Court ruling № 140335539, 22.09.2026, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа №522/21498/21

Провадження №4-с/522/73/26

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на дії приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2026 року представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі ТОВ «Цикл Фінанс», Скаржник) адвокат Яцко Віталій Володимирович звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича (далі Приватний виконавець Колечко Д.М.) у рамках виконавчого провадження №76573809 з примусового виконання виконавчого листа №522/21498/21, виданого 22 грудня 2022 року Приморським районним судом м. Одеси, в якій просить суд: 1) Визнати протиправними дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 25 червня 2026 року у виконавчому провадженні №76573809; 2) Скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про зупинення вчинення виконавчих дій від 25 червня 2026 року, винесену у виконавчому провадженні № 76573809.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця Колечка Д.М. перебуває виконавче провадження №76573809 з примусового виконання виконавчого листа №522/21498/21, виданого 22.12.2022 року Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613) заборгованості за кредитним договором № 73/Ф/USD від 12.02.2007 року. Залишок заборгованості за виконавчим документом становить 284 953,71 доларів США та судові витрати у розмірі 134 406,57 грн. 15 листопада 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76573809 відносно боржника ОСОБА_2 . У ході здійснення виконавчих дій 16.12.2024 року було звернено стягнення та надалі реалізовано на електронному аукціоні ДП «СЕТАМ» належну боржнику трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 26 лютого 2025 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт рухомого майна боржника, виявленого в зазначеній квартирі (129 найменувань), яке передано на відповідальне зберігання представнику стягувача. 09 липня 2025 року приватним виконавцем було зупинено виконавче провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відкриттям Одеським апеляційним судом апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_3 . Після завершення апеляційного провадження (ухвала Одеського апеляційного суду від 11 червня 2026 року про залишення апеляційної скарги без розгляду), 19 червня 2026 року Приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТНЕ БЮРО «АЙСТРА» для визначення вартості описаного рухомого майна. Проте, 25 червня 2026 року Приватний виконавець Колечко Д.М. на підставі заяви боржника ОСОБА_2 від 25.06.2026 року виніс оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №76573809 з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з перебуванням боржника на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 . Скаржник вважає вказану постанову від 25.06.2026 року незаконною та необґрунтованою, оскільки приватний виконавець ухвалив її формально, не з`ясувавши, чи справді умови військової служби боржника унеможливлюють проведення виконавчих дій. Скаржник наголошує, що військова частина НОМЕР_5 дислокується безпосередньо у м. Одесі, де проходить службу боржник ОСОБА_2 ; боржник забезпечений кваліфікованою правничою допомогою та має декількох адвокатів-представників (адвокат Погібко О.О. за ордером ВН № 1091218 від 09.12.2021; адвокат Бочевар М.П. за ордерами № 1680733 від 24.03.2026 та № 1721907 від 04.06.2026), які активно реалізують його процесуальні права у ВП №76573809 та в суді; проведення оцінки описаного рухомого майна, яке перебуває під охороною зберігача, не вимагає особистої фізичної участі боржника. За таких обставин зупинення виконавчих дій безпідставно затягує примусове виконання рішення суду та порушує право стягувача на ефективний судовий захист.

Крім цього, рухоме майно передано на зберігання представнику стягувача, зберігається на складі, стягувач несе витрати зі зберігання майна боржника.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою ТОВ «Цикл Фінанс», розгляд справи призначено на вересень 2026 року у зв`язку з перебуванням судді у липні-серпні 2026 року у щорічній основній відпустці, та витребувано у Приватного виконавця Колечка Д.М. завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 76573809.

30 липня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від Приватного виконавця Колечка Д.М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи завірених копій матеріалів виконавчого провадження №76573809.

18 вересня 2026 року представник боржника ОСОБА_2 адвокат Бочевар М.П. подав письмові заперечення проти скарги, у яких зазначив, що боржник з 25.09.2025 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 на посаді радіотелефоніста 1 групи без екіпажних надводних комплексів (витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_5 № 268 від 25.09.2025 року, довідка в/ч НОМЕР_5 № 1834/143/2561 від 24.06.2026 року). Представник стверджує, що в силу імперативних вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» сам факт військової служби під час мобілізації є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, оскільки проходження служби унеможливлює особисту участь боржника у виконавчих діях, ознайомлення зі звітами про оцінку майна та особисте оскарження процедури реалізації майна. З огляду на це просив відмовити у задоволенні скарги повністю.

В судовому засіданні представник скаржника просив задовольнити подану скаргу в повному обсязі.

Представник боржника в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали скарги, справи та витребувані матеріали виконавчого провадження №76573809, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи скарги та заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для повного задоволення скарги ТОВ «Цикл Фінанс», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у встановленому законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Суд зауважує, що правова конструкція пункту 1 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII передбачає обов`язкове дослідження виконавцем обставин того, чи дійсно умови проходження військової служби боржником роблять проведення конкретних виконавчих дій неможливими. Сама по собі мобілізація боржника до лав Збройних Сил України без встановлення того, що умови його служби перешкоджають вчиненню виконавчих дій або реалізації його процесуальних прав, не є безумовною та автоматичною підставою для зупинення виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція є сталою та послідовною у правозастосовній практиці Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі №120/875/23 зроблено висновок про те, що фраза «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до випадків проходження боржником військової служби під час мобілізації, а відтак виконавець зобов`язаний з`ясувати конкретні умови служби та можливість/неможливість вчинення виконавчих дій за відсутності або за участі боржника.

Такий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 1309/7139/12 (провадження № 61-12794св24).

Предметом дослідження судом є відсутність/наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій крізь призму застосування пункту 1 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII у вимірі спірних правовідносин.

На думку суду, вирішальним для правильного розв`язання цього питання є доведення/недоведення неможливості проведення виконавчих дій зважаючи на умови служби боржника.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 1 статті 16 Закону № 1404-VIII передбачено, що «сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто».

Судом встановлено, що 20.10.2022 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73/Ф/USD на користь ТОВ «Цикл Фінанс».

22.12.2022 Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №522/21498/21 про стягнення боргу з ОСОБА_2 та співборжників.

15.11.2024 Приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76573809 відносно боржника ОСОБА_2

15.11.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Дмитром Миколайовичем винесено Постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 у межах виконавчого провадження № 76573809

16.12.2024 приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про звернення стягнення на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_2 ).

13.01.2025 проведено електронні торги з реалізації квартири боржника.

26.02.2025 приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про опис та арешт рухомого майна боржника (129 позицій); передано на зберігання представнику стягувача.

09.07.2025 приватний виконавець Колечко Д.М. зупинив ВП №76573809 на підставі ст. 38 Закону у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_3 дружини боржника.

25.09.2025 датовано Наказ №268 командира в/ч НОМЕР_5 , яким ОСОБА_2 призначено на посаду радіотелефоніста 1 групи безекепажних надводних комплексів в/ч НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 ).

11.06.2026 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 без розгляду.

19.06.2026 приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕБ «АЙСТРА».

25.06.2026 боржник ОСОБА_2 подав заяву про зупинення виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону у зв`язку з мобілізацією у в/ч НОМЕР_5 .

25.06.2026 приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 76573809, яка оскаржується.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами ВП №76573809:

Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_5 №1834/143/2561 від 24.06.2026 року та витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_5 №268 від 25.09.2025 року матрос ОСОБА_2 проходить службу на посаді радіотелефоніста 1 групи без екіпажних надводних комплексів у військовій частині НОМЕР_5 , яка дислокується безпосередньо у АДРЕСА_3 . Тобто проходження військової служби здійснюється за місцем знаходження виконавчого органу, місцем розгляду судової справи та місцем знаходження майна боржника.

