Court ruling № 140427554, 05.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 року справа №320/3032/26

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження зауваження позивача до протоколу судового засідання від 23.07.2026 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-1), Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-3), в якому просить суд:

- постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 визнати протиправною;

- визнати дії Уряду України протиправними (головного відповідача), який в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень, грубо проігнорував вимогами: Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.2010 №2591-VI, згідно якого Уряд України "повинен забезпечувати виконання Конституції України та законів Президента України тощо", Регламенту щодо опрацювання нормативно-правових актів Уряду України, затвердив при цьому протиправну (нечинну) постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, тим самим вчинив протиправні дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , інших осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, визнані згідно вимог чинного законодавства України, порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальними Законами України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей 1/2, 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", статей 43, 55, 63, 64 Закону України №2262-ХII, статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 №2050-III; Законом України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України;

- визнати дії Мінсоцполітики України протиправними (співвідповідача 1), яке в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень підготувало проект Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 з порушенням вимог Регламенту опрацювання нормативно-правових актів Уряду України та подало його на затвердження Уряду України (головному відповідачу), тим самим вчинив протиправні (нечинні) дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальних Законів України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 9 Закону України соціальний і правовий захист статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України;

- визнати протиправні (нечинні) дії Головного управління (співвідповідача 2), яке відповідно до пункту 7 статті 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 24.12.2014 №28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 28-2), відповідно до покладених на нього завдань, повинно здійснювати призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсію згідно Закону України №2262 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду), але проігнорувало вимогами Законів України прямої дії, спеціальних Законів України, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, вважаючи її більш пріоритетною перед: Законом України прямої дії - Конституцією України; спеціальними Законами України: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"; Законом України №2262-XII; Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України №2050-ІІІ; Законом України №4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159; рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постановою Шостого апеляційного суду від 8.10.2025 у справі №640/19424/22, Закону України №2050-111; Закону України №4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159, статтями 371-372 КАС щодо негайного виконання судових рішень, статтями 509, 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України. Це свідчить про те, що Головне управління грубо проігнорувало законодавство України щодо пріоритетності застосування норм (принципів) верховенства права в чинному законодавстві України, яке регламентує: Закони України прямої дії, спеціальні Закони України мають пріоритетність перед загальними законами України, звичайними нормативно-правовими актами України (постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України) незалежно від їх змісту;

- зобов?язати Головне управління виплати борг пенсії на суму 795.129,04 грн., ОСОБА_1 , згідно Закону України №2262, Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 №2050-III; Закону України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду) та надати звіт про виконання рішення суду першої інстанції від 05.05.2025 у справі №640/19424/22 на підставі вимог статті 381/1 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.01.2026, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 відкрите провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 03.03.2026; вирішено залучити до участі у справі Пенсійний фонд України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України про визнання протиправною постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, визнання протиправними дій Уряду України (головного відповідача), який в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень, грубо проігнорував вимогами: Закону України Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.2010 №2591-VI, згідно якого Уряд України "повинен забезпечувати виконання Конституції України та законів Президента України тощо", Регламенту щодо опрацювання нормативно-правових актів Уряду України, затвердив при цьому протиправну (нечинну) постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, тим самим вчинив протиправні дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , інших осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, визнані згідно вимог чинного законодавства України, порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальними Законами України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей 1/2, 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", статей 43, 55, 63, 64 Закону України №2262-ХII, статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 №2050-III; Законом України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України; визнання протиправними дій Мінсоцполітики України (співвідповідача 1), яке в межах своїх функціональних обов?язків та повноважень підготувало проект Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 з порушенням вимог Регламенту опрацювання нормативно-правових актів Уряду України та подало його на затвердження Уряду України (головному відповідачу), тим самим вчинив протиправні (нечинні) дії по обмеженню (звуженню) захисту конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , порушив та проігнорував вимогами Закону України прямої дії: статей 3, 8, 17, 18, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 68, 92, 113 Конституції України - Основного Закону України; спеціальних Законів України: статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 9 Закону України соціальний і правовий захист статтею 46 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159, юридичними позиціями Конституційного Суду України (станом на 01.05.2021) з наданням порад законодавцям України, враховувати вимоги Законів України прямої дії при розробці нормативно-правових актів України, не порушуючи захист конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту громадян України, залишивши в адміністративній справі №320/3032/26;

- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві про визнання протиправними (нечинними) дій Головного управління (співвідповідача 2), яке відповідно до пункту 7 статті 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 24.12.2014 №28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 28-2), відповідно до покладених на нього завдань, повинно здійснювати призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсію згідно Закону України № 2262 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду), але проігнорувало вимогами Законів України прямої дії, спеціальних Законів України, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, вважаючи її більш пріоритетною перед: Законом України прямої дії - Конституцією України; спеціальними Законами України: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"; Законом України №2262-XII; Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування"; Законом України №2050-ІІІ; Законом України №4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159; рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постановою Шостого апеляційного суду від 8.10.2025 у справі №640/19424/22, Закону України №2050-ІІІ; Закону України №4901-VI; постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159, статтями 371-372 КАС щодо негайного виконання судових рішень, статтями 509, 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України. Це свідчить про те, що Головне управління грубо проігнорувало законодавство України щодо пріоритетності застосування норм (принципів) верховенства права в чинному законодавстві України, яке регламентує: Закони України прямої дії, спеціальні Закони України мають пріоритетність перед загальними законами України, звичайними нормативно-правовими актами України (постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України) незалежно від їх змісту; зобов?язання Головного управління виплати борг пенсії на суму 795.129,04 грн., ОСОБА_1 , згідно Закону України №2262, Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2020 №2050-III; Закону України "Про гарантії держави виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2021 №159 за бюджетною програмою КПКВ 2506080, КФКВ 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" за видатками споживання (загального фонду) та надати звіт про виконання рішення суду першої інстанції від 05.05.2025 у справі №640/19424/22 на підставі вимог статті 381/1 Кодексу адміністративного судочинства України, - виділивши їх в окреме (самостійне) провадження.

Передано адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для присвоєння номеру справи.

Отже, в рамках даної справи здійснюється розгляд позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України про визнання протиправною постанови, визнання протиправними дій.

26.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-2 вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства України та у межах повноважень Уряду України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 підготовче судове засідання відкладене на 02.04.2026 з метою надання Кабінету Міністрів України часу для подання відзиву на позовну заяву.

09.03.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2. Позивач вказує, що Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України не надало доказів погодження проєкту спірної постанови від силових структур (Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Національної Гвардії України, Управління державної охорони України, Державної прикордонної служби України, Державної служби надзвичайних ситуацій України тощо). Також позивач зазначає, що відповідач-2 не надав висновок Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проєкту спірної постанови, висновок антикорупційної експертизи, результати оцінки відповідності проєкту вимогам Конституції України, законам України та іншим актам законодавства України.

10.03.2026 на адресу суду від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-1 вказує, що спірна постанова відповідає міжнародним договорам України, а також національному законодавству. Також відповідач-1 зазначає, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать питання щодо встановлення порядку здійснення видатків на виплату пенсій. Крім того, відповідач-1 наголошує, що спірна постанова прийнята Урядом України з дотриманням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950.

16.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Пенсійного фонду України надійшли письмові пояснення по справі. Третя особа зазначає, що норми спірної постанови не визначають форми та види соціального забезпечення, а лише встановлюють порядок здійснення видатків на виплату пенсії - що належить до повноважень Кабінету Міністрів України. Пенсійний фонд України вказує, що позивачем не доведено зниження рівня його соціального захисту нижче прожиткового мінімуму.

16.03.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, де вказує, що доводи Кабінету Міністрів України не спростовують аргументів, викладених у позовній заяві.

