Court ruling № 140392002, 07.10.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/20841/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 21910427, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 в сумі 169508,81 грн., яка утворилась на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного Суду від 19.11.2025 року, справа №160/7769/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 21910427, виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недоодержану ОСОБА_2 пенсію у зв`язку з його смертю у сумі 169 508,81 грн. (сто шістдесят дев`ять п`ятсот вісім гривень вісімдесят одна копійка).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену як працівнику органів внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент його смерті залишилися невиплаченими належні йому суми пенсійних виплат. Зокрема, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року у справі №160/24921/21 відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року. Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року у справі №160/7769/25 було вирішено спір щодо належних ОСОБА_2 пенсійних виплат, унаслідок чого утворилася сума недоодержаної пенсії в розмірі 169 508,81 грн. Позивач вказує, що зазначена сума була нарахована на користь її померлого чоловіка, однак фактично за його життя виплачена не була, у зв`язку з чим після його смерті є недоодержаною пенсією, право на отримання якої має позивач як член сім`ї померлого пенсіонера. 16.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо нарахування та виплати недоодержаних її померлим чоловіком ОСОБА_2 сум пенсійних виплат, нарахованих на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року у справі №160/7769/25. За результатами розгляду вказаного звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 17.04.2026 року №45906-29233/Л-01/8-0400/26 фактично відмовлено позивачу у виплаті недоодержаної пенсії та рекомендовано вирішувати питання щодо отримання відповідної доплати до пенсії в судовому порядку. Підставою для такої позиції відповідача стало те, що відповідно до наданих документів місце реєстрації позивача та місце проживання ОСОБА_2 на день його смерті не збігалися, а документ, який би підтверджував їх спільне проживання за однією адресою, разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у шестимісячний строк після смерті пенсіонера не було надано. Позивач із такою позицією відповідача не погоджується та вважає її протиправною. На переконання позивача, вона як дружина померлого пенсіонера має право на отримання нарахованої, однак не виплаченої за життя ОСОБА_2 пенсії в сумі 169 508,81 грн відповідно до положень статті 61 Закону України №2262-XII. Позивач наголошує, що спірна сума є саме пенсією, яка належала її чоловікові та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, а тому відмова органу Пенсійного фонду у її виплаті порушує право позивача на отримання належних померлому пенсіонеру сум. За таких обставин, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії протиправними та такими, що порушують її права та законні інтереси, позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача виплатити їй недоодержану пенсію у сумі 169 508,81 грн.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 17.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

21.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач послався на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року у справі №160/24921/21, яке набрало законної сили 12.02.2022 року, було вирішено питання щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_2 , а на виконання відповідного судового рішення органом Пенсійного фонду здійснено перерахунок його пенсії. Також відповідач зазначив, що після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління з питання виплати недоодержаної її чоловіком суми пенсії. Спірна сума у розмірі 169 508,81 грн пов`язана з виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року у справі №160/7769/25. Обґрунтовуючи відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати, відповідач послався на положення статті 61 Закону №2262-XII, якою врегульовано порядок виплати сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Відповідач зауважив, що такі суми не включаються до складу спадщини та виплачуються тим членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання таких сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При цьому відповідач наголосив, що зазначені суми виплачуються за умови звернення за ними не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. Крім того, Головне управління послалося на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, відповідно до якого для виплати недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються, зокрема, свідоцтво про смерть пенсіонера, документи, які підтверджують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті. За твердженням відповідача, згідно з наданими позивачем документами місце її реєстрації не збігалося з місцем проживання ОСОБА_2 , зазначеним у матеріалах його пенсійної справи. При цьому документа, який би підтверджував спільне проживання позивача з померлим пенсіонером на день його смерті, до органу Пенсійного фонду у встановлений строк надано не було. Відповідач також звернув увагу на положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання процесуального правонаступництва, та зазначив, що у разі вибуття або заміни сторони у правовідносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони її правонаступником. Таким чином, на переконання відповідача, сам факт перебування позивача у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 не є безумовною підставою для здійснення їй виплати спірної суми без дотримання встановленого законодавством порядку одержання недоотриманої у зв`язку зі смертю пенсіонера пенсії. З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає свої дії правомірними, а заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги - необґрунтованими, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

27.07.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначила, що доводи відповідача є необґрунтованими та не спростовують заявлених позовних вимог. Представник позивача вказала, що предметом спору у цій справі є право ОСОБА_1 на отримання недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії у розмірі 169 508,81 грн, яка була нарахована на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року у справі №160/7769/25. Щодо посилань відповідача на положення статті 52 КАС України про процесуальне правонаступництво представник позивача зауважила, що такі доводи не стосуються суті спірних правовідносин. Позивач не порушує питання про заміну померлого ОСОБА_2 його правонаступником у справі, в якій було ухвалено судове рішення, а звернулася до суду за захистом власного права на отримання недоодержаних сум пенсії померлого чоловіка. Представник позивача наголосила, що порядок отримання сум пенсії, які належали пенсіонерові та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, врегульований спеціальною нормою - статтею 61 Закону України №2262-XII. Тому положення процесуального законодавства щодо правонаступництва не можуть бути підставою для відмови позивачу у виплаті належної їй суми. Також представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера, а тому належить до кола осіб, прямо визначених статтею 61 Закону №2262-XII як таких, що мають право на одержання недоодержаних сум пенсії. На переконання представника позивача, відповідач неправильно тлумачить положення цієї статті та фактично встановлює для позивача додаткові умови для отримання пенсійних коштів, які безпосередньо законом не передбачені. Окремо представник позивача заперечила проти доводів відповідача щодо відсутності доказів спільного проживання позивача з ОСОБА_2 на день його смерті та зазначила, що відмінність зареєстрованого місця проживання подружжя сама по собі не свідчить про відсутність сімейних відносин або фактичного спільного проживання. При цьому представник позивача звернула увагу на обставини, пов`язані зі станом здоров`я ОСОБА_1 , та зазначила про наявність медичних документів і листків непрацездатності, які підтверджують відповідні обставини та мають бути враховані при оцінці причин і обставин звернення позивача за отриманням недоодержаної пенсії. На думку представника позивача, відповідач, відмовляючи у виплаті спірної суми, не надав належної оцінки правовому статусу позивача як дружини померлого пенсіонера, характеру спірних коштів та тому факту, що сума 169 508,81 грн була нарахована як пенсійна виплата ОСОБА_2 , однак залишилася фактично неодержаною ним у зв`язку зі смертю. Представник позивача вважає, що наведені у відзиві заперечення не містять обставин, які могли б бути підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог, а позиція органу Пенсійного фонду призводить до безпідставного позбавлення позивача права на отримання належних її померлому чоловікові пенсійних коштів. З огляду на викладене представник позивача просила доводи відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відхилити, а позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, визнавши протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії та зобов`язавши відповідача виплатити позивачу недоодержану ОСОБА_2 пенсію у сумі 169 508,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник