Decision № 140361589, 06.10.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/19656/26

провадження № 2/753/16681/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Солодухи В.В.,

представника позивача Кононенка І.О.,

відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 128 204,45 грн., а також судового збору в розмірі 3 328,00 грн. Позивач зазначив, що відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які підприємство надавало з 01.05.2018. Право вимоги щодо заборгованості за раніше надані послуги позивач обґрунтував договором цесії від 11.10.2018 № 602-18, укладеним із ПАТ «Київенерго».

До основних вимог позивач включив 20 411,56 грн. за централізоване опалення до 01.05.2018, 8 038,53 грн. за гарячу воду до цієї дати, 15 366,91 грн. за гарячу воду за період із 01.05.2018 до 31.10.2021, 37 526,51 грн. за теплову енергію та 18 761,39 грн. за гарячу воду за період із 01.11.2021 до 28.02.2026, 491,43 грн. та 1,20 грн. абонентської плати відповідно. Загальна сума основних вимог становить 100 597,53 грн. Крім того, заявлено 18 599,97 грн. інфляційних втрат, 5 563,58 грн. трьох процентів річних і 3 443,37 грн. пені.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження. Окремою ухвалою того самого дня виправлено описку в найменуванні позивача. Ухвалою від 08.09.2026 задоволено клопотання відповідачів про розгляд справи з повідомленням сторін, участь у відеоконференції та витребування доказів щодо цесії, особи «ОСОБА_3», підстав вимог до відповідачів, обсягів послуг, руху особового рахунку, платежів і похідних нарахувань.

У судовому засіданні представник позивача Кононенко І.О. підтримав позовні вимоги. Щодо витребуваних документів пояснив, що докази надано разом із позовом. Додаткових первинних даних і розрахунків на виконання ухвали не надав. У письмових поясненнях від 05.10.2026 позивач послався на солідарність зареєстрованих осіб, обов`язок оплачувати послуги та передавати показання лічильників, відсутність скарг на ненадання послуг, карантинне й воєнне регулювання позовної давності. Повідомив також про перевірку можливості коригування нарахувань із наданням інформації в листопаді 2026 року.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти позову та підтримали відзиви. ОСОБА_1 просила перевірити статус особи, позначеної в додатках до цесії як «ОСОБА_3», обсяги послуг, платежі та підстави солідарності. Повідомила про використання бойлера, його заміну в лютому 2022 року та перебування за кордоном із 2022 року. Частину платежів здійснювала дистанційно сама, інші здійснювали особи, які доглядали за житлом.

ОСОБА_2 зазначила, що зареєстрована у квартирі та раніше проживала в ній, але власницею не є, із 2022 року перебуває за кордоном і особисто зазначених платежів не здійснювала. В уточненому відзиві повідомила про оплати матір`ю та іншими особами. Послалася на квартирні лічильники HIDROTECH, їх фотографії станом на 04.11.2024 та заміну на ZENNER у грудні 2024 року. Обидва відповідача заявили про застосування позовної давності й готовність оплатити лише належно встановлене зобов`язання.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши позов, відзиви, уточнений відзив, пояснення позивача, розрахунки, реєстрові та правовстановлювальні документи, договір цесії й витяги з додатків, банківські платежі, наряди щодо будинку, довідку про обсяги теплової енергії та фотографії приладів обліку встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

За статтями 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не відхиляє подані розрахунки лише з огляду на їх складення позивачем. Помісячні таблиці містять відомості про нарахування, коригування та оплати і підлягають оцінці нарівні з іншими доказами. Водночас арифметична узгодженість таблиць не підтверджує сама по собі достовірності вихідних обсягів, правомірності застосованого способу нарахування та правильності зарахування платежів. Відповідачі навели конкретні заперечення щодо цих обставин, тому суд перевіряє не тільки підсумкові суми, а й можливість установити їх походження за сукупністю наданих документів.

Відтак позивач повинен підтвердити не лише існування правовідносин, а й конкретний непогашений розмір вимог. Розрахунок підприємства є письмовим доказом, однак не має наперед встановленої сили.

Право власності ОСОБА_1 підтверджується документами про придбання квартири за договором від 28.12.2009 та реєстраційним посвідченням. Витяг із Реєстру територіальної громади станом на 02.02.2026 підтверджує реєстрацію обох відповідачів із 05.02.2010 у квартирі АДРЕСА_1 . Перебування за кордоном не припиняє автоматично всіх зобов`язань щодо квартири. Так само відсутність окремо підписаного договору не виключає обов`язку оплатити фактично отримані послуги, але не звільняє виконавця від доказування їх кількості та вартості.

Частина третя статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Тому відсутність у ОСОБА_2 права власності сама по собі не виключає відповідальності в період дії цієї норми. До раніших зобов`язань застосовується тогочасне регулювання.

Водночас солідарність визначає спосіб виконання доведеного зобов`язання, а не підтверджує будь-яку суму облікового залишку. Можливість регресу між співборжниками також не усуває доказування вимоги кредитором.

Договір цесії підтверджує угоду кредиторів, але не замінює доказів існування та обсягу первісного зобов`язання. У витягах щодо рахунку № НОМЕР_1 зазначено «ОСОБА_3» та суми 20 411,56 грн. і 8 038,53 грн. Цей запис не доводить, що боржником була виключно інша особа. Проте позивач не пояснив документально статус зазначеного споживача та зв`язок відступленої вимоги із зобов`язаннями кожного відповідача. Наданий помісячний розрахунок суд враховує, однак первинних даних для перевірки спірних обсягів та нарахувань не отримано. Відмова в цій частині не ґрунтується на недійсності цесії чи самому неповідомленні боржника.

Для цієї частини спору суд розмежовує підтвердження переходу права вимоги та підтвердження існування конкретного зобов`язання відповідачів. Договір цесії й витяги з додатків підтверджують включення до переданого переліку вимоги за відповідним рахунком. Проте вони не створюють нового обов`язку відповідачів і не усувають необхідності встановити зміст та розмір первісної вимоги. Запис «ОСОБА_3» суд оцінює не як доказ неналежності відповідачів, а як невирішене питання щодо ідентифікації первісного споживача, яке за наявності інших заперечень потребувало документального пояснення.

Щодо гарячої води таблиці містять нульові, змінні та повторювані обсяги, але не розкривають документально їх джерела: квартирні показання, норматив, середнє споживання або розподіл загальнобудинкового обсягу. Довідка про 10 536,3202 Гкал стосується будинкового лічильника опалення та сама по собі не підтверджує кубічні метри гарячої води, віднесені до квартири. Фотографії квартирних приладів також не встановлюють усіх помісячних показань за спірні роки.

Фотографії квартирних приладів не є доказом обсягів споживання за весь спірний період, однак підтверджують обставину, яка потребує зіставлення з розрахунком позивача, - наявність індивідуальних засобів обліку. Позивач не пояснив, у яких місяцях нарахування здійснювалися за їх показаннями, а в яких - розрахунковим способом, із яких причин змінювався спосіб визначення обсягу та які вихідні дані при цьому застосовувалися. Самі повторювані чи змінні значення не доводять помилковості нарахувань, проте без зазначених пояснень не дозволяють перевірити їх відповідність обраному способу обліку.

Наявність бойлера без доказів оформленого відключення не припиняє автоматично договірних відносин. Проте відсутність акта відключення не підтверджує будь-якого обсягу споживання. Ненадання показань допускає передбачені правилами способи розрахунку, але виконавець має підтвердити їх застосовність і вихідні дані. Відсутність скарг на якість не замінює доказування кількості. Тому заявлені 15 366,91 грн. і 18 761,39 грн. не підтверджені достатньою сукупністю доказів.

Надані позивачем наряди та довідка обліку підтверджують здійснення теплопостачання на рівні будинку, однак самі по собі не дають можливості перевірити обсяг теплової енергії, віднесений до квартири відповідачів площею 89,7 кв. м, і вартість відповідних послуг. Для встановлення розміру заборгованості необхідні дані про щомісячні обсяги, порядок їх розподілу між споживачами та врахування здійснених платежів. Натомість довідка, що містить сукупний обсяг за тривалий період, без відповідних вихідних даних не дозволяє перевірити правильність нарахувань саме щодо цієї квартири. Отже, суд не заперечує факту теплопостачання будинку, проте відмежовує його від доведеності конкретного розміру заявленої до стягнення заборгованості.

У розрахунку позивача зазначено щомісячні обсяги теплової енергії, віднесені до квартири, однак не розкрито вихідних даних, за якими ці величини визначено із загальнобудинкового обсягу. Зокрема, надані документи не дозволяють перевірити співвідношення місячних показань будинкового приладу, даних, використаних для розподілу, та обсягу, віднесеного саме до квартири АДРЕСА_2 . Зазначення її площі й тарифу дозволяє перевірити множення вже визначеного обсягу, але не підтверджує правильності самого його визначення. За відсутності відповідних даних суд не може самостійно відтворити розподіл або визначити інший підтверджений обсяг, не вдаючись до припущень.

Банківські документи підтверджують платежі за опалення у січні та березні 2025 року на загальну суму 25 455,30 грн. із зазначенням конкретних періодів. У таблицях позивача оплати рознесено за різними обліковими періодами, зокрема за послугами до 31.10.2021 та після 01.11.2021. Це не означає, що всі кошти не враховані, але потребує пояснення співвідношення із призначенням платежів. Не можна ані повторно відняти всі оплати, ані без перевірки прийняти їх зарахування на інші періоди. Арифметична узгодженість підсумку 37 526,51 грн. не усуває питань щодо вихідних обсягів і зарахування коштів.

Суд не ототожнює різницю між банківськими платежами та окремими рядками таблиць із повним неврахуванням коштів. Водночас призначення платежів містить конкретні періоди, тоді як у розрахунках кошти відображено за іншими обліковими періодами. Позивач не навів достатнього пояснення такого рознесення та його правової підстави. За цих обставин неперевірене зарахування впливає не лише на кінцеве сальдо, а й на встановлення того, які саме щомісячні зобов`язання залишилися невиконаними та протягом якого часу. Суд не може усунути цю невизначеність повторним відніманням усіх платежів або безумовним прийняттям їх рознесення позивачем.

Абонентська плата має самостійну природу, тому недоведеність обсягів тепла чи води не є автоматичною підставою її відхилення. Однак законодавче передбачення платежу не підтверджує всіх конкретних місячних величин у таблиці. За дослідженою сукупністю матеріалів недостатньо підтверджено підстави встановлення, зміни й застосування відповідних розмірів у спірних періодах. Загальна інформація про оприлюднення типових договорів не усуває необхідності перевірити конкретні нарахування.

Вимоги про абонентську плату суд перевіряє окремо від вартості спожитих ресурсів. Наявність законодавчої підстави такого платежу та здійснення окремих оплат підтверджують відповідні правовідносини, але не означають безумовного підтвердження всіх використаних у розрахунку місячних сум. Позивач не пов`язав застосовані величини та їх зміни з конкретними умовами договору й документами про встановлення відповідного розміру плати у спірних періодах. Тому суд не має достатніх підстав прийняти загальну суму нарахувань як установлену вихідну величину для визначення залишку.

Різниця 20,97 грн. між підтвердженим банківським платежем та його відображенням у таблиці сама по собі не спростовує всієї вимоги. Вона свідчить про необхідність перевірки обліку оплати. Водночас отримання арифметичного залишку 470,46 грн. не усуває окремого питання про підтвердження вихідної суми нарахувань. Аналогічної перевірки потребує залишок 1,20 грн. за абонентським обслуговуванням гарячої води. Відмова в цих вимогах ґрунтується не на їх незначному розмірі чи самому запереченні відповідачів, а на недостатності підтвердження конкретних нарахувань і непогашеного залишку.

Додатково банківський документ підтверджує 1 139,20 грн. оплати абонентського обслуговування теплової енергії, тоді як за жовтень 2024 року враховано 1 118,23 грн. Різницю 20,97 грн. не пояснено. Арифметичний залишок 470,46 грн. після врахування підтверджених оплат міг би бути боргом лише за умови доведеності вихідної суми нарахувань. Так само різниця 1,20 грн. за гарячою водою потребує підтвердження вихідних даних. Незначний розмір вимоги та окремі платежі не замінюють цього доказування. Платежі «Київводоканалу» суд не зараховує як оплату вимог іншого виконавця.

Вирішуючи заяви відповідачів про застосування позовної давності, суд виходить із того, що її застосуванню передує встановлення обґрунтованості заявлених вимог та факту порушення права позивача. Оскільки за результатами дослідження й оцінки доказів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю заявлених вимог, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає. У цьому випадку недоведеність вимог є самостійною підставою відмови в позові та не потребує додаткового застосування позовної давності.

Позивач подав деталізовані таблиці інфляційних втрат, процентів і пені, однак для таких вимог необхідно встановити основну непогашену суму та період прострочення. Зміна спеціальних заборон на нарахування не створює непідтвердженого боргу. Виявлені питання щодо обліку платежів та бази нарахувань не дозволяють визначити похідні суми без припущень. Інший судовий спір і рекомендаційний лист щодо індексів інфляції не замінюють доказів цієї справи.

Неподання витребуваних документів не є самостійною санкційною підставою відмови. Суд оцінює насамперед достатність уже поданих доказів. Пояснення представника про їх надання з позовом не усунуло конкретних питань щодо нарахувань та платежів. Намір провести коригування в майбутньому не є здійсненим коригуванням і не підтверджує правильності поточного залишку. Суд не встановлює повної відсутності постачання чи правовідносин, а констатує недостатність підтвердження саме заявлених непогашених сум. За цих обставин підстав для задоволення позову в повному обсязі немає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати позивача зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 84, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, статтями 256-267, 322, 512-517, 525, 526, 530, 542-544, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох процентів річних і пені в загальному розмірі 128 204,45 грн. - відмовити .

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн. залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня проголошення. Якщо оголошено лише вступну та резолютивну частини, строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник, якому повне рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення строку, якщо скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження всіма учасниками, якщо скаргу не подано. У разі її подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 06.10.2026

Суддя: Л.В. Комаревцева