Court ruling № 140473443, 07.10.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 521/6918/26

Номер провадження:1-кс/521/5127/26

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №72025161000000037 від 22.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Детектив, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси з клопотанням про арешт майна.

Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025161000000037 від 22.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ» (код ЄДРПОУ 24544710) у період 2024-2025 років, діючи умисно, шляхом не віднесення до складу податкових зобов`язань в деклараціях з ПДВ суми не використаних у власній господарській

діяльності послуг суборенди, ухилились від сплати податку на додану вартість у загальній сумі 12 090 216 грн., що є коштами в особливо великих розмірах. Також встановлено, що ТОВ «ЧРП» перерахувало на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 43126673) грошові кошти у сумі 268 000 000 грн нібито як додатковий вклад до статутного капіталу товариства, однак фактичного його збільшення не відбулося,, що може свідчити виведення коштів з господарського обороту, їх подальшої конвертації та обготівкування з метою ухилення від сплати податків.

Так встановлено, що службові особи ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ» здійснили перерахування коштів на адресу

ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 43126673) у загальній сумі 268 000 000 грн з призначенням платежу «Оплата додаткового вкладу учасника ТОВ «ЧРП» в ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ», згідно Протоколу № 03/09/2024-01 заг.зборів учасників ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮСІНВЕСТ» від 03.09.2024р. щодо збільшення статутного капіталу товариства. без ПДВ».

Крім того, проведеним аналізом руху коштів по банківським рахункам ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» встановлено, що у період 05.10.2023 по 12.06.2024 на його рахунки надійшли кошти у сумі 508 295 920 грн з призначенням платежу «оплата за частку в статутному капіталі зг. Договору купівлі-продажу від 02.10.2023.Без ПДВ» від ПРАТ «РІВНЕАЗОТ».

У той же час аналізом діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» встановлено, що вказане товариство зареєстровано за адресою масової реєстрації, фінансово не активне, не здійснює декларування

будь-яких доходів, не звітує щодо наявності основних засобів, відсутні наймані працівники, та станом на теперішній час статутний капітал складає 9 100 грн.

Засновником та директором ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 43126673) була ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області 18.08.2006, РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 );

В даний час ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» змінено кінцевого бенефіціарного власника на громадянку ОСОБА_6 .

Окрім того, під час аналізу руху коштів по банківським рахункам ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» встановлено, що кошти у сумі 776 295 920 грн які надійшли від ТОВ «ЧРП» та ПРАТ «РІВНЕАЗОТ» не акумулювались на рахунках та у короткий проміжок часу перераховані під виглядом оплати за промтовари на користь суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, які не здійснюють господарської діяльності, а саме: ТОВ «ГРЕТА ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 45068032), ТОВ «БАРКАД ПРО» (ЄДРПОУ 44922391), ТОВ «АВАЛАНТ» (ЄДРПОУ 45062910), ТОВ «БЕЛІНДА» (ЄДРПОУ 44980364), ТОВ «ФК «ПРОСТІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 44620729) та інші.

Наведені обставини можуть свідчити про виведення коштів з господарського обороту ТОВ «ЧРП» та ПРАТ «РІВНЕАЗОТ», їх подальшу конвертацію та обготівкування, розрив податкового ланцюга, ухилення від сплати податків, а також легалізацію (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

В ході досудового розслідування встановлено, що причетною до протиправної діяльності є гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Так, в ході досудового розслідування, 29.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 24.09.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у ході проведення якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 12 Pro Gold 256 GB, IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 .

Власник вилученого майна ОСОБА_5 , тел. НОМЕР_5 .

Постановою детектива вилучене майно визнано речовими доказами .

Вилучені речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, можуть бути предметами експертного дослідження, за допомогою яких є можливість встановити усі обставини вчиненого злочину, встановити коло осіб, і інші відомості, які мають значення для досягнення мети досудового розслідування та встановлення усіх необхідних відомостей, тому інформація яка на них міститься підтверджує вчинення службовими особами підприємства та іншими особами умисних дій направлених на ухилення від сплати податків.

Детектив в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення детектива, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з наступних підстав.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частина 2 ст.167 КПК України закріплює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, детективом у клопотанні зазначено, що метою накладення арешту на майно є проведення із ними необхідних обов`язкових (першочергових) слідчих дій, судових експертиз, оглядів, подальшого забезпечення відшкодування спричинених збитків, сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), відшкодування шкоди, завданої державі, забезпечення конфіскації майна, необхідно накласти арешт на вилучені в ході проведення огляду матеріальні цінності.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Пункт 2 ч. 2 ст. 173 КПК України закріплює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього, з метою збереження вилученого майна, яке має значення речових доказів, оскільки існує достатньо підстав вважати, що воно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить в собі відомості, які мають доказове значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також набуті кримінально протиправним шляхом виникла необхідність у накладені арешту на нього.

У свою чергу, не застосування цього заходу може призвести до знищення, втрати або приховування вилученого майна та перешкоджати об`єктивному дослідженню та встановленню усіх обставин скоєного кримінального правопорушення.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №72025161000000037 від 22.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 01.09.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон Iphone 12 Pro Gold 256 GB, IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 .

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1