Decision № 140486757, 09.10.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4604/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу:

За позовом Адвокатського об`єднання "Дніпро Легал Груп" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

до Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Підгороднє)

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Адвокатське об`єднання "Дніпро Легал Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 60000,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) та представництво інтересів №005/1-01/26 від 09.01.2026 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

06.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано уточнену позовну заяву і докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та усунуто недоліки позовної заяви.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить позовну заяву залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження фактичного виконання робіт/послуг: відсутні письмові консультації, розроблені проекти наказів або договорів, відсутні звіти про трудовитрати тощо. Відповідач також вказує, що позивач не надавав відповідачу щомісячно в останні робочі дні звітних місяців акти приймання-передачі наданих послуг.

31.08.2026 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що відповідач не довів ані припинення договору у спірний період, ані відмови від отримання послуг, ані факту ненадання позивачем передбаченої договором правничої допомоги. Також зазначає, що доводи, викладені у відзиві відповідача, не спростовують обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не підтверджують відсутності у відповідача обов`язку з оплати наданих правничих послуг.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

09.01.2026 між Адвокатським об`єднанням "Дніпро Легал Груп" (далі адвокатське об`єднання, виконавець, позивач) та Комунальним підприємством "Підгородне Сервіс" Підгородненської міської ради (далі замовник, відповідач) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) та представництво інтересів №005/1-01/26 (далі договір) відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець за завданням замовника зобов`язується надавати замовникові правову (правничу) допомогу (далі - адвокатські послуги), за кодом ДК 021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва.

Згідно з пунктом 1.2 договору адвокатські послуги включають в себе: 1.2.1 консультації в сфері податкового, господарського, цивільного, адміністративного, земельного та інших галузей права (консультації); 1.2.2 складання, дослідження та коригування документів, що стосуються господарської діяльності замовника, окрім процесуальних документів, які пов`язані з розглядом судових справ або справ адміністративного оскарження (робота з документами); 1.2.3 підготовка актів індивідуальної та нормативної дії замовника: наказів, положень, посадових інструкцій; 1.2.4 представництво інтересів замовника перед особами приватного права (фізичними та юридичними) в процесі ведення господарської діяльності з усіх правовідносин, що стосуються замовника, а також у податкових справах, не пов`язаних з судовим або адміністративним оскарженням (юридичне представництво).

Згідно з пунктом 3.1 договору адвокатські послуги надаються виконавцем на вимогу замовника, яку останній може викласти усно, засобами телефонного зв`язку, електронної пошти чи шляхом подання письмового документа.

Відповідно до пункту 3.4 договору адвокатські послуги надаються виконавцем за місцезнаходженням замовника чи виконавця, або в іншому погодженому сторонами місці. адвокатські послуги також можуть надаватися засобами телефонного зв`язку чи електронної пошти.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що консультації надаються в усній формі. Результати правових досліджень та роботи з документами надаються виконавцем як у письмовій, так і в усній формі в залежності від вимог замовника.

Приписами пункту 4.1 договору встановлено, що щомісяця в останній робочий день звітного місяця виконавець надає замовнику акт про надання адвокатських послуг.

Замовник зобов`язаний підписати акт про надання адвокатських послуг протягом 3-х календарних днів з моменту отримання та у той же строк направити підписаний примірник акту на адресу виконавця (в порядку, визначеному у розділі 9 цього договору), чи у той же строк направити виконавцю мотивовану відмову від підписання акту, у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають умовам цього договору або вимогам, визначеним чинним в Україні законодавством. У разі, якщо замовник не надіслав у визначений строк підписаний акт чи мотивовану відмову від підписання акту, наданий виконавцем акт вважатиметься сторонами цього договору таким, що схвалений замовником з дня, наступного за останнім днем строку на підписання та направлення виконавцю підписаного акту чи відмови від його підписання, що за правовими наслідками еквівалентно підписанню такого акту з боку замовника в останній день вказаного строку (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору загальна вартість адвокатських послуг, визначених у пункті 1.1 цього договору, становить 90000,00грн.

Пунктом 5.4 договору визначено, що замовник зобов`язаний сплачувати вартість адвокатських послуг та послуг, визначених у пункті 1.2 цього договору щомісяця до 10 числа кожного місяця грошовими коштами у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі, на підставі рахунків виконавця. Компенсацію витрат виконавця за п. 5.3 цього договору за їх наявності замовник зобов`язаний сплачувати на користь виконавця грошовими коштами у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі, на підставі відповідного рахунку протягом трьох календарних днів з дня його отримання.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що сторонами цього договору, погоджено, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме: з 01.01.2026, відповідно до положень ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України і діє без визначення строку. Строк надання адвокатських послуг за цим договором є не визначеним.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору під час спірного періоду. Відтак, договір про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) та представництво інтересів №005/1-01/26 від 09.01.2026 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 Протоколу узгодження вартості та обсягу правової (правничої) допомоги №1 від 09.01.2026 (Додаток №1 до договору) сторони домовились, що послуги надаються в необхідному обсязі відповідно до Розділу 1 Договору.

У пункті 2 Протоколу узгодження вартості та обсягу правової (правничої) допомоги №1 Протоколу узгодження вартості та обсягу правової (правничої) допомоги №1 сторони погодили, що розмір оплати послуг є фіксованим та становить 90000,00грн., без ПДВ, зокрема: 30000,00грн за січень 2026 року, 30000,00грн за лютий 2026 року, 30000,00грн за березень 2026 року.

