Decision № 140459259, 09.10.2026, Arbuzynskyi District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 467/949/26

2/467/693/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

представника позивача Кудактіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилалась на те, що 12 листопада 2024 року між АТ «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 354708702302.

Сторонами договору погоджено суму кредиту, яка становить 200000 грн., яка надається на споживчі цілі в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 12 листопада 2029 року.

Разом з цим, умовами договору передбачено, що позичальник зобов`язується сплатити банку проценти в розмірі 36 процентів річних, які нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати отримання кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного договором.

Умовами договору також визначено порядок повернення кредиту та сплати процентів, у відповідності з яким позичальник зобов`язується здійснити повернення кредиту рівними частинами в розмірі 3333, 33 грн. та здійснити плату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з грудня 2024 року шляхом внесення коштів на поточний рахунок.

На виконання умов договору банк надав позичальнику кредит перерахувавши 12 листопада 2024 року кошти в розмірі 200000 грн. на поточний рахунок позичальника.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням, позичальник вчасно та у повному обсязі не здійснила погашення кредиту, не забезпечила сплату процентів в порядку та способи визначені кредитним договором.

Умовам договору сторони передбачили зміну умов кредитного договору щодо терміну остаточного повернення кредиту у зв`язку з відкладальними обставинами.

Так, термін остаточного повернення кредиту за цим договором є таким, що настав і позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-яких відкладальних обставин, зокрема, прострочення виконання зобов`язання позичальника за цим договором на строк понад 88 календарних днів.

Оскільки позичальник прострочила виконання зобов`язання за кредитним договором понад 88 днів, така зобов`язана була повернути кредит в повному обсязі 25 травня 2026 року, сплатити проценти за користування кредитом.

Крім того, представник позивача зазначила, що умовами договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або спати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.

У зв`язку з тим, що відповідачем допущено порушення зобов`язання за договором про споживчий кредит № 354708702302 від 12 листопада 2024 року, станом на 25 червня 2026 року загальна заборгованість перед банком за кредитним договором становить 1610033,31 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 141855,16 грн.; проценти за користування кредитом - 17455,38 грн.; пеня - 722,77 грн.

Посилаючись на вказане, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 160033,31 грн. та судовий збір в розмірі 3328 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи.

Позиції сторін

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представником позивача також висловлена позиція щодо відсутності заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказувала, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляла, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи не з`явилась, причин неявки не вказала, відзив на позов не подала, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 12 листопада 2024 року між АТ «Держаний ощадний банк України (АТ «Ощадбанк») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 254708702302.

За умовами вказаного договору банк надав позичальнику кредит в загальному розмірі 200000 грн. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 12 листопада 2029 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.

Умовами договору також передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 36 процентів річних. При цьому, розмір денної процентної ставки за кредитом становить 0,05 процентів.

Зазначені проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором.

Відповідно до умов кредитного договору, за надання кредиту позичальник протягом 1 банківського дня з моменту підписання цього договору зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду в розмірі 1,99%, що становить 3980 грн.

Вказаним договором також визначено порядок надання кредиту, за яким банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування/здійснення договірного списання/дебетового переказу коштів на поточний рахунок позичальника.

В свою чергу, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 3333,33 грн. та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місця наступного за звітним, починаючи з грудня 2024 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок.

Разом із цим, умовами договору передбачено, що строк повернення кредиту є таким, що настав і позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня, зокрема, у разі прострочення виконання зобов`язань позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості (в тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 88 календарних днів.

Сторони, керуючись ст. 212, 611 ЦК України, домовились про зміну умов зобов`язання за цим договором, а саме: зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв`язку з настанням вказаних у договорі обставин (порушення зобов`язань позичальника за цим договором) (відкладальні обставини), зокрема, у разі прострочення виконання зобов`язань позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості на строк понад 88 календарних днів.

Позичальник засвідчила, що перед укладенням договору: вона самостійно ознайомилась з розміщеною на офіційному сайті банку інформацію, необхідною для отримання кредиту для прийняття усвідомленого рішення; на виконання та відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» банк надав позичальнику у письмовій формі паспорт споживчого кредиту, за формою, встановленою законом, у зв`язку з чим банк визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з ч. 3 та 7 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; банком виконано вимоги ч. 9 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» щодо надання на вимогу позичальника як споживача та за її вибором копії проекту договору про споживчий кредит; банком на вимогу позичальника надано пояснення, роз`яснення, інформація в належному та зрозумілому вигляді, а позичальник ознайомилась з наданими банком поясненнями, роз`ясненнями, інформацією з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансового стану, зокрема роз`ясненнями інформації, що надається відповідно до ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для позичальника як споживача, зокрема у разі невиконання нею зобов`язань за договором.

Крім того, умовами договору сторони обумовили, що за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу.

Додаток № 1 до договору про споживчий кредит містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зокрема, графік платежів по кредиту з зазначенням дати таких платежів, їх розміру та складових.

Вказаний договір про споживчий кредит та додаток до нього ОСОБА_1 підписано власноруч.

Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 , АТ «Ощадбанк» 12 листопада 2024 року на підставі кредитного договору № 354708702302 від 12 листопада 2024 року на рахунок ОСОБА_1 перераховано суму кредиту в розмірі 200000 грн.

З вказаної виписки також встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором здійснила частково, припинивши з березня 2026 року погашення заборгованості за договором.

В зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов укладеного договору, як то слідує з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, станом на 25 червня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 160033,31 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом) в розмірі 141855,16 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 17455,38 грн.; пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в розмірі 296,90 грн.; пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 425,87 грн.

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, між АТ «Ощадбанк» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу зазначеного вище, саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Що стосується надання відповідачу коштів кредиту у розмірі та строки передбачені договором, то таке підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку ОСОБА_1 .

За такого, суд вважає, що позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення між АТ «Ощадбанк» та відповідачем кредитного договору та факт надання відповідачу кредитних коштів, тобто факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань щодо надання коштів кредиту.

В свою чергу, відповідач у судове засідання не з`явилась, своїм правом на подання доказів на підтвердження належного виконання умов кредитного договору не скористалась, розміру заборгованості не спростувала.

Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування позивачем складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, нарахованими згідно умов договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання нею умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Однак, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, суд вважає, що такі не підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 12 листопада 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, відповідач відповідно до вимог підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені).

Щодо посиланні позивача на те, що Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальним законом, що регулює правовідносини споживчого кредитування, а тому нарахована пеня за невиконання умов кредитного договору підлягає сплаті відповідачем, суд задача наступне.

За змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц.

Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», про які вказано позивачем, так і п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Крім того, Верховний суд у постанові Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6 зазначає, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Як наслідок, цей позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 3313,02 грн. судового збору, що становить 99,95 відсотків задоволених вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265,280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про споживчий кредит № 254708702302 від 12 листопада 2024 року в розмірі 159310 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч триста десять) грн. 54 коп., яка складається з заборгованості за основним боргом (кредитом) в розмірі 141855 грн. 16 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 17455 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 3313 (три тисячі триста тринадцять) грн. 02 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 09326464, 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, буд. 50);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца