Court ruling № 140356255, 05.10.2026, Cherkasy District Administrative Court

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 рокусправа № 580/10422/26м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/10422/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

28.09.2026 вх.№52356/26 представник Позивача Брижатий Дмитро Сергійович (ордер серії АВ №1337529) у позовній заяві просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене листом від 29.06.2026 №14074-13463/Є-02/8-2300/26, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2023, виданої на ім`я позивача, номер особової справи ФР48866, ІНФОРМАЦІЯ_1 і направленої відповідачу разом із листом від 11.05.2026 №1021/8/5/ФР48866/525;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок пенсії відповідно до статей 43, 51 та 63 Закону України №2262-XII, статті 9 Закону України №2011-ХII, постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 13.02.2008 №45, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої на ім`я ОСОБА_1 від 11.05.2026 № ФР48866 станом на 01.01.2023, із застосуванням порядку, що діяв до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служи, надбавки за таємність, надбавки за шифроботу, премії та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, із урахуванням раніше проведених виплат та без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплачувати позивачу пенсію у розмірі, визначеному за результатами перерахунку, починаючи з 01.02.2023, без застосування поетапної, часткової або відкладеної виплати. Проведення перерахунку та виплату пенсії і пенсійної заборгованості здійснювати за загальним порядком фінансування пенсійних виплат, за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, без поставлення виплати належних позивачу сум у залежність від виокремлення спеціальних бюджетних надходжень, додаткового чи окремого фінансування, наявності окремого фінансового ресурсу, встановлення черговості, поетапності або часткової виплати. Під час проведення перерахунку та виплати пенсії не застосовувати положення постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та від 19.08.2026 №1046, а також положення інших підзаконних нормативно-правових актів у частині, в якій їх застосування призводить до неврахування складових грошового забезпечення, зазначених у довідці станом на 01.01.2023, зменшення розміру пенсії, застосування обмеження її максимального розміру або відкладення, поетапної, часткової чи неповної виплати пенсії та пенсійної заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Позивач формує вимоги на майбутнє (виплачувати) з умовами без надання власного розрахунку з доказами на підтвердження порушеного права і без урахування висновків Верховного Суду, який висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

15.09.2026 у справі № 580/490/26 (провадження № К/990/23528/26) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову. Водночас колегія суддів вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Велика Палата у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Звертаючись до суду у 28.09.2026 Позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду, проте обставин, доказів і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду, позовна заява не містять і клопотання про поновлення строку не надане, не надане звернення Позивача до відповідача встановленої форми та власний розрахунок відхилень.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснене призначення пенсії чи здійснений перерахунок, з яких складових вона складається, на підставі яких нормативно-правових актів здійснений розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

КАС ВС у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема: у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що під час застосування строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ варто виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не надає докази на підтвердження змісту і характеру порушеного права та немотивовано формує вимоги з умовами, що суперечать логіці і висновкам ВС.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обгрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

ВС у справі № 240/12017/19 висновує, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Порушені права позивача можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23).

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Якщо учасник справи діє через представника, судові рішення надсилаються також представнику. За умови вручення копії судового рішення представникові суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки (справа №580/3082/26 ЄДРСР 138663493). Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 260/6591/24.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; повідомлення: з якою датою позивач повязує перебіг строку звернення до суду; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням доводів та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку; власного звернення Позивача до відповідача встановленої форми; редакції позову із зрозумілими вимогами.

Роз`яснити Позивачу що суд вживає заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України). У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження. Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 05.10.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА