Court ruling № 140403569, 07.10.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/4737/26

Провадження № 2/357/4824/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сомок О. А.

при секретарі Пугач В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Сомок О.А.

12.05.2026 ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

09.07.2026 до суду від представника ТОВ «Споживчий центр» - Новікова І.А. надійшла заява з проханням закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика».

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, оглянувши матеріали справи, при вирішенні клопотання виходить з такого.

Статтею 2 ЦПК України, визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмет спору на власний розсуд.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Як встановлено з поданої представником позивача заяви, між сторонами не залишилося неврегульованих питань, тобто предмет спору між сторонами відсутній, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а тому суд приходить до висновку, що заява представника позивача про закриття провадження у справі є такою, що підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю, оскільки підстав для відмови в прийнятті вказаної заяви не встановлено.

Враховуючи, що позивач просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача і вважає за необхідне повернути позивачу ТОВ «Бізнес Позика» зі спеціального фонду Державного бюджету України сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст. 4,13, 255, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Сомок