Decision № 140459162, 07.10.2026, Solomianskyi District Court of Kyiv City

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/15367/26

В справі 760/11804/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

07 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

10 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 185971 від 31 травня 2025 року у розмірі 20.783,77 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 31 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 185971 на суму 14.474,00 грн. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіка платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця, розміщеної на сайті Первісного кредитора. До укладення договору Позичальнику для ознайомлення в особистому кабінеті надано паспорт споживчого кредиту. Як зазначає Позивач, Відповідач здійснив реєстрацію на веб-сайті Кредитодавця, пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, а Первісний кредитор здійснив його ідентифікацію та верифікацію, у тому числі за допомогою системи BankID НБУ. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіка платежів шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом одноразовим ідентифікатором eb3098a4, що, на думку Позивача, відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» є належним доказом укладення правочину.

Позивач вказує, що на виконання умов кредитного договору 31 травня 2025 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_5, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. З метою отримання додаткових доказів належності платіжної картки Відповідачу та зарахування на неї коштів адвокатом Тимошенком О.О. на адресу банку-емітента подано адвокатський запит, проте ці відомості не отримані, оскільки становлять банківську таємницю, у зв`язку з чим Позивач заявив клопотання про витребування доказів.

10 жовтня 2025 року Первісний кредитор та Позивач уклали договір факторингу № 10102025, за умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акта приймання-передачі реєстру. На підставі Реєстру прав вимог № 3 від 03 грудня 2025 року та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 03 грудня 2025 року до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором; оплату за відступлення права вимоги здійснено платіжною інструкцією.

Позивач зазначає, що нарахування процентів здійснювалося виключно Первісним кредитором, а Відповідач не повернув кредит у строки, передбачені договором. Загальна сума заборгованості становить 22.883,77 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12.508,70 грн, за процентами - 7.575,07 грн, за комісією - 700,00 грн, за штрафними санкціями - 2.100,00 грн. Вимог про стягнення штрафних санкцій Позивач не заявляє, тому до стягнення заявлено 20.783,77 грн.

Позивач також просить стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2.662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7.000,00 грн, розгляд справи здійснювати за його відсутності і в разі неявки Відповідача ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує.

23 квітня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В. 01 травня 2026 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 21 липня 2026 року, Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року клопотання Позивача про витребування доказів задоволено частково: в Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» витребувано інформацію про те, чи було емітовано на ім`я Відповідача платіжну картку з реквізитами НОМЕР_5 та чи відкрито під неї банківський рахунок, виписку про рух коштів за картковим рахунком за період з 31 травня 2025 року по 05 червня 2025 року, а також інформацію про фінансовий номер телефону за цією карткою та про те, чи міститься в анкетних даних Відповідача номер телефону НОМЕР_1 ; у задоволенні решти вимог клопотання відмовлено; розгляд справи відкладено на 07 жовтня 2026 року.

10 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» від 09 вересня 2026 року № 1387/09-26БТ з випискою по картковому рахунку Відповідача.

Відповідач, зареєстроване місце проживання якого невідоме, викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України. Відповідно до цієї норми з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання 07 жовтня 2026 року сторони не з`явилися. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі зазначені умови наявні, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено провести заочний розгляд справи (стаття 281 ЦПК України). У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи. Неподання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 185971 (далі - Договір) в електронній формі. Договір складається з індивідуальної частини, графіка платежів та публічної частини, до якої Позичальник приєднався шляхом підписання індивідуальної частини (пункт 1.1 індивідуальної частини). Відповідно до пункту 5.2 індивідуальної частини акцепт надається Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем SMS-повідомленням на мобільний телефонний номер Позичальника.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

За правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер (або тільки цифр чи тільки літер), яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

Індивідуальну частину Договору підписано Позичальником одноразовим ідентифікатором eb3098a4 31 травня 2025 року о 13 год 36 хв 34 с, паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором 1e50ab8c о 13 год 36 хв 10 с; з боку Кредитодавця Договір підписано директором Македонським О.Є. У заяві на видачу кредиту № 100848151 та в Договорі зазначено персональні дані Позичальника: РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , номер платіжної картки НОМЕР_4 .

