Court ruling № 140407447, 07.10.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

пр. № 1-кс/759/10511/26

ун. № 759/27710/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026110000000940 від 07.08.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, без постійного місця проживання та реєстрації на території України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, та місці, але не пізніше серпня 2026 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах отримали інформацію про те, що в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зберігаються грошові кошти в сумі 5 000 000 Доларів США, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, увійшовши в злочинну змову, розробили план вчинення таємного викрадення майна (крадіжка) з вказаної квартири.

Усвідомлюючи, що запланований злочин потребує ретельної та довготривалої підготовки, 06.08.2026 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , запропонували взяти участь у крадіжці працівникам поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в подальшому діяли під контролем правоохоронних органів у межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

З метою підготовки до вчинення особливо тяжкого злочину 15.09.2026 ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проведені розвідувальні заходи по збору інформації щодо місцевості, зазначеної квартири: отримано інформацію про розташування, складу родини, наявність охорони, місця проникнення до квартири та шляхи швидкого відходу з місця після вчинення кримінального правопорушення.

У подальшому, 21.09.2026, під час чергової зустрічі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , обговорюючи у присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 способи подолання систем охорони та безперешкодного доступу до квартири потерпілого, маючи стійкий умисел на таємне викрадення чужого майна, остаточно узгодили та затвердили план злочину.

Відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 06.10.2026 близько 07 год. 30 хв. прибули на автомобілі Renault Kardian з номерними знаками НОМЕР_1 , до Кіровоградської області, Кропивницького району, місто Долинська, де в подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , залишили вказаний автомобіль в лісозахисній смузі поблизу вулиці Дружби Народів в місті Долинська, Кропивницького району Кіровоградської області, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів з метою імітування обстановки злочину, створили для ОСОБА_8 та ОСОБА_4 умови для безперешкодного проникнення до квартири та передали їм ключі від вхідних дверей, які були попередньо добровільно надані власником цієї квартири.

Діючи відповідно до розробленого плану, реалізуючи свій злочинний умисел, близько 08 год 00 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 користуючись відсутністю власників квартири та сторонніх осіб, а також впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає шляхом відчинення дверей ключами проникли до квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 заволоділи грошовими коштами в сумі 1 000 000 доларів США, 4120 гривень та наручними годинниками «Diesel» і «Jacques Lemans», після чого залишили квартиру з викраденим майном, таким чином отримавши можливість розпорядитися та користуватися ним.

Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

06.10.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

06.10.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах визначених КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.

Крім того, підозрюваний відмовлявся від захисника ОСОБА_5 , вказуючи, що в нього укладений договір про надання правової допомоги з іншим захисником, однак в судовому засіданні не міг зазначити прізвище та інші контактні дані іншого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту.

Згідно з ч. 1 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов`язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Захисником підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі від 06.10.2026 № 4-26-2026-011477 для здійснення захисту /представництва/ складання документів процесуального характеру з урахуванням норм, визначених п.7 частини 1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» у межах процесуальних прав та обов`язків, передбачених ст.46, 47 КПК України протягом строку дії доручення призначено адвоката ОСОБА_5 .

Враховуючи вище викладене, з метою дотримання прав підозрюваного, строку розгляду даної категорії справ, слідчий суддя вважає за доцільне вирішити питання щодо запобіжного заходу за участі захисника, призначеного центром з надання безоплатної правничої допомоги, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, а також не зміг вказати з яким саме захисником в нього укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

06.10.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді у вигляді аудіо-, відеокотроль особи;

- протоколами допиту свідків;

- протокол допиту потерпілого;

- протоколом огляду місця події;

- протоколом затримання ОСОБА_8 ;

- протоколом затримання ОСОБА_4 ;

іншими доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що ОСОБА_4 розуміючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, під загрозою можливого покарання може вчиняти дії направлені переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Водночас, суворість можливого покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, більш м`яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою.

Крім того, ОСОБА_4 вже є обвинуваченим у вчиненні тяжких та особливо тяжких корисливо-насильницьких злочинів (ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України) в іншому кримінальному провадженні, а в даному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що свідчить про наявність зв`язків з кримінальним середовищем та вказані зв`язки можуть сприяти в переховуванні від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, не встановлено осіб, які надали інформацію про знаходження грошових коштів у квартирі. У випадку обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_4 знаючи місцезнаходження зазначених речей і документів, може їх безперешкодно знищити, сховати або спотворити, а також може попередити інших осіб, які причетні до вчинення вказаних злочинів, про можливу кримінальну відповідальність.

Ризики, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 знаходячись на волі може чинити тиск на них з метою зміни показань або відмови від них.

Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може незаконно впливати на зазначених осіб.

У випадку обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не пов`язаного з триманням під вартою, останній зможе безперешкодно, в тому числі з використанням засобів мобільного зв`язку, спілкуватися з зазначеними особами та коригувати заходи з уникнення від кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку органу досудового розслідування, полягає у тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 187 ч. 4 ст. 187 КК України, належних висновків для себе не зробив та через короткий проміжок часу вчинив особливо тяжкий злочин, ніде не працює, жодної соціальної допомоги не отримує, офіційний дохід не отримує, що свідчить про відсутність засобів для проживання, та наявність великого ризику отримання їх злочинним шляхом.

Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не має постійного місце проживання на території України, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні та належну поведінку.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У своєму клопотанні слідчий, враховуючи, зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов`язків, просив визначити розмір застави в розмірі 13 539 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 056 400 грн.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.

Водночас КПК України визначає саме суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Так, згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведеність ризиків, природу кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, що свідчить про наявність виключного випадку, коли застава у межах статті 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Так, аналізуючи рішення ЄСПЛ, зокрема «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 суд приходить до висновку, що хоча, у відповідності до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розмір застави повинен оцінюватися, як правило, з огляду на особу обвинуваченого і його майновий стан, за певних обставин не буде безпідставним врахування також і завданої шкоди, відповідальність за яку покладається на підозрюваного/обвинуваченого - при цьому такий підхід був визнаний ЄСПЛ таким, що не суперечить пункту 3 статті 5 Конвенції. Крім того, зроблено висновок, згідно із яким сума застави повинна бути належним чином обґрунтована із врахуванням майнового стану обвинуваченого.

В контексті цього питання судом враховується ґрунтовність ризиків, на які вказує прокурор, при цьому судом також береться до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна., яка може бути призначена останньому у разі доведення його винуватості.

Також, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкість та характер злочину, в яких останній підозрюється, дійшов висновку, що застава у сумі до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо підозрюваного, врахувавши обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640 000 (шістнадцять мільйонів шістсот сорок тисяч) гривень.

На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості, специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , розміру спричиненої майнової шкоди в сумі 45 056 400 грн. даних про особу підозрюваного, а також враховує стан його здоров`я та рівень майнового стану - такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам кримінального провадження.

За описаних обставин застава у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути внесено підозрюваним у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.12.2026.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 16 640 000 (шістнадцять мільйонів шістсот сорок тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 06.12.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1