Decision № 140384813, 06.10.2026, Tetiiv District Court of Kyiv Oblast

06.10.2026 Провадження по справі № 2/940/723/26

Справа № 761/8494/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1389-9420 від 05.05.2024 у розмірі 14587,00 грн. та понесених судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що 05.05.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1389-9420.

Відповідно до умов цього договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 3500,00 грн, строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту; знижена % ставка 1,45 % в день; стандартна % ставка 1,45 % в день.

Також Додатковою угодою №1 від 27.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1389-9420 від 05.05.2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн.

Як зазначено, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов договору.

Натомість, відповідачкою порушені взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого станом на 13.01.2026 заборгованість за кредитним договором становить 23618,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4499,75 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19118,25 грн.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування по позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загаьній сумі 9031,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 14587,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд у даному позові стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме 14587,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4499,75 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 10087,25 грн.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.06.2026 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачці роз`яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.

16.06.2026 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона просить врахувати, що вона є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходить військову службу у Збройних Силах України, тому при винесенні рішення просила врахувати положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовцям, які береться участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Разом з тим, просила долучити до матеріалів справи довідку про проходження військової служби її чоловіка та свідоцтво про шлюб, що підтверджує її статус члена сім`ї військовослужбовця.

24.07.2026 до суду від Кадрового центру Збройних Сил України на виконання ухвали суду 16.07.2026 надійшал інформація про те, що в матеріалах опрацювання яких належить до його повноважень, інформація щодо проходження військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.

18.08.2026 до суду від представника позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Богданової В.С. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для застосування передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги щодо не нарахування процентів за кредитним договором, а тому підстави для їх списання відсутні.

Крім того, вважає, що списання процентів для дружин військовослужбовців проводиться виключно з дати набуття чинності пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції закону № 3633-IX від 11.04.2024, а саме - з 18 травня 2024 року.

Разом з тим, зазначила, що нараховані проценти за користування кредитом знаходяться в межах строків кредитування та відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» (включаючи законодавчі обмеження граничної денної ставки).

Комісія за перерахування коштів за допомогою сторонніх платіжних сервісів включена до загальної вартості кредиту, що прямо дозволено Законом «Про споживче кредитування» та підтверджено Великою Палатою Верховного Суду. Вона не є нікчемною.

Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

15.09.2026 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни; довідку про проходження військової служби (оновлена форма № 5); свідоцтво про шлюб.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 05.05.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1389-9420.

Відповідно до умов цього договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 3500,00 грн, строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту; знижена % ставка 1,45 % в день; стандартна % ставка 1,45 % в день.

Також Додатковою угодою №1 від 27.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1389-9420 від 05.05.2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання за договором, а саме надало відповідачці ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

На підтвердження укладення договору з відповідачкою ОСОБА_1 , а саме надання коштів за кредитним договором, позивач надав квитанції про видачу кредитних коштів за договором 1389-9420 від 05.05.2024 на суму 3500,00 грн. та від 27.06.2024 на суму 1000,00 грн, а також довідку про перерахування суми кредиту № 1389-9420 від 05.05.2024 ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 скористалась кредитними коштами, але не виконує належним чином зобов`язання за договором, внаслідок чого, відповідно до наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку, заборгованість за договором № 1389-9420 від 05.05.2024 станом на 13.01.2026 становить 23618,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4499,75 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19118,25 грн.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування по позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загаьній сумі 9031,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 14587,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд у даному позові стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме 14587,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4499,75 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 10087,25 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення договору між сторонами та порушення відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідачка ОСОБА_1 в додаткових поясненнях посилається на те, що вона відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого додала наступні документи:

- довідку № 103/2372 від 10.03.2025 року про безпосередню участь солдата ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 18.12.2024 по 10.03.2025;

- витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, з якого встановлено, що ОСОБА_2 05.04.2025 надано статус учасника бойових дій;

- довідки про проходження ОСОБА_2 військової служби (оновлена форма № 5) № 43/1/3628 від 02.11.2024 року та № 1655/2030 від 25.06.2026 року;

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.07.2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 19.07.2014 року, про що складено актовий запис № 60.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у т.ч.військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами,а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Обставин, які б виключали поширення вищевказаних положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, укладання кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави, у цій справі судом не встановлено.

Враховуючи наведені норми законодавства, висновок Верховного Суду та встановлені обставини, суд вважає, що в період виконання його умов кредитного договору № 1389-9420 від 05.05.2024 року, на відповідачку ОСОБА_1 поширювались пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», оскільки вона є дружиною військовослужбовця, який, згідно довідки про проходження ОСОБА_2 військової служби (оновлена форма № 5) № 43/1/3628 від 02.11.2024 року, перебуває на військовій службі, тобто у неї відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором № 1389-9420 від 05.05.2024 за період з 02.11.2024 року по 26.06.2025 (кінцева дата нарахування відсотків за кредитним договором).

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 зробив правовий висновок та зазначив, що за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» які поширюються на відповідача як дружину військовослужбовця, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 8153,75 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4499,75 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 3654,00 грн., оскільки відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача нарахованих процентів за період з 02.11.2024 року по 26.06.2025 в силу положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 6433,25 грн. не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюється положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 грн.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 8153,75 грн., що становить 55,90 % від заявленої позивачем суми 14587,00 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 1488,28 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 527, 536, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1389-9420 від 05.05.2024 у розмірі 8153 (вісім тисяч сто п`ятдесят три) гривні 75 копійок та частково понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 28 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко