Court ruling № 140401650, 05.10.2026, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/477/26 6/335/658/2026УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кучерявої Вікторії Федорівни, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення у цивільній справі № 335/477/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23 квітня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 травня 2023 року по 29 березня 2025 року; зобов`язано Головне управління ПФУ в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсійні виплати, недоотримані за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 травня 2023 року по 29 березня 2025 року та стягнуто з Головного управління ПФУ в Запорізькій області на його користь судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.07.2026 рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23 квітня 2026 року у вищевказаній справі залишено без змін.

24.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кучерявої В.Ф., в якій просив зобов`язати Головне управління ПФУ в Запорізькій подати до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.04.2026 по справі № 335/477/26.

Заява обґрунтована тим, що 20.07.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату ОСОБА_1 пенсії, недоотриманої за життя ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за період з 01.05.2023 по 29.03.2025. Відповідач листом від 20.08.2026 № 36151-35505/В-02/8-0800/26 повідомив, що на виконання рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.04.2026 у справі № 335/477/26, яке набрало чинності 25.07.2026, суму боргу розраховано та внесено до відповідного переліку обліку Головного управління. Водночас із посиланням на ст. 23 Бюджетного кодексу України відповідач зазначив, що виплата цих коштів наразі здійснюється в межах наявного фінансового ресурсу згідно з помісячним розписом видатків бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік, а остаточне погашення заборгованості відбудеться після правового врегулювання та за умови відповідного бюджетного фінансування. При цьому, 28.08.2026 позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), внаслідок чого постановою державного виконавця від 03.09.2026 року відкрито виконавче провадження № 81858255 (ідентифікатор доступу: 5В19Е332Г444). На підставі викладеного, посилаючись на ст.453-1 ЦПК України, заявник просить зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області подати до суду звіт про виконання рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.04.2026 по справі № 335/477/26.

Ухвалою судді від 25 вересня 2026 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено розгляд заяви про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення на 05 жовтня 2026 року о 12-45 год. у приміщенні Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги буд. 107 б, в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.

05.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Сіпаки С.І. надійшли заперечення з посиланням на те, що на виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2026 у справі №335/477/26 Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області нараховано ОСОБА_1 пенсійні виплати, недоотримані за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 травня 2023 року по 29 березня 2025 року у розмірі 182 299,95 грн. Представник зауважила, що Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області вчинено всі залежні від нього заходи щодо виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2026 у справі № 335/477/26. Представник відповідача зазначив, що суму недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії повністю нараховано, а її невиплата обумовлена виключно відсутністю відповідних асигнувань із Державного бюджету України, що виключає ознаки умисної бездіяльності чи ухилення від виконання судового рішення. Оскільки погашення заборгованості здійснюється в межах наявного фінансового ресурсу згідно з помісячним розписом видатків на 2026 рік, а заявником не надано доказів протиправних дій суб`єкта владних повноважень, представник просить відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні за правилами ст. 450 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Отже, вказаною нормою ЦПК України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в цивільній справі, зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими мають бути стягнуті грошові кошти.

При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.

Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зюбрицьким А.В. від 03.09.2026 відкрито виконавче провадження № 81858255 (ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження 5В19Е332Г444) з примусового виконання виконавчого листа № 335/477/26, виданого Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя 17.08.2026.

Згідно з розрахунком суми доплати на виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2026 року у справі № 335/477/26, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області нараховано ОСОБА_1 пенсійні виплати, недоотримані за життя ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за період з 01 травня 2023 року по 29 березня 2025 року в загальному розмірі 182 299,95 грн.

Відповідно до ч. 1-2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Інститут судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є новим у цивільному процесуальному законодавстві, оскільки ЦПК доповнено ст.ст.453-1-453-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-ІХ від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024.

Ідентичний механізм здійснення судового контролю тривалий час існує у адміністративному судочинстві і Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості їх виконати.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

З огляду на те, що стягувачем не наведено обґрунтованих переконуючих аргументів щодо необхідності вжиття відповідних процесуальних заходів, суд, реалізуючи свої диспозитивні повноваження щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви стягувача.

Керуючись ст. ст. 260, 453-1, 453-2 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кучерявої Вікторії Федорівни, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення у цивільній справі № 335/477/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Н.І. Рибалко