02.04.2026 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кушнової А.О.. Наступне підготовче судове засідання призначене на 28.04.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 витребувано докази від Кабінету Міністрів України: копію постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 із підписами Прем`єр-міністра з аркушами погодження усіх посадових осіб, які мають погодити проєкт згідно Регламенту Кабінету Міністрів України; у разі підписання постанови №821 електронно-цифровим підписом; копію висновку Секретаріату Кабінету Міністрів України за результатами експертизи проєкту постанови за формою, встановленою Державним секретарем Кабінету Міністрів; копію протоколу засідання Урядового комітету згідно параграфу 55 Регламенту Кабінету Міністрів України; копію протоколу засідання Кабінету Міністрів України, на якому прийнято постанову №821 від 14.07.2025; письмові пояснення чи проводилась антикорупційна експертиза проєкту акта згідно параграфу 37 Регламенту Кабінету Міністрів України; від Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України: пропозиції Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України до Бюджетної Декларації - на 2025 рік, бюджетного запиту на 2025 рік, до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та покриття бюджетних витрат для опрацювання нормативно-правових актів (постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025); копії документів, які підтверджують заборгованість бюджету за судовими рішеннями про призначення/перерахунок пенсій; витяг з плану нормотворчої діяльності Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності на 2025 рік, де вказані заходи з опрацювання проєкту постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025; письмові пояснення щодо необхідності/обов`язку погодження проєкту постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 з правоохоронними органами, зокрема, але не виключно: МОУ, МВС, НПУ, УДО, СБУ, ДПрС, СЗР, ДСНС, Держспецзв`язку; додаток 6 «Інформаційно-довідкові матеріали» на 20 арк. згідно з листом Мінсоцполітики від 18.06.2025 №3805/7/2-25/54; фінансово-економічні розрахунки при розробці проєкту постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 підготовче судове засідання відкладене на 21.05.2026 у зв`язку з витребуванням доказів.

08.05.2026 до суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026.

20.05.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 підготовче судове засідання відкладене на 07.07.2026 з метою надання позивачу часу для ознайомлення з доказами, поданими відповідачами.

25.05.2026 до суду від Кабінету Міністрів України надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач-1 вказує, що відповідно до висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проєкту спірної постанови, встановлено відповідність останньої вимогам Конституції України, законам України, іншим актам законодавства. Також відповідач-1 зазначає, що проєкт спірної постанови був погоджений всіма уповноваженими суб`єктами.

11.06.2026 до суду від Кабінету Міністрів України надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

26.06.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про виклик свідків, а саме: екс-Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича, Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Соболєва Олексія Дмитровича, екс-Міністра цифрової трансформації України Вискуба Олексія Анатолійовича.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 підготовче судове засідання відкладене на 23.07.2026 з метою надання відповідачам часу для ознайомлення з клопотанням позивача про виклик свідків.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 витребувано докази у справі від Кабінету Міністрів України, а саме: копію проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виокремлення в бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду»; письмові пояснення та докази щодо перепогодження проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виокремлення в бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду» після внесення до нього змін від Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Міністерства цифрової трансформації України, Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; підготовче судове засідання відкладене на 06.08.2026.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 підготовче судове засідання відкладене на 11.08.2026 внаслідок ненадання відповідачем-1 попередньо витребуваних доказів.

11.08.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті колегією у складі трьох суддів.

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 11.08.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кушнової А.О., суддів: Дудіна С.О., Шевченко А.В.

14.09.2026 до суду від позивача надійшли зауваження до протоколу судового засідання від 23.07.2026, в яких просить суд розглянути зауваження щодо протоколу ведення судового засідання по матеріалам справи №320/3032/26 від 23.07.2026 з прийняттям відповідного рішення згідно вимог: Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", КАС України.

У вказаних зауваженнях позивач зазначив, що під час проведення судового засідання 23.07.2026 за правилами загального позовного провадження по справі №320/3032/26 в залі суду №1112 судом були порушенні вимоги: пункту б статті 129 Конституції України, пункту 6 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 3 частини 3 статті 2, частини 13 статті 10 КАС України, а саме: не було забезпечено фіксування судового засідання (було вимкнуто камеру відеозапису, доказ - протокол судового засідання від 23.07.2026); в протоколі від 23.07.2026 на третій сторінці по процесуальній дії щодо клопотання про виклик свідків судом відображена недостовірна інформація ("реплика"), викладена позивачем.

Надаючи оцінку поданим зауваженням до протоколу судового засідання від 23.07.2026, суд зазначає таке.

Щодо зауважень позивача з приводу порушення при складанні та оформленні протоколу судового засідання, зокрема, в частині зазначення в протоколі судового засідання від 23.07.2026 про здійснення відеозапису засідання, який фактично відсутній, суд зауважує про таке.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень (п.1); ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти (п.4).

Між тим відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Згідно з частиною другою статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Технічний запис та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 3 ст. 229 КАС України).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Абзацом першим та другим пункту 37 Положення регламентовано, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з абзацом другим та абзацом третім пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв`язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

Відповідно до абзацу першого пункту 52 Положення після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).

Здійснивши перевірку обставин виконання секретарем судового засідання обов`язку підписання кваліфікованим електронним підписом протоколу судового засідання від 23.07.2026, судом встановлено, що останній підписаний 23.07.2026.

Суд звертає увагу позивача, що для перевірки наявності кваліфікованого підпису протоколу судового засідання від 23.07.2026, останньому слід скористатися сайтом ВКЗ за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.

Поряд з цим, не знайшли свого підтвердження посилання позивача на відсутність відеозапису судового засідання, не зважаючи на те, що в протоколі судового засідання від 23.07.2026 міститься посилання на здійснення відеозапису.

Наведене мотивовано тим, що в силу абзацу першого пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв`язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

Отже, під час судового засідання, яке відбулося 23.07.2026, було використано підсистему відеоконференцзв`язку для здійснення фіксування судового засідання, що проводиться без застосування режиму відеоконференції.

Про вказані обставини може свідчить й той факт, що зал судових засідань №1112 Київського окружного адміністративного суду, в якій проводилося підготовче судове засідання 23.07.2026, не обладнана системою ВКЗ для здійснення режиму відеоконференції.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що порядок участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасників справи врегульовано положеннями статті 195 КАС України.

Згідно з частиною другою та третьою статті 195 КАС України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.

В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.

Суд наголошує, що судове засідання 23.07.2026 не проводилося в режимі відеоконференції. Отже твердження позивача в наведеній частині є помилковими.

Також суд відмічає, що відповідно до частини третьої статті 230 КАС України протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Як вже було вказано судом вище, протокол судового засідання від 23.07.2026 підписаний секретарем судового засідання Франковською А.Р. електронним цифровим підписом 23.07.2026 та долучений до матеріалів справи. Відтак доводи заявника про порушення складання протоколу судового засідання є необґрунтованими.

Щодо зауважень позивача з приводу порушення при складанні та оформленні протоколу судового засідання, зокрема, в частині зазначення в на третій сторінці в протоколі судового засідання від 23.07.2026 процесуальної дії щодо клопотання про виклик свідків «№37. Час; 11:01:05. Дія, учасник: Позивач: ОСОБА_1 . Додаткова інформація: Репліка.», суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 231 КАС України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.

Суд звертає увагу, що неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.

Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.

Відповідно до статті 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.

У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.

Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

Тобто, у протоколі судового засідання мають бути зафіксовані всі процесуальні дії, які вчинені в ході ведення судового процесу.

Суд зазначає, що приписами статті 230 КАС України не передбачено обов`язку щодо повного дослівного зазначення секретарем судового засідання всіх пояснень та реплік учасників справи та суду.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалах Верховного Суду від 21 травня 2018 року у справі №800/129/16, від 07 травня 2018 року у справі №800/530/17.

Дослідивши зміст протоколу судового засідання від 23.07.2026, суд доходить висновку, що фіксування судового засідання, призначеного на 23.07.2026, здійснювалось секретарем судового засідання відповідно до вимог глави 7 КАС України.

Всі відомості, які належать зазначати у протоколі судового засідання, відповідно до статті 230 КАС України, у цьому протоколі судового засідання зазначено.

Суд наголошує, що забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об`єктивно неможливою за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі. Тому, саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, і здійснюється звукозапис судового засідання.

Поряд з цим, процесуальним законодавством не передбачено внесення змін та доповнень до протоколу судового засідання, як про це просить представник позивача.

Частиною 3 статті 231 КАС України передбачено, що після розгляду зауважень на протокол судового засідання суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про відсутність підстав для врахування зауважень позивача щодо протоколу судового засідання, сформованого секретарем судового засідання 23.07.2026.

В судовому засіданні 05.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду. Повний текст ухвали суду складено 08.10.2026.

Керуючись ст.ст. 229, 231, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. ОСОБА_2 до протоколу судового засідання від 23.07.2026 в адміністративній справі №320/3032/26 - відхилити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

Судді Дудін С.О.

Шевченко А.В.