Court ruling № 1404567, 30.03.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

№ К-7659/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30березня2007 року                                                                                                   м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005р.

у справі № 2-7/398-2005господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом дочірнього державного унітарного підприємства пансіонату «Зеніт» державного підприємства «Московське Авіаційне Виробниче об‘єднання «МИГ»

до Державної податкової інспекції у м. Судак

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005р., позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Судак від 16.09.2003р. № 666/3214/10-23-1 про визначення дочірньому державному унітарному підприємству пансіонату «Зеніт» державного підприємства «Московське Авіаційне Виробниче об‘єднання «МИГ» податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 8777,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2633,10 грн. та від 16.01.2004р. № 13/117/10/23-1 про визначення позивачу податкового зобов‘язання з зазначеного вище платежу на загальну суму 2282,02 грн., в тому числі 1755,40 грн. – основний платіж, 526,62 грн. – штрафні санкції, задоволено.

Судові рішення в частині задоволення позову вмотивовані тим, що позивач правомірно застосував ставку 0% при визначенні податкових зобов’язань з експортних операцій, в яких поставка туристичних послуг на експорт була здійснена на підставі договору купівлі-продажу З/ФТ від 25.03.2003р., укладеному позивачем з ТОВ «Форейн Трейд» про продаж туристичного продукту /права на тур та окремі туристичні послуги/ за ціною, вказаною у рахунку на оплату, виданою покупцю, та у кількості залежно від квоти місць та згідно направлених замовлень. На підставі наданих позивачем замовлень ТОВ «Форейн Трейд» від 09.06. та 14.06.2003р., акту звірки від 30.06.2003р., накладної від 27.06.2003р. № 654, рахунку на оплату від 03.06.2003р. № 5, банківської виписки від 19.06.2003р., туристичних путівок, судами встановлено факт продажу послуг з туризму за межами України із застосуванням безготівкового розрахунку, як того вимагає абзац 7 пункту 6.2.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

В касаційній скарзі ДПІ у м. Судак просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема, пункту 6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань з ПДВ в спірній сумі за звітний податковий період червень 2003р. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 08.09.2003 р. № 144/23-1/18/24693663, про порушення позивачем підпункту 6.2.2 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок застосування ставки 0% при визначенні податкових зобов’язань з експортної операції з продажу туристичного продукту ТОВ «Форейн Трейд» (Російська Федерація). При цьому контролюючий орган, посилаючись на те, що туристичні послуги у червні 2003 року надавалися не за договором купівлі-продажу З/ФТ від 25.03.2003р., укладеному позивачем з ТОВ «Форейн Трейд», оскільки у туристичних путівках продавцем послуг зазначені інші туристичні компанії, а відтак путівки вказаному товариству позивачем у червні 2003 року не відпускалися, вважав, що ДП пансіонат «Зеніт» повинен був визначати свої податкові зобов’язання за ставкою 20 %.

Згідно підпункту 6.2.2 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на час виникнення спірного правовідношення, податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.

На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах, оцінка яких відповідає вимогам статті 43 ГПК України, за правилами якого здійснено судовий розгляд справи, судами встановлено факт надання / експорту / позивачем послуг з туризму за межі митної території України, а відтак суди дійшли правильного висновку про правомірність дій позивача щодо застосування нульової ставки при визначенні податкових зобов’язань із зазначеної операції. При цьому суди обґрунтовано виходили з того, що обставини з направлення туристів на відпочинок іншими туристичними компаніями ніж ТОВ «Форейн Трейд» та не включення позивачем до комплексу туристичних послуг послуг з екскурсійного обслуговування та зі страхування туристів згідно вимог статей 16, 19 Закону України «Про туризм», а також відпуск путівок в кількості 144 штук після надання послуг не обмежують право платника податку на додану вартість на застосування нульової ставки податку при оподаткуванні експортної операцій з продажу послуг з туризму за умови встановлення факту надання таких послуг.

У зв‘язку з викладеним, є підстави вважати висновок судів першої та апеляційної інстанцій таким, що відповідає нормам матеріального права, оскільки за наявності замовлень ТОВ «Форейн Трейд», акту звірки між товариством та позивачем від 30.06.2003р., накладної від 27.06.2003р. № 654, рахунку на оплату від 03.06.2003р. № 5, банківської виписки від 19.06.2003р., туристичних путівок як таких, в яких внесені дані щодо відпочинку у пансіонаті «Зеніт» відповідають фактичним обставинам справи, позивач мав право на застосування нульової ставки оподаткування ПДВ операції з експорту туристичного продукту загальною вартістю 289478,78 рублів.

Враховуючи наведене, постановлені у справі судові рішення є обґрунтованими та законними, у зв‘язку з чим підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               Усенко Є.А.

Судді                                                                                                            Костенко М.І.

                                                                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                                                                      Степашко О.І.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.