Court ruling № 140442476, 07.10.2026, Oleksandriia City and District Court of Kirovohrad Oblast

Справа №: 398/5392/26провадження №: 1-і/398/17/26

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

"07" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань в м.Олександрія клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000886 від 09.06.2026 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який перебував на посаді кулеметника-розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу стрілецького батальйону, раніше судимого:

-30.04.2025 року Київським районним судом міста Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-03.04.2026 року вироком Київського районного суду міста Одеси визнано винним за ч. 1 ст. 162 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання цим вироком покарання частково приєднано з урахуванням вимог ч.1 ст. 72 КК України, не відбуту частину покарання призначеного вироком районного суду міста Одеси від 30.04.2025 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, КК України, ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №12026121060000886 від 09.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.5 ст.407 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою суду від 18.08.2026 року було продовжено до 16.10.2026 року.

05.10.2026 року від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури ОСОБА_5 на адресу суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому прокурор посилається на вагомість доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, характер кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому, та на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість кримінальних правопорушень та розуміючи міру покарання, яка можу бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни раніше наданих ними показів, та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, що свідчить про неможливість застосування до нього інших запобіжних заходів відмінних від тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Під час судового розгляду суд, за наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як слідує з матеріалів провадження, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 16.10.2026 року, до спливу якого судове провадження завершеним бути не може.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу підтримала та просить його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Потерпілі особи ОСББ «Спортивний 22», КП «Житлогосп», подали заяви про розгляд справи у відсутність їх представників.

Обвинувачений ОСОБА_4 про задоволення клопотання прокурора про продовження стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вислухавши думку сторін обвинувачення та захисту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого є, зокрема, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.

Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.

Заявлені стороною обвинувачення ризики, суд оцінює у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.07.2026 року стосовно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.08.2026 року продовжено до 16.10.2026 року.

Наразі, судовий розгляд триває та не може бути завершений до вказаної дати.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Прокурор довів наявність ризиків визначених зокрема п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в сховище, вчинено повторно в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме: нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що у обвинуваченого може виникнути бажання переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідка, які будуть надані останнім безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ним в ході досудового розслідування. Отже заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що обвинувачений може вчинити спроби незаконно впливу на свідків та потерпілих, які наразі судом не допитані.

Також обвинувачений, який є військовослужбовцем (СЗЧ), не має стійких (міцних) соціальних зв`язків та осіб, які б могли забезпечити належний контроль за поведінкою обвинуваченого, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався, зокрема, за злочини проти власності, та із застосуванням випробувального терміну, однак це не призвело до позитивних змін в особистості обвинуваченого та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльність.

Зазначені вище обставини виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним вище ризикам.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Відповідності до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом.

Згідно вимогам п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи конкретні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх тяжкості, наявність реальної можливості внесення ним застави, суд вважає за необхідне, визначити йому розмір застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 166 400,00 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182,183, 194, 197, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто з 07.10.2026 року до 05.12.2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 166 400,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12026121060000886 від 09.06.2026 року.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

5) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня його проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 07.10.2026 року о 16 год 00 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1