Decision № 140373348, 06.10.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/14404/26

Провадження № 2/357/8942/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року представник ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 957376166 від 25.12.2020 у розмірі 24635,21 грн., витрати на судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

1.Позиція сторін у справі.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 25.12.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 957376166 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» www.moneyveo.ua, зареєструвалася на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника, після чого заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, у якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 6100,00 шляхом перерахування через банк провайдер.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором № 957376166 від 25.12.2020 у повному обсязі. Водночас відповідач, всупереч умовам цього договору, не виконала належним чином свої зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», та між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» були укладені договори факторингу, за якими до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договром.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги, подала клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача, зазначаючи, що кредитний договір № 957376166 було укладено в грудні 2020 року, перебіг строку за вказаним кредитним договором почався 22.01.2021року та, відповідно трирічний строк позовної давності сплив 22.01.2024року, а з даним позовом ТОВ «ЕЙС» звернулося до суду в серпні 2026 року, тобто зі спливом строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача адвокат Сахарова О.І. скористалася своїм правом та через систему «Електронний суд» скерувала до суду письмові пояснення на клопотання щодо строку позовної давності, зазначаючи, що строки позовної давності в період воєнного стану були зупинені, а тому просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач подала клопотання про розгляд справи без її участі.

2. Процесуальні дії та рішення у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 26.08.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та витребував в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" запитувану інформацію.

27.08.2026 відповідач в системі «Електронний суд» подала клопотання про застсоування наслідків спливу позовної давності.

28.08.2026 представник позивача подала в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання

28.08.2026 відповідач подала заяву про розгляд спарви за її відсутнсоті .

28.08.2026 представник позивача подала додаткові пояснення у справі.

31.08.2026 представник позивача подала додаткові пояснення у справі.

10.09.2026 на адресу суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла запитувана інформація.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

З`ясувавши позицію учасників судового розгляду, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 25.12.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № № 957376166 (далі Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6100 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»

Відповідно до п. 1.2. Договору, кредит надається строком на 28 (двадцять вісім) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Згідно п. 1.3. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування Позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.

Додатком № 1 до Договору № 957376166 від 25.12.2020 є Графік розрахунків.

В Додатку №1 до Договру вкзана орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 6117 грн 08 коп. (шість тисяч сто сімнадцять грн. вісім коп.) та включає в себе: 1) 2) 3. загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 17 грн 08 коп.; суму Кредиту у розмірі 6100 грн. 00 коп.

Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між Сторонами Дисконтної процентної ставки, складає 3,66 процентів річних.

Пунктом 5. Додатку №1 до Договру передбачено, що у разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника.

До матеріалів справи додатно Розрахунок заборгованості первісного кредитора, де відображені основні умови та заборгованість. Так, з наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку слідує, що дата видачі кредиту 25.12.2020, строк 28 днів, сума кредиту 6100, оплати 18 грн., , дата продажу вимоги 29.03.2021.

Встановлено, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1)

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 127 від 29.03.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі Договір факторингу 2)

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача .

Встановлено, що 05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № БН від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 635,21 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № БН від 05.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

На виконання ухвали суду з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , а також, емітуалися інші картки. Зазначено номер телефону на який відпрвавлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою за період з 25.12.2020 30.1.22020. Також, банк повідомив, що на рахунок відповідача 25.12.2020 було зараховано 6100 грн. Додатково, суду надано виписку по рахунку відповідача.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

В ході передачі прав вимоги за договорами факторингу, право вимоги за кредитним договором № 957376166 від 25.12.2020 р. перейшло до позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, на підтвердження заборгованості за отриманим кредитом ( тіло та відсотки ), стороною позивача додано розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 25.12.2020 по 29.03.202, де сума боргу за тілом становить 6100 ,00 грн, за відсотками в розмірі 11086,04 грн.

Крім того, позивачем надано витяг з Реєстру Боржників № БН від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», згідно якого до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 635,21 грн.

Отже, з доданих до позовної заяви доказів, судом було встановлено, що відповідач отримала кредит в сумі 6100 грн, не виконала взяті на себе зобов`язання, не повернула кредит, а кредиторами було нараховано відсотки на загальну суму 18536,13 грн.