Пунктом 2.2.1 індивідуальної частини Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 14.474,00 грн і надається в такому порядку: 11.000,24 грн - на картку Позичальника № НОМЕР_4 , 3.473,76 грн - шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією за надання кредиту.

Згідно з довідкою Первісного кредитора від 16 січня 2026 року № 207/16-01 31 травня 2025 року о 13 год 36 хв на картку НОМЕР_5 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перераховано 11.000,24 грн з призначенням «Видача кредиту №185971 від 31.05.2025», статус операції - «прийнято».

Витребуваними судом доказами ці обставини підтверджено. Згідно з відповіддю Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» від 09 вересня 2026 року № 1387/09-26БТ на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком відкрито картковий рахунок та емітовано до нього платіжну картку з номером, перші шість і останні чотири цифри якого збігаються з реквізитами картки, зазначеними в Договорі. З виписки по рахунку вбачається, що 31 травня 2025 року (у виписці час операції зазначено як 01 год 36 хв, у довідці Первісного кредитора - 13 год 36 хв) на картку Відповідача зараховано 11.000,24 грн, тобто саме ту суму, яка відповідно до пункту 2.2.1 Договору підлягала перерахуванню на картку Позичальника, і того ж дня Відповідач розпорядився зарахованими коштами.

Банк також повідомив, що фінансовим номером телефону Відповідача в системі банку є інший номер, ніж зазначений у Договорі ( НОМЕР_1 ). Ця обставина сама по собі не спростовує укладення Договору Відповідачем, оскільки номер телефону, зазначений клієнтом у банку, не обов`язково збігається з номером, який він використовує у відносинах з іншими фінансовими установами. Сукупність доказів - збіг персональних даних Позичальника з даними банку, зарахування на належний Відповідачу картковий рахунок саме тієї суми, що визначена Договором, в день його укладення, та розпорядження Відповідачем отриманими коштами, а також здійснення ним згідно з розрахунком заборгованості двох платежів на виконання Договору - є достатньою для висновку про те, що Договір укладено саме Відповідачем.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір про споживчий кредит № 185971 від 31 травня 2025 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт надання ОСОБА_1 кредиту в загальному розмірі 14.474,00 грн, з яких 11.000,24 грн перераховано на його картку, а 3.473,76 грн спрямовано на сплату комісії за надання кредиту, - доведеним.

Щодо переходу права вимоги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 4.1 індивідуальної частини Договору передбачено право Кредитодавця відступати свої права за Договором на користь третіх осіб без згоди Позичальника.

10 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до пункту 4.1 якого право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акта приймання-передачі Реєстру. 03 грудня 2025 року сторонами підписано Реєстр прав вимог № 3 та Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 3 Позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 185971 від 31.05.2025 із загальною заборгованістю 22.883,77 грн, з яких за тілом кредиту - 12.508,70 грн, за процентами - 7.575,07 грн, за комісією - 700,00 грн, за штрафами/пенею - 2.100,00 грн. Платіжною інструкцією від 09 грудня 2025 року № 745 Позивач сплатив Первісному кредитору 1.929.108,54 грн за відступлення прав вимоги згідно з Реєстром прав вимог № 3.

Отже, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Договором. Водночас відповідно до статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав Первісного кредитора, а тому правомірність кожної складової заборгованості суд перевіряє виходячи з умов Договору та вимог закону.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.6 індивідуальної частини Договору визначено, що загальний строк кредитування становить 126 днів - з 31 травня 2025 року по 04 жовтня 2025 року; погашення кредиту, процентів та комісії здійснюється раз на два тижні згідно з графіком платежів (дев`ять платежів по 2.870,11 грн з 14 червня 2025 року по 04 жовтня 2025 року).

З розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідач здійснив два платежі: 16 червня 2025 року - 2.870,11 грн, з яких на погашення тіла кредиту спрямовано 920,68 грн, та 04 липня 2025 року - 3.269,11 грн, з яких на погашення тіла кредиту спрямовано 1.044,62 грн. Зазначене розподілення відповідає графіку платежів, згідно з яким у складі першого і другого платежів підлягали погашенню відповідно 920,68 грн та 1.044,62 грн тіла кредиту. Після 04 липня 2025 року платежів не надходило. Строк кредитування сплив 04 жовтня 2025 року.

Відтак залишок заборгованості за тілом кредиту становить 12.508,70 грн (14.474,00 грн - 920,68 грн - 1.044,62 грн), що відповідає заявленій Позивачем сумі. Доказів погашення цієї заборгованості Відповідач суду не надав.

Комісія за надання кредиту в розмірі 3.473,76 грн, яка відповідно до пунктів 2.2.1, 2.5 індивідуальної частини сплачена за рахунок кредиту, є одноразовою, її розмір прямо визначений Договором, вона врахована у складі загальних витрат за кредитом та окремо розкрита в паспорті споживчого кредиту. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) виснувала, що умова кредитного договору про встановлення плати (комісії) не є нікчемною, а може бути визнана недійсною як оспорювана. Відповідач вимог про визнання цієї умови недійсною не заявляв, тому підстав для виключення відповідної частини із суми кредиту немає.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12.508,70 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії за управління та обслуговування кредиту

Пунктом 2.4 індивідуальної частини Договору встановлено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн, а стандартний (базовий) тариф - 100,00 грн. Згідно з пунктом 3.1.5 публічної частини Договору ця комісія нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу за зниженим тарифом; якщо Позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно з графіком платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом. У розділі 6 паспорта споживчого кредиту «Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит» комісію за стандартним тарифом зазначено серед «інших платежів», які застосовуються, «якщо Позичальник не виконав /несвоєчасно виконав зобов`язання у попередню дату здійснення чергового платежу». Графік платежів і загальні витрати за кредитом (14.830,75 грн) розраховані виходячи з комісії за зниженим тарифом - по 1,00 грн за кожен із дев`яти періодів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за перший період комісію нараховано за зниженим тарифом (1,00 грн), а починаючи з другого періоду (28 червня 2025 року), після сплати Відповідачем першого платежу 16 червня 2025 року замість 14 червня 2025 року, - за стандартним тарифом по 100,00 грн. Заявлена до стягнення комісія 700,00 грн складається з нарахувань по 100,00 грн за сім періодів з 12 липня 2025 року по 04 жовтня 2025 року.

Отже, єдиною підставою нарахування комісії у розмірі 100,00 грн замість 1,00 грн є прострочення Позичальником чергового платежу. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: «1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит». Саме так ці суми і враховані Кредитодавцем, який не включив їх до загальних витрат за кредитом, а відповідно до пункту 11 частини першої статті 12 цього Закону зазначив серед наслідків прострочення виконання зобов`язань. Правова природа платежу визначається підставою та умовами його нарахування, а не найменуванням у договорі, тому різниця між стандартним і зниженим тарифом комісії є іншим платежем, передбаченим договором за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Воєнний стан, введений в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, триває.

З огляду на це підстав для стягнення комісії понад розмір, визначений зниженим тарифом, немає. За сім періодів, за які заявлено комісію, за зниженим тарифом підлягає сплаті 7,00 грн (1,00 грн х 7). Тому вимога про стягнення комісії підлягає задоволенню частково - у розмірі 7,00 грн, а в решті - 693,00 грн - задоволенню не підлягає.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Пунктом 2.3 індивідуальної частини Договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою незмінною ставкою 350,00 % річних з дня, наступного за днем отримання кредиту, протягом строку кредитування. Згідно з пунктом 3.1.3 публічної частини Договору сума нарахованих процентів за весь строк користування кредитом повинна дорівнювати (узгоджуватись) розміру процентної ставки, визначеному Договором. Графіком платежів визначено проценти за весь строк кредитування в сумі 11.347,99 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховані за період з 01 червня 2025 року по 04 жовтня 2025 року, тобто виключно в межах строку кредитування, за незмінною ставкою, у загальній сумі 11.347,99 грн, що відповідає графіку платежів. Відповідачем на погашення процентів зараховано 3.772,92 грн (1.948,43 грн з платежу від 16 червня 2025 року та 1.824,49 грн з платежу від 04 липня 2025 року); залишок нарахованих процентів становить 7.575,07 грн (11.347,99 грн - 3.772,92 грн).

