Court ruling № 140394522, 07.10.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/7925/25

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

24.08.2026 судом зареєстровано від ГУ ПФУ в Одеській області Звіт про виконання рішення суду від 09.07.2025 по справі № 420/7925/25, поданий на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року.

26.08.2026 судом зареєстровано від ОСОБА_1 клопотання, яким поміж іншого просить розглянути Звіт ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду в судовому засіданні, обгрунтовуючи необхідністю всебічного та повного з`ясування обставин.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання з повідомленням учасників справи є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання у разі наявності про це клопотання сторони.

Такий спосіб участі має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.

Суд зауважує, що в заяві про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін позивач не вказує на наявність обставин та/або доказів у справі, які потребують надання сторонами усних пояснень з метою її правильного вирішення.

В даному випадку, суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.

При цьому, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.

Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.

Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про розгляд Звіту ГУ ПФУ в судовому засіданні за його участю.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 262, 382-2 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд Звіту ГУ ПФУ в судовому засіданні за його участю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна