Court ruling № 140404989, 07.10.2026, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 752/5272/26

Провадження № 2/541/2046/2026

У Х В А Л А

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

21 липня 2026 року представник відповідача адвокат Данильчук С.Г. надав клопотання про витребування у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» оригіналу електронного договору № 538319891 від 08.10.2020 та додаткових угод до нього, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ; оригіналу Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; доказів реєстрації/ідентифікації позичальника ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; електронної заяви-анкети на отримання кредиту за договором № 538319891 від 08.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ; підтвердження створення заявки ОСОБА_1 на видачу кредиту з визначеними істотними умовами кредитування, підписану сторонами; доказів генерування одноразового ідентифікатора за кредитним договором № 538319891 від 08.10.2020; електронних доказів надсилання відповідачу даних в електронній формі алфавітно-цифрової послідовності в інформаційно-телекомунікаційній системі за договором № 538319891 від 08.10.2020; електронних доказів, що саме відповідач здійснила акцептування кредитного договору № 538319891 від 08.10.2020 між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного одноразовим ідентифікатором. Зазначив, що оригінали електронних документів, відомості про реєстрацію та ідентифікацію позичальника, формування та направлення одноразового ідентифікатора, а також технічні дані щодо укладення та акцептування договору перебувають у володінні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», мають банківську таємницю. Самостійно отримати зазначені докази відповідач не має можливості. На його думку, зазначені докази мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки дають можливість встановити факт укладення кредитного договору саме відповідачем, спосіб його підписання та акцептування, а також достовірність поданих позивачем копій електронних документів (а.с. 57-59).

22 липня 2026 року позивач направив заперечення на клопотання представника відповідача, в яких просив клопотання залишити без задоволення. На його думку, відповідач не конкретизував, які саме обставини підтверджує або спростовує кожен із запитуваних доказів, не обґрунтував їх доказове значення та не довів неможливість самостійного отримання таких доказів. Не надав доказів вжиття заходів для самостійного отримання документів та інформації, зокрема шляхом звернення до позивача чи первісного кредитора. Подані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження позовних вимог, а саме лише бажання відповідача отримати додаткові документи не є підставою для їх витребування судом (а.с. 87-88).

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали цивільної справи та клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування оригіналів електронних доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства, крім іншого, є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року (справа «Краска проти Швейцарії») встановлено, що «ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує, що метою процесуального механізму витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

Водночас Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Представник відповідача просив витребувати оригінали електронних доказів. За доводами позовної заяви кредитний договір був укладений у електронній формі, тобто є електронним доказом, тому застосуванню підлягає ст. 100 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У ч.ч. 2, 3 ст. 100 ЦПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Позивачем до позовної заяви долучено копії електронних доказів.

Аналізуючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлені до витребування докази стосуються предмету розгляду даної справи.

Отже, з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04 лютого 2026 року (справа № 758/14925/23) в частині витребування оригіналів електронних доказів, з метою забезпечення принципу змагальності сторін, оскільки з`ясування обставин справи здійснюється на підставі наданих стороною доказів, а можливість отримання вказаних відомостей перебуває поза межами контролю та правомірного впливу суб`єкта подання і об`єктивно не залежить від його волі та можливостей, з метою забезпечення повного, об`єктивного розгляду даної справи, з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, тому за необхідне задовольнити клопотання відповідача про витребування оригіналів електронних доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч. 7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина восьма статті 84 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 223, ст. 240 ЦПК України у зв`язку з витребуванням додаткових доказів розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст.ст. 84, 95, 258-260, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Данильчука Сергія Григоровича про витребування оригіналів електронних доказів задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15 Б) такі докази:

- оригінал електронного договору № 538319891 від 08.10.2020 та додаткові угоди до нього від 08.10.2020, 08.10.2020, 08.10.2020, 08.10.2020, 08.10.2020, 09.10.2020, 09.10.2020, 09.10.2020, 09.10.2020, 10.10.2020, укладені між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- оригінал Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»;

- докази реєстрації/ідентифікації позичальника ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»;

- електронну заяву-анкету на отримання кредиту за договором№ 538319891 від 08.10.2020, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ;

- підтвердження створення заявки ОСОБА_1 на видачу кредиту з визначеними істотними умовами кредитування, підписану сторонами;

- докази генерування одноразового ідентифікатора за кредитним договором № 538319891 від 08.10.2020;

- електронні докази надсилання відповідачу ОСОБА_2 даних в електронній формі алфавітно-цифрової послідовності в інформаційно-телекомунікаційній системі за договором № 538319891 від 08.10.2020;

- електронні докази, що саме ОСОБА_1 здійснила акцептування кредитного договору № 538319891 від 08.10.2020 між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного одноразовим ідентифікатором.

Вказані докази необхідно надати суду в строк до 20 листопада 2026 року.

Судовий розгляд справи відкласти на 10 год 00 хв. 25 листопада 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. М. Вірченко