Оскільки відповідач отримані кошти у визначений договором строк не повернула, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, в межах заявлених позовних вимог підлягають задоволенню, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6099,08 грн. за договором № 957376166 від 25.12.2020 р

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, суд виходить з такого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такий висновок: припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду також у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Згідно п.1.2. Договору № 957376166 від 25.12.2020 кредит надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період).

Згідно п. 5 Графіку розрахунків, що викладений в Додатку №1 до Договору № 957376166 у разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника.

Суду не надано доказів в підтвердження укладення додаткових угод чи погодження сторонами оновленого Графіку розрахунків.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

В п. 6 Додатку №1 до Договору № 957376166 зазначено, що у разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 9003 грн 60 коп. (дев`ять тисяч три грн. шістдесят коп.) та буде включати в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 2903 грн 60 коп. (дві тисячі дев`ятсот три грн. шістдесят коп.); 2) суму Кредиту у розмірі 6100 грн. 00 коп.

Згідно п. 1.4.3. Договру № 957376166 у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Сторінка 3 із 8 Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.

Отже, з наданих суду доказів слідує, що відповідач погодила строк кредитування 28 днів, та по закінченню даного строку продовжувала користуватися кредитом, але додаткових угод з первісним кредиторолм не укладалося, оновлених графіків не складалося.

Таким чином, відповідач за умовами Договору мала розраховувати, що при не поверненні коштів будуть застосовані правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування. Тобто розмір процентів, що обраховані на суму 6100 грн. за 28 днів становить 2903 грн. 60 коп., що чітко передбачено п. 6 Додатку №1 до Договру № 957376166.

Позивач не обгрунтував розрахунок відсотків на суму 18 536,13 грн. так само, позивач не обгрунтував підстави збільшення строку кредитування за кредитним договором, не надав доказів в підтвердження своєї позиції.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, розмір непогашеної заборгованості за відсотками, що передбачена умовами кредитного договору становить 2903,60 грн.

Суд звертає увагу, що не згода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій контррозрахунок. (правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15). У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що непогодження ( незгода ) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає, що позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з такими позовними вимогами, оскільки під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

А також, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

1 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020 продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 роз`яснила межі цього регулювання.

Якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину), то строк звернення до суду було:

спочатку продовжено на період дії карантину до 30 червня 2023 року;

надалі продовжено на період дії воєнного стану до 29 січня 2024 року;

з 30 січня 2024 року перебіг строку зупинено на період дії воєнного стану.

Закон України від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» скасував норму про загальне зупинення строків позовної давності на період воєнного стану. Закон набрав чинності 4 вересня 2025 року, тобто з цієї дати строки позовної давності відновили свій перебіг.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, перевіривши поданий розрахунок, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 9002 грн. 68 коп. (тіло кредиту 6099,08грн. + 2903 грн. 60 коп. проценти).

Судові витрати.

Згідно ч.2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Відповідно до статей 133, 134, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зокрема, при вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем, суд враховує таке.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2026 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № .N2 20/01/26-01.

19.06.2026 було укладено Додаткову угоду № 25771021883 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 та складено Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026. За вказаним актом витрати правничої допомоги становлять 7000 грн.

При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Суд враховує, що предмет спору в цій справі не є складним, тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; підготовка позовної заяви не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від адвоката надмірного обсягу юридичної і технічної роботи; справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реальною, обгрунтованою та співмірною є сума витрат на правничу допомогу позивачу в даній справі - 2000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати (2000+2662,40) пропорційно задоволеним вимогам, а тому оскільки позов задоволено на 36,54 %, то витрати слід стягнути в сумі 1703,64 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 -81, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 957376166 від 25.12.2020 у розмірі 9002 грн. 68 коп. ( дев`ять тисяч дві гривні шістдесят вісім копійок) та судові витрати по справі в сумі 1703,64 грн. (тисяча сомсот три гривні шістдесят чотири копійки ).

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», / ЄДРПОУ 42986956, вул. Юрія Поправки, 6 кабінет 13, м.Київ, 02094/.

Відповідач: ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація АДРЕСА_1 /

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 06.10.2026р.

СуддяО. Я. Ярмола