтвердження перебування грошових коштів на банківському рахунку.

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Водночас із матеріалів клопотання вбачається, що дізнавач просить накласти арешт на банківський рахунок, на який були перераховані грошові кошти як оплата за придбання психотропної речовини, тобто майно особи, яка, могла здійснити незаконний збут наркотичних засобів.

Таким чином, обставини, якими дізнавач обґрунтовує необхідність накладення арешту, фактично стосуються можливого вчинення іншою особою кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним збутом психотропних речовин, тоді як предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

При цьому дізнавачем не наведено належного обґрунтування того, яким чином грошові кошти, що перебувають на банківському рахунку ймовірного продавця психотропних речовин, відповідають критеріям речових доказів ст. 98 КПК України, саме у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309 КК України, та які обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, потребують збереження зазначених коштів шляхом накладення на них арешту.

Сам по собі факт перерахування грошових коштів за придбання психотропної речовини, без належного обґрунтування їх доказового значення та необхідності застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, не може бути безумовною підставою для накладення арешту на банківський рахунок їх одержувача.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що дізнавачем не доведено наявності достатніх правових підстав для накладення арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів у межах цього кримінального провадження.

Керуючись ст. 98, 170-175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача СД відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженню №12026087070000158 від 15 вересня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України - відмовити повністю.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_5