Сплата узгодженої сторонами суми ціни, що вказана у пункті 2 даного Протоколу здійснюється щомісячно за кожну послугу окремо на підставі рахунку на оплату та Акту приймання передачі наданих послуг, у порядку визначеному розділом 5 Договору (пункт 3 Протоколу узгодження вартості та обсягу правової (правничої) допомоги №1).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, відповідачу було надано послуги за період лютого, березня 2026 року на загальну суму 60000,00грн, на підтвердження чого надав акти наданих послуг:

- №2 від 02.03.2026 на суму 30000,00грн;

- №3 від 07.04.2026 на суму 30000,00грн.

Господарський суд зазначає, що вищезгадані акти підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).

У постанові від 22.08.2023 у справі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

За умовами пункту 4.2 договору сторони дійшли згоди, що замовник зобов`язаний підписати акт про надання адвокатських послуг протягом 3-х календарних днів з моменту отримання та у той же строк направити підписаний примірник акту на адресу виконавця (в порядку, визначеному у розділі 9 цього договору), чи у той же строк направити виконавцю мотивовану відмову від підписання акту, у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають умовам цього договору або вимогам, визначеним чинним в Україні законодавством. У разі, якщо замовник не надіслав у визначений строк підписаний акт чи мотивовану відмову від підписання акту, наданий виконавцем акт вважатиметься сторонами цього договору таким, що схвалений замовником з дня, наступного за останнім днем строку на підписання та направлення виконавцю підписаного акту чи відмови від його підписання, що за правовими наслідками еквівалентно підписанню такого акту з боку замовника в останній день вказаного строку.

Позивач виставив позивачу рахунки №INV-2/02 від 02.03.2026 на суму 30000,00грн та №INV-3/03 від 07.04.2026 на суму 30000,00грн.

Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги не розрахувався частково, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість у сумі 60000,00грн.

05.05.2026 позивачем засобами поштового зв`язку супровідним листом №71/4-05/26 від 04.05.2026 на адресу відповідача було направлено Акт звірки за договором про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) та представництво інтересів №005/1-01/26 від 09.01.2026.

Також, 05.05.2026 позивачем засобами електронного зв`язку було отримано повідомлення від відповідача №198 про розірвання договору та вимогу щодо надання підтвердження виконаних робіт.

07.05.2026 засобами електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено лист відповідь на повідомлення про розірвання договору та вимогу щодо надання підтвердження виконаних робіт №73/4-05/26.

05.05.2026 було отримано ще одне повідомлення від відповідача про припинення дії договору та вимогу щодо надання підтверджуючих документів про фактично надані послуги №201, в якому замовник просив надати належне документальне підтвердження того, що послуги, заявлені виконавцем як надані за договором, були фактично надані саме в інтересах замовника, у межах предмета договору та відповідно до його умов.

08.05.2026 на електронну адресу позивача від відповідача надійшов лист відповідь №208 в якому було повідомлено, що відповідач не визнає наявність заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі, оскільки факт, обсяг, зміст та результат надання послуг належним чином не підтверджені.

Зазначене і стало причиною виникнення спору.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за надані послуги.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності настання строку виконання зобов`язань з оплати наданих послуг та виконання/невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 5.4 договору порядок розрахунків за надані послуги, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 60000,00грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 60000,00грн.

Щодо заперечень відповідача господарський суд зазначає наступне.

З приводу посилань відповідача на ненадання позивачем жодного належного та допустимого доказу на підтвердження фактичного виконання робіт/послуг (відсутні письмові консультації, розроблені проекти наказів або договорів, відсутні звіти про трудовитрати тощо), господарський суд зазначає наступне.

За змістом пунктів 4.1, 5.4 договору сторони розмежували строки оплати послуг та оформлення їх надання. Зокрема, обов`язок замовника сплатити вартість послуг за поточний місяць підлягає виконанню до 10 числа відповідного місяця на підставі рахунку виконавця, тоді як акт про надання адвокатських послуг виконавець має надати в останній робочий день звітного місяця. Отже, погоджений сторонами строк оплати передує строку надання акта, а виконання обов`язку зі здійснення щомісячного платежу не поставлено в залежність від фактичного надання послуг на момент настання строку такого платежу. Тому посилання відповідача на ненадання позивачем послуг як на підставу невиконання обов`язку з попередньої щомісячної оплати суд відхиляє, оскільки такі доводи самі по собі не спростовують настання погодженого сторонами строку платежу.

Водночас пунктом 4.2 договору передбачено, що ненаправлення замовником підписаного акта або мотивованої відмови від його підписання протягом трьох календарних днів із моменту отримання акта має наслідком його схвалення замовником, що прирівнюється до підписання. Таким чином, за умови підтвердження отримання відповідачем відповідних актів та спливу встановленого строку відсутність мотивованої відмови від їх підписання свідчить про прийняття послуг у порядку, погодженому сторонами договору. Неповернення відповідачем підписаних примірників актів у такому випадку не усуває передбачених договором наслідків їх схвалення.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 2662,40грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні Адвокатського об`єднання "Дніпро Легал Груп" до Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 60000,00грн задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Підгороднє, вул. Центральна, буд 25; ідентифікаційний код 44273031) на користь Адвокатського об`єднання "Дніпро Легал Груп" (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, будинок 6, поверх 3; ідентифікаційний код 45595180) 60000,00грн - заборгованості за надані послуги та 2662,40грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 09.10.2026.

Суддя В.О. Татарчук