Court ruling № 14047895, 03.03.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-12977/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Нечитайло О.М., Острович С.Е., Рибченко А.О., Степашко О.І.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод –Пушка»(далі –Товариство)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2009

у справі № 2-а-2676/08 (22-а-5355/09)

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у м. Краматорську (далі –ДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –не з’явились,

відповідача –Тіняєвої В.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.06.2007 №0001032302/0/23197/10/23-2, від 16.07.2007 №0001032302/1/35470, від 01.10.2007 №0001032302/2/50114 та від 18.12.2007 №0001032302/3/61928

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2009, у позові відмовлено з мотивів неправомірного застосування 20% ставки ПДВ під час здійснення операцій з поставки позивачеві природного газу у 2006 році. Крім того, за висновком судів, підписання податкових накладних від імені постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛТД»- невідомою особою свідчить про недійсність цих накладних, що, в свою чергу, виключає можливість включення до податкового кредиту сум ПДВ за цими накладними.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що право позивача на спірний податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, тоді як відповідачем не доведено іноземного походження природного газу, який було поставлено Товариству за договором постачання від 25.07.2006 № 05-08-05.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що:

- 25.07.2005 Товариством (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛТД»(постачальник) було укладено договір на постачання природного газу від № 05-08-08, умовами якого передбачалося виконання постачальником поставки газу шляхом його передачі в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях, що знаходяться на кордоні України в пунктах приймання-передачі газу в газотранспортну систему ДП «Укртрансгаз»;

- на виконання цього договору за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 позивачеві було поставлено природний газ у кількості 10321 тис.куб.м на загальну суму 5277909,86 грн. (у тому числі 879651,64 грн. ПДВ);

- на підставі складених постачальником податкових накладних Товариством було включено до податкового кредиту у січні, березні та квітні 2006 року ПДВ у загальній сумі 810868грн.; зазначені податкові накладні від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛТД»було підписано невідомою особою, що підтверджується, зокрема, висновком почеркознавчої експертизи у кримінальній справі № 70/63-06, порушеній за фактом заволодіння грошовими коштами шляхом шахрайства, зловживання посадовим становищем, посадовим підлогом, легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, а також за фактом створення фіктивного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛТД»;

- за наслідками проведення ДПІ планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, оформленої актом від 14.06.2007 № 968/23-2-00292942, ДПІ було визначено позивачеві податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 1216302грн. (у тому числі 810868грн. за основним платежем та 405434грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями; в основу здійсненого донарахування податковим органом було покладено висновок про неправильність формування позивачем податкового кредиту за наслідками здійснення вказаних операцій з придбання газу з огляду на те, що: ці операції підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, складені постачальником податкові накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, а діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛТД»мала ознаки фіктивного підприємництва, що слугувало підставою для скасування державної реєстрації цього товариства (у тому числі і як платника ПДВ) в судовому порядку.

У розгляді цієї справи попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про недійсність спірних податкових накладних з огляду на їх підписання невідомою особою, всупереч вимогам пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165.

До того ж, статтею 8 Закону України від 20.12.2005 № 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, зокрема, що у 2006 році: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Положення цієї норми слід розуміти так, що законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20% операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і останнього.

У пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” передбачено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача –платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. З аналізу пункту 6.1 статті 6 названого Закону випливає, що не відносяться до об’єктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20% з операцій, що не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість»або звільняються від оподаткування на підставі статті 5 цього Закону, а також, які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Наведене обгрунтовує правомірність донарахування Товариству податкового зобов'язання з ПДВ за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Посилання скаржника на те, що ДПІ не доведено факт іноземного походження поставленого позивачеві природного газу, не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, позаяк зі змісту пункту 3.1 вказаного договору на постачання природного газу вбачається, що предметом поставки за цим договором виступає саме імпортований на територію України газ.

З урахуванням викладеного підстав для скасування правильних по суті та обґрунтованих рішень місцевого та апеляційного судів у справі не вбачається.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод –Пушка»залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2009 у справі № 2-а-2676/08 (22-а-5355/09) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.М. Нечитайло С.Е. Острович А.О. Рибченко О.І. Степашко