Разом з тим із платежу Відповідача від 04 липня 2025 року в розмірі 3.269,11 грн Первісний кредитор зарахував 300,00 грн у погашення штрафу, нарахованого того ж дня за прострочення другого платежу, та 100,00 грн - у погашення комісії за стандартним тарифом за другий період. З мотивів, наведених вище, Позичальник звільнений від обов`язку сплати штрафу за прострочення, а комісія за другий період підлягала сплаті лише в розмірі 1,00 грн. Отже, 399,00 грн (300,00 грн + 99,00 грн) зараховано в погашення платежів, обов`язку сплати яких у Відповідача не було.

Відповідно до частини першої статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Станом на 04 липня 2025 року Відповідач мав непогашену заборгованість за процентами, яка перевищувала зазначену суму, а тому 399,00 грн підлягають зарахуванню в погашення процентів за користування кредитом. Відтак заборгованість за процентами становить 7.176,07 грн (7.575,07 грн - 399,00 грн).

Суд також перевірив дотримання обмеження денної процентної ставки. Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» «денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях». Відповідно до частини п`ятої цієї статті «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %». Визначена пунктом 2.7.1 Договору денна процентна ставка становить 0,8132 % ((14.830,75 грн / 14.474,00 грн) / 126 днів х 100 %); її розрахунок складається з процентів за графіком (11.347,99 грн), комісії за надання кредиту (3.473,76 грн) та комісії за управління та обслуговування кредиту за зниженим тарифом (9,00 грн), тобто відповідає сумам, які суд визнав такими, що підлягали сплаті. Отже, встановленого законом граничного розміру денної процентної ставки не перевищено.

Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, тому обмеження, встановлені пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, на них не поширюються.

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування кредитом підлягає задоволенню частково - у розмірі 7.176,07 грн, а в решті - 399,00 грн - задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 19.691,77 грн, з яких тіло кредиту - 12.508,70 грн, проценти за користування кредитом - 7.176,07 грн, комісія за управління та обслуговування кредиту - 7,00 грн. У решті позовних вимог на суму 1.092,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08 квітня 2026 року № 37680. Позов задоволено на 94,75 % (19.691,77 грн / 20.783,77 грн), тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2.522,51 грн.

Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті; для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг). Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», з протоколом погодження вартості послуг (додаток № 1), додаткову угоду № 25771505766 від 21 січня 2026 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 185971 від 31.05.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 20 лютого 2026 року на суму 7.000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката. Згідно з актом адвокатом надано такі послуги: вивчення матеріалів справи (2 години) - 1.000,00 грн, підготовка та подання адвокатського запиту (1 година) - 500,00 грн, підготовка клопотання про витребування доказів (1 година) - 500,00 грн, складання позовної заяви (2 години) - 5.000,00 грн. Вартість послуг відповідає тарифам, погодженим у протоколі погодження вартості послуг.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України не заявляв. Враховуючи, що позов задоволено на 94,75 %, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6.632,21 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 534, 536, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 9, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 185971 від 31 травня 2025 року у розмірі 19.691 (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто одна) грн 77 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 12.508,70 грн;

- проценти за користування кредитом - 7.176,07 грн;

- комісія за управління та обслуговування кредиту - 7,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 399,00 грн та комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 693,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2.522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) грн 51 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6.632 (шість тисяч шістсот тридцять дві) грн 21 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання невідоме, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: