Court ruling № 140368023, 05.10.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 521/16945/26

Номер провадження:1-кс/521/5174/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі, клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163470000939 від 07.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163470000939 від 07.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2026 до ВнП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява громадянина ОСОБА_7 про те, що громадянин ОСОБА_8 , який є діючим військовослужбовцем ЗСУ, разом з іншими невстановленими особами на території Хаджибейського району м. Одеси налагодили схему незаконного переправлення через державний кордон України осіб, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану з корисливих мотивів. (ЄО 18050)

З метою встановлення осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення слідчим слідчого відділення ВнП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області було надано доручення оперуповноваженим УСР в Одеській області ДСР Національної поліції України про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України.

За результатами виконання вказаного доручення оперуповноваженим УСР в Одеській області ДСР Національної поліції України, встановлено, що до вказаного факту може бути причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на території м. Одеси та Одеської області налагодив схему незаконного переправлення через державний кордон України осіб, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пересувається автомобілем марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, 01.10.2026 було проведено обшук автомобіля марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який вилучений в ході проведення обшуку разом з ключами до нього та в подальшому поміщено до спецмайданчику №8 у м. Одесі, що розташований за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 31В.

У клопотанні слідчий зазначає, що транспортний засіб має значення для кримінального провадження та відповідає критеріям речового доказу, оскільки використовувався особами, причетними до обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий просить задовольнити клопотання.

Слідча ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити за вказаними у ньому підставами.

Адвокат ОСОБА_4 заперечила щодо накладення арешту на вилучене майно, мотивуючи необґрунтованістю клопотання.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Приймаючи до уваги клопотання сторони обвинувачення, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому в силу положень ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділенням відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026163470000939 від 07.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до долучених до даного клопотання матеріалів вбачається, що в рамках такого кримінального провадження за результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено обставини, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до організації незаконного переправлення через державний кордон України осіб, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону України в умовах правового режиму воєнного стану.

При цьому, як вбачається з клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів, 01.10.2026 року проведено обшук транспортного засобу марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого вказаний транспортний засіб було вилучено та в подальшому поміщено до спецмайданчика № 8 у м. Одесі.

Автомобіль марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , відповідно до доводів сторони обвинувачення, має значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки використовувався особами, причетними до обставин, що розслідуються у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що долученими до клопотання матеріалами підтверджується зв`язок вказаного транспортного засобу з обставинами, які досліджуються у межах кримінального провадження, а тому наявні достатні підстави вважати, що автомобіль може містити сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак, транспортний засіб марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та може бути використаний як речовий доказ у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає подане стороною обвинувачення клопотання таким, яке підлягає задоволенню, оскільки наявні достатні підстави вважати, що транспортний засіб, на який сторона обвинувачення просить накласти арешт, має доказове значення у кримінальному провадженні та потребує збереження для забезпечення можливості його подальшого огляду, дослідження, а за необхідності проведення експертних досліджень.

В свою чергу, оскільки метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, завданням арешту майна є запобігання його можливому приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню або іншому розпорядженню ним.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії, рішення Великої Палати від 05 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства, рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до переконання, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та збереження речового доказу, а таке втручання у право власності є пропорційним, оскільки має тимчасовий характер, підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства та може бути скасоване у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна та приходить до висновку, що накладення арешту на зазначений транспортний засіб із забороною його відчуження, розпорядження та користування є необхідним для забезпечення його збереження як речового доказу та з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речового доказу, беручи до уваги розумність та співрозмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання прокурора про арешт майна із забороною користування, розпорядження та відчуження, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони користування та розпорядження майном.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль марки «BMW X5» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN ТЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Заборонити розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1