Decision № 140387464, 07.10.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2187/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2187/26

За позовом: Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65029, Одеська обл., місто Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; ЄДРПОУ 34674102)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Паріс (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.37, офіс 535; ЄДРПОУ 38962392)

про стягнення 59909,12 грн.

Встановив: Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Паріс про стягнення 59909,12 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2026р. позовну заяву Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси від 29.05.2026р. вх. № ГСОО 2236/26 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

08.06.2026р. до Господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 01.06.2026р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2026р. прийнято позовну заяву Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2187/26. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

01.07.2026р. надано відповідачем відзив.

13.07.2026р. позивачем надано відповідь на відзив.

21.07.2026р. відповідачем надано заперечення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси забезпечує тепловою енергією будинок № 36 та, в якому знаходиться квартира № 6 за адресою: просп. Адміральський у м.Одесі (за особовим рахунком № 2303036106), власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Паріс, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вказує позивач, зазначена квартира є частиною житлового багатоквартирного будинку.

За доводами позивача, станом на 01.04.2026 року сума заборгованості перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії у зазначену квартиру складає 59909,12 грн., яка утворилась, як вказує позивач, за період з грудня 2021 року по березень 2026 року, що свідчить про невиконання споживачем свого зобов`язання по сплаті наданих послуг.

Позивачем було наголошено суду, що даний спір стосується прав та обов`язків по зобов`язанню, предметом якого є забезпечення тепловою енергією приміщення (квартири) яке розташоване за адресою: просп.Адміральський, буд. 36 у м.Одесі, яке за територіально-адміністративним поділом розташоване в місті Одесі, тобто, належним судом при вирішенні спірного питання у справі з виниклого спору є суд на території якого знаходиться нерухоме майно, тобто Господарський суд Одеської області.

Позивачем було зазначено суду, що 01.05.2021р. набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг. Вказаним законом внесено зміни до статей 13,14 Закону України Про житлово-комунальні послуги, якими передбачена зміна договірних відносин.

На виконання вказаних вимог законодавства постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (у редакції постанови від 08.09.2021 № 1022), були затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Правила № 830).

Згідно із положеннями ч. 7 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон №2189-VIII) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.

За посиланням позивача, текст договору було розміщено 04.10.2021 року на офіційному сайті Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» https://www.teplo.od.ua. Таким чином, станом на 05.11.2021 року типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Як зазначає позивач, враховуючи, що співвласники житлового будинку за адресою: просп.Адміральський, буд.36 у м.Одесі, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, тому через 30 днів з дня опублікування тексту договору, тобто з 05 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії набув чинності та вважається укладеним із усіма споживачами зазначеного будинку (в тому числі зі споживачем (власником) квартири № 6 за адресою: просп.Адміральський, буд.36 у м.Одесі - відповідачем). Такий договір не передбачає його підписання споживачем.

З 5 листопада 2021 року публічні договори приєднання (індивідуальні договори) вважаються укладеними, а дія попередньо укладеного договору, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 598 Цивільного кодексу України припинена за законом.

Відповідно до п. 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої індивідуальному споживачу.

Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пунктом 4 Типового індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Позивачем було зазначено суду, що факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку № 36 за адресою просп.Адміральський у м.Одесі, у тому числі до квартири боржника, підтверджується відповідними рішеннями Виконавчого комітету Одеської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2021-2026 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Одеської міської ради та відповідно до яких було розпочато і закінчено опалювальний сезон у м. Одеса.

Згідно до п. 5 ст. 45 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених Постановою КМ України № 830 від 21.08.2019 р., Споживач зобов`язаний оплачувати послугу з постачання теплової енергії та вносити плату за абонентське обслуговування за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - типовий договір) передбачено, що виконавець (заявник) зобов`язується надавати споживачу (боржнику) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої за Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення.

Позивач зазначає, що оскільки квартира боржника знаходиться у багатоквартирному будинку та позивач надає послуги з теплопостачання цього будинку відповідач зобов`язаний нести витрати на оплату послуг в частині відшкодування витрат за загально-будинковими потребами на опалення, спільно з іншими власниками квартир будинку.

Також абонентам з листопада 2021 року нараховується щомісячна плата за абонентське обслуговування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 введений граничний розмір абонентської плати на всі послуги ЖКГ. Для споживачів Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси абонентська плата менше ніж граничний розмір. Розмір плати за абонентське обслуговування нараховується щомісячно у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі. Таким чином, як вказує позивач, споживачам будинку за вищевказаною адресою, у тому числі боржнику нараховувалась плата за абонентське обслуговування починаючи з листопада 2021 року.

Позивачем було зазначено суду, що нарахування у спірний період здійснюються за тарифом для споживачів категорії "населення" та застосовується тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні, встановленому для КП " Теплопостачання міста Одеси" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений Постановою від 30.11.2020р. №2258 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП №91 від 14.01.2020р." у розмірі 1813,94грн. за 1 Гкал з ПДВ. з 01.12.2020р.

За п. 41 типового договору споживач зобов`язаний: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором.

Позивачем було зазначено суду, що він направляв на адресу відповідача лист претензію (вих. № 02.01- 22/93 від 13.06.2024р.) про сплату заборгованості, що підтверджується копією поштової квитанції.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що він був власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте до 10.09.2025р. включно, оскільки 11.09.2025р. квартиру було відчужено на користь іншої особи.

Зазначене право власності було набуте 01.12.2021 року, внаслідок звернення стягнення на майно, яке було предметом іпотеки, на підставі договору іпотеки від 14.11.2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д., номер в реєстрі: 5032, номер запису про право власності: 45440848, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №288324985 (копія витягу надається).

Відповідне право вимоги перейшло на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 08.05.2019 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердес М. О., номер в реєстрі: 503.

Відповідачем було зазначено суду, що 11.09.2025 року він відчужив квартиру АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 11.09.2025 року, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мкртичян З.А., зареєстрований в реєстрі за № 1711.

Отже, починаючи з дати державної реєстрації права власності за новим набувачем, відповідач не є власником відповідної квартири та не може вважатися індивідуальним споживачем житлово-комунальної послуги щодо цього об`єкта нерухомого майна. Відповідно, нарахування плати за період після відчуження квартири не може покладатися на відповідача.

Також, відповідачем було зазначено суду, що під час перебування об`єкту нерухомості у власності, були здійснені всі дії, направлені на виселення та зняття з зареєстрованого місця проживання осіб, які незаконно знаходились в квартирі, фактично без будь яких правових підстав, користувались нею та споживали комунальні послуги. Як наслідок зазначених дій, відповідачем було отримано рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17.10.2023 року по справі №521/10652/23, яким задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Паріс, та вирішено виселити без надання іншого житла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також за доводами відповідача, позивач заявив до стягнення єдину суму за весь період з грудня 2021 року по березень 2026 року, тобто, включно з періодом після 11.09.2025 року, однак, жодних розрахунків стосовно термінів та вартості нарахування комунальних послуг позивачем до позовної заяви долучено не було.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що станом на 01.04.2026р. сума заборгованості перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії у зазначену квартиру складає 59909,12 грн. яка утворилась за період з грудня 2021 року по березень 2026 року, що свідчить про невиконання відповідачем комунальної послуги свого зобов`язання по сплаті наданих послуг та порушенні прав позивача.

Позивачем було зазначено суду, що відповідачем не додано до суду доказів, а саме витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який підтверджував би перехід права власності на вказане нерухоме майно до покупця, а тому не відомо з якої дати відбувся перехід права власності на зазначену квартиру та чи відбувся взагалі по теперішній час.

Надаючи заперечення, відповідачем було долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та з інформації, зазначеної в інформаційній довідці №486664512 від 20.07.2026р. вбачається, що перехід права власності на відповідний об`єкт нерухомості, а саме квартиру під номером АДРЕСА_2 , було зареєстровано 11.09.2025р. на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мкртичян Заріни Арамівни, індексний номер: 80793140 від 11.09.2025, за ОСОБА_4 , у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу, серія та номер:1711, від 11.09.2025, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мкртичян Заріною Арамівною (номер відомостей про речове право: 61448876).

За доводами відповідача, заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості є завищеною, адже нарахована за весь період з грудня 2021 року по березень 2026 року, а оскільки вдіповідач 11.09.2025 року перестав бути власником відповідної квартири, то в свою чергу і не зобов`язаний сплачувати заявлену позивачем суму заборгованості в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сфера виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, іншими нормативно-правовими актами.

Основними напрямками діяльності Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси є, зокрема, виробництво теплової енергії, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії усім категоріям споживачів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (у редакції постанови від 08.09.2021 № 1022), були затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Судом враховано доводи позивача, та матеріали справи не містять зворотнього, що співвласники житлового будинку за адресою: просп. Адміральський, буд. 36 у м. Одесі, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, та з 05 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії набув чинності та вважається укладеним із усіма споживачами зазначеного будинку.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 введений граничний розмір абонентської плати на всі послуги ЖКГ.

Позивачем було пояснено суду, що для споживачів Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси абонентська плата менше ніж граничний розмір. Розмір плати за абонентське обслуговування нараховується щомісячно у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі.

Судом враховано посилання позивача, що нарахування у спірний період здійснюються за тарифом для споживачів категорії "населення" та застосовується тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні, встановленому для КП " Теплопостачання міста Одеси" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений Постановою від 30.11.2020р. №2258 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП №91 від 14.01.2020р." у розмірі 1813,94 грн. за 1 Гкал з ПДВ. з 01.12.2020р.

Позивачем у даній справи заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 59909,12 грн. за період з грудня 2021р. по березень 2026р.

Як з`ясовано судом, Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси забезпечує тепловою енергією будинок АДРЕСА_3 (за особовим рахунком № НОМЕР_1 ), власником якої, як встановлено судом, за період з 01.12.2021р. по 10.09.2025р. було Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Паріс.

За час розгляду даного спору судом з`ясовано, що відповідач був власником квартири, яка знаходиться за адресою: 65059, Одеська обл., м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 36, кв. 6, з 01.12.2021 року, внаслідок звернення стягнення на майно, яке було предметом іпотеки, на підставі договору іпотеки від 14.11.2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В. Д., номер в реєстрі: 5032, номер запису про право власності: 45440848, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 288324985.

З інформації зазначеної в інформаційній довідці № 486664512 від 20.07.2026 року вбачається, що перехід права власності на об`єкт нерухомості, а саме квартиру під номером АДРЕСА_2 , було зареєстровано 11.09.2025 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мкртичян Заріни Арамівни, індексний номер: 80793140 від 11.09.2025, за ОСОБА_4 , у зв`язку з укладенням з ТОВ «ФК «Паріс» Договору купівлі-продажу, серія та номер:1711, від 11.09.2025, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мкртичян Заріною Арамівною (номер відомостей про речове право: 61448876).

Отже, відповідач у справі був власником спірного об`єкту саме з 01.12.2021р. по 10.09.2025р. та саме за такий період у нього виникло зобов`язання зі сплати відповідного боргу, що виник саме за цей період.

Суд зазначає, що за період з грудня 2021р. по серпень 2025р. заборгованість становить 48768,47 грн. та за вересень 2025р., а саме за період з 01.09.2025р. по 10.09.2025р. 8,14 грн. (24,42:30 днів =0,814 та 0,814х10).

Загальна заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача становить грошову суму 48776,61 грн.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 48776,61 грн. за період з 01.12.2021р. по 10.09.2025р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2167,66 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Суд зазначає, що надлишково сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн. буде повернуто позивачу після подання відповідного клопотання до суду, оскільки сума судового збору за заявлені позивачем позовні вимоги становить 2662,40 грн., із застосуванням коефіцієнту 0,8%, оскільки позовну заяву до суду було подано в електронній формі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Паріс (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.37, офіс 535; ЄДРПОУ 38962392) на користь Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65029, Одеська обл., місто Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; ЄДРПОУ 34674102) заборгованість у розмірі 48776 (сорок вісім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 61 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 66 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко