Decision № 140420708, 08.10.2026, Ivanychi District Court of Volyn Oblast

Справа № 165/1839/26

Провадження № 2/156/566/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 165/1839/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року у розмірі 10 650,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 25.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (ТОВ «ФК «ІРБІС») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 39909789 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ФК «ІРБІС» 25.08.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту № 39909789. 25.08.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору про надання фінансового кредиту № 39909789 на умовах, визначених офертою. Зі свого боку ТОВ «ФК «ІРБІС» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор 545542 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 25.08.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 39909789, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ФК «ІРБІС» свої зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 3 000,00 гривень шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (зазначену Позичальником при заповненні анкетних даних).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено Договір факторингу № 01092025_01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило ТОВ «ФК «ПОЗИКА» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 10 650,00 грн, що складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 3 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 7 650,00 грн; суми заборгованості за штрафними санкціями та комісіями - 0,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Після надходження справи за підсудністю, ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 10.08.2026 року, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву за позовною заявою ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу - за місцем його реєстрації, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Конверт на ім`я відповідача повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 25.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 39909789 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» і Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «ІРБІС», через Особистий кабінет позичальника на веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до п. 1.2, п. 3.1, п. 3.2, п. 4.2, п. 11.1 Договору кредитодавець надав позичальникові фінансовий кредит у розмірі 3 000,00 гривень строком на 90 днів з 25.08.2021 року по 23.11.2021 року включно. За користування кредитом встановлено пільгову процентну ставку у розмірі 2,5% в день, що діє в Пільговий період строком 30 календарних днів з 25.08.2021 по 24.09.2021 (п. 3.2.1 Договору), та стандартну процентну ставку у розмірі 3,0% в день, що діє в Стандартний період строком 60 календарних днів з 25.09.2021 по 23.11.2021 (п. 3.2.2 Договору). Загальна вартість кредиту на дату укладення Договору становить 10 650,00 гривень (сума кредиту 3 000,00 грн та проценти за користування кредитом 7 650,00 грн). Комісія за надання кредиту становить 0 відсотків (п. 5.3.1 Договору). Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Графіком погашення боргу (Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року) встановлено порядок та строки сплати відсотків та повернення кредиту: дата платежу 24.09.2021 - проценти в розмірі 2 250,00 грн (30 днів по 2,5% від 3 000,00 грн); дата платежу 23.11.2021 - погашення суми кредиту 3 000,00 грн та проценти в розмірі 5 400,00 грн (60 днів по 3,0% від 3 000,00 грн). Загальна сума нарахованих відсотків за Договором становить 7 650,00 грн.

Згідно з п. 13.9.1 Договору підписанням цього Договору Позичальник підтвердив, що ознайомився та погоджується з усіма умовами Правил та Договору, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України.

Паспорт споживчого кредиту та Договір про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора 545542, надісланого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до доказів видачі коштів (довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3152_251023163733 від 23.10.2025) на виконання договору на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 року, 25.08.2021 року о 12:19:53 за номером транзакції в системі iPay.ua № 104770812 було успішно перераховано кошти у розмірі 3 000,00 гривень на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (Фактор) укладено Договір факторингу № 01092025_01, відповідно до п. 1.1, п. 2.1 якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору, а Фактор зобов`язався прийняти та оплатити права вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведений у Реєстрі прав вимог (Додаток № 1 до Договору факторингу). Згідно з Витягом з Додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025_01 від 01.09.2025 року, ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року у загальному розмірі 10 650,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 7 650,00 грн; заборгованість за комісією - 0,00 грн; заборгованість за пенєю - 0,00 грн.

Факт оплати суми фінансування за Договором факторингу № 01092025_01 від 01.09.2025 року підтверджується платіжною інструкцією від 02.09.2025 року на суму 3 490 472,17 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року, нарахування відсотків здійснювалося у межах строку дії Договору з 25.08.2021 року по 23.11.2021 року включно. За період з 25.08.2021 по 24.09.2021 (30 днів) нараховано відсотки за ставкою 2,5% в день у сумі 2 250,00 грн (по 75,00 грн щодня). За період з 25.09.2021 по 23.11.2021 (60 днів) нараховано відсотки за ставкою 3,0% в день у сумі 5 400,00 грн (по 90,00 грн щодня). Після закінчення строку кредитування (23.11.2021 року) нарахування відсотків не здійснювалося. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.09.2025 року становить 10 650,00 грн (залишок основного боргу - 3 000,00 грн, залишок відсотків - 7 650,00 грн).

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідача не надходило.

ІV. Застосоване судом законодавство

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронному вигляді та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

V. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року у формі електронного документа з електронним підписом сторони, і з запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився. Укладення договору підтверджується послідовністю дій Клієнта щодо підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором. Кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину, строк на який видані кредитні кошти та процентні ставки, а також містить усі істотні умови, передбачені законодавством України. Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Договір про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з дотриманням вимог щодо його укладення. Як слідує з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Тобто, у цьому випадку діє презумпція правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка відповідачем не спростована.

Також судом встановлено законність набуття позивачем ТОВ «ФК «ПОЗИКА» права вимоги до відповідача на підставі Договору факторингу № 01092025_01 від 01.09.2025 року відповідно до вимог ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України.

Між сторонами у цій справі виникли правовідносини зобов`язального характеру, які регулюються Цивільним кодексом України.

Матеріали справи підтверджують факт виконання первісним кредитором зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000,00 гривень. Як слідує із наданого позивачем розрахунку, відповідач у встановлений п. 4.2 Договору строк (до 23.11.2021) зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав. Відтак, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 3 000,00 гривень. Тому, з урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 гривень підлягає до задоволення.

Щодо суми нарахованих позивачем процентів, суд зазначає, що згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Разом з тим, судом враховано, що у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. За умовами Договору про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року та розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом у розмірі 7 650,00 грн нараховані виключно в межах визначеного договором строку кредитування (з 25.08.2021 по 23.11.2021 року) згідно з узгодженими сторонами процентними ставками (2,5% в день за перші 30 днів та 3,0% в день за наступні 60 днів). Після спливу строку кредитування (23.11.2021) проценти позивачем не нараховувалися. Розрахунок заборгованості за процентами є математично правильним, відповідає умовам Договору та вимогам закону. Тому вимога про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 7 650,00 гривень підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та вважає, що такі підлягають до задоволення повністю шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року в загальному розмірі 10 650,00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3 000,00 грн та заборгованості за процентами - 7 650,00 грн.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 гривень, які документально підтверджені платіжною інструкцією від 14.05.2026 року № 39909789 та випискою про зарахування судового збору.

Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн. На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 39493634_03 від 02.01.2026 року, Додаткову угоду № 39909789 від 08.05.2026 року, Акт про надання правничої допомоги та Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Горобей Р.Г. від 08.05.2026 року на суму 5 500,00 грн. Визначений розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих послуг.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 16, 203, 204, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 39909789 від 25.08.2021 року у розмірі 10 650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Глибочицька, будинок 17, літера Б, м. Київ, 04052; адреса для листування: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406; IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська