Decision № 140465745, 09.10.2026, Andrushivka District Court of Zhytomyr Oblast

Справа №: 272/822/26

Провадження № 2/272/1004/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді -Чуб І.А.,

секретаря судового засідання Хитоніній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, суд,-

встановив:

Представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що згідно договору купівлі продажу від 29.10.2002 року ОСОБА_2 продав житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 позивачу - ОСОБА_1 . Житловий будинок, на який позивач зареєстрував право власності, знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, яка в свою чергу розташована на території Андрушівської громади, і має ту ж саму адресу, що й будинок, а саме АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивач, вважав себе власником, тому користувався земельною ділянкою. В 2026 році позивач вирішив оформити право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і звернувся до землевпорядчої організації для виготовлення технічної документації на таку ділянку, за наслідками чого такій ділянці присвоєно кадастровий номер 1820385300:03:002:0058. Після здійснення зазначених дій, позивач звернувся до Андрушівської міської ради із заявою про затвердження такої технічної документації та передачі у власність її позивачу, однак отримав відмову рішенням №47 від 29.05.2026 року «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власнсіть ОСОБА_1 », оскільки відповідно до відомостей Андрушівської міської ради така земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 рішенням виконкому Каменівської сільської ради народних депутатів Андрушівського району Житомирської області №23 від 08.09.1993 року. В свою чергу, здійснити заходи по набуттю вказаної вище ділянки позасудовим порядком не видається можливим, оскільки ОСОБА_2 помер. Отже, позивач звертається до суду за захистом порушеного права та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1820385300:03:002:0058 за адресою АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судове засідання направив заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, зазначивши, що позов підтримують та просили задовольнити.

Відповідач Андрушівська міська рада в судове засідання направила заяву про розгляд справи у відсутність представника, зазначивши, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як визначено ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч.1 ст. 317 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами п. «г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земельною ділянкою як об`єктом цивільних прав є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 ЗК України).

Так, ч. 1 ст. 120 ЗК України (у редакції чинній да дату виникнення правовідносин) визначає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Згідно ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.14). Рішенням виконкому Каменівської сільської ради народних депутатів Андрушівського району Житомирської області від 08.09.1993 року № 23 ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,87 га (а.с.9). 29.10.2002 року ОСОБА_2 продав житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (а.с.30). Житловий будинок, на який позивач зареєстрував право власності (а.с.31), знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, яка в свою чергу розташована на території Андрушівської громади, і має ту ж саму адресу, що й будинок, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.29). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В 2026 році ОСОБА_1 вирішив оформити право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і звернувся до землевпорядчої організації для виготовлення технічної документації на таку ділянку, за наслідками чого такій ділянці присвоєно кадастровий номер 1820385300:03:002:0058 (а.с.25). Позивач ОСОБА_1 звернувся до Андрушівської міської ради із заявою про затвердження такої технічної документації та передачі у власність її йому, однак отримав відмову рішенням №47 від 29.05.2026 року «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власнсіть ОСОБА_1 », оскільки відповідно до відомостей Андрушівської міської ради така земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 рішенням виконкому Каменівської сільської ради народних депутатів Андрушівського району Житомирської області №23 від 08.09.1993 року (а.с.7 зворот-8). Як вбачається, з відповіді Відділу №2 згідно наявної у відділі Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди станом 01.01.2013 року інформація щодо реєстрації та видачі державного акта на право власності на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Жерделі, відсутня (а.с. 64).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тому до нього переходять майнові права на земельну ділянку, так як у позасудовому порядку рішенням Андрушівської міської ради позивачу відмовлено у реалізації ним права власності на земельну ділянку.

Земельне та цивільне законодавство передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що з переходом до позивача права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до нього перейшло право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Враховуючи наведені обставини, визнання позову відповідачем, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80 - 81, 89, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 328, 377 ЦК України, ст. ст. 78, 81, 120 ЗК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1820385300:03:002:0058 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Андрушівська міська рада, знаходиться за адресою: м.Андрушівка, пл.Т.Г.Шевченка, 1, Бердичівського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 24706710.

Суддя:І. А. Чуб