У всіх процесуальних документах, в тому числі в запереченнях на скаргу, що є предметом розгляду, вказано місце проживання боржника: АДРЕСА_4 .

У виконавчому провадженні №76573809 та в судових органах інтереси боржника ОСОБА_2 безперервно представляють кваліфіковані адвокати: адвокат Погібко Олександр Олегович (діє на підставі договору від 08.12.2021 та ордера ВН №1091218 від 09.12.2021) та адвокат Бочевар Михайло Павлович (діє на підставі ордерів №1680733 від 24.03.2026 та №1721907 від 04.06.2026). Представники боржника подають заяви, заперечення, клопотання, реалізують усі процесуальні права боржника у повному обсязі, що свідчить про відсутність будь-яких перешкод у реалізації права боржника на захист своїх прав та інтересів у виконавчому провадженні.

Аналіз матеріалів справи та дій боржника ОСОБА_2 свідчить про наявність вираженої процесуальної суперечливості (недобросовісності) в його поведінці, що у цивільному праві та судочинстві кваліфікується через доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium).

Боржник ОСОБА_2 (як особисто із застосуванням електронного цифрового підпису, так і через своїх адвокатів) здійснює безперервну, системну та високоактивну процесуальну діяльність:

1. Особисті звернення ОСОБА_2 із використанням власного електронного підпису: 23 червня 2026 року (за день до подання заяви про зупинення) боржник особисто підписав власним електронним підписом та особисто подав приватному виконавцю заяву про зняття арешту з рахунку в АТ «УКРСИББАНК» та повернення коштів у сумі 1534,17 грн.

2. Участь у справі № 522/21498/21: Подання заперечень на скаргу стягувача через підсистему «Електронний суд», участь представника в судовому засіданні під час розгляду скарги.

3. Ініціювання нових судових справ у Приморському районному суді м. Одеси:

- Справа №522/10363/26-ц (подана 05.06.2026) позов ОСОБА_2 до ТОВ «Цикл Фінанс» та ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим;

- Справа №522/10405/26 (подана 20.07.2026) позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом;

- Справа №522/26552/25-ц цивільна справа за участю ОСОБА_2 щодо визнання кредитного договору виконаним та зняття арешту з майна.

4. Наявність електронного кабінету: Боржник ОСОБА_2 має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в підсистемі «Електронний суд».

Отже, позиція боржника є маніпулятивною, а твердження про неможливість особистої участі у виконавчих діях спростовується зазначеним.

П. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» вимагає встановлення обставини, що умови служби унеможливлюють проведення виконавчих дій, а не лише з`ясування можливості особистої присутності боржника.

Твердження боржника про неможливість брати участь у виконавчих діях через військову службу спростовується його ж власною системною процесуальною активністю у цивільних справах та виконавчому провадженні. Така поведінка свідчить про те, що інститут зупинення виконавчого провадження використовується боржником не з метою захисту прав військовослужбовця, а з метою ухилення від виконання остаточного судового рішення та штучного затягування процедури стягнення боргу.

Станом на момент винесення оскаржуваної постанови від 25.06.2026 року Приватний виконавець Колечко Д.М. виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕБ «АЙСТРА» для проведення оцінки рухомого майна боржника, описуваного 26.02.2025 року, яке перебуває на відповідальному зберіганні. Проведення суб`єктом оціночної діяльності оцінки вже арештованого майна, залученого виконавцем, є суто технічно-експертною процедурою та не вимагає обов`язкової особистої фізичної участі боржника ОСОБА_2 . Жодна норма Закону № 1404-VIII не містить імперативної вимоги про обов`язкову особисту присутність боржника під час проведення експертної оцінки арештованого рухомого майна.

Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили, що умови проходження позивачем (боржником) військової служби унеможливлюють вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчого провадження ВП76573809.

Суд дійшов висновку про те, що наступний етап примусового виконання рішення суду про стягнення боргу не вимагає особистої присутності боржника, у зв`язку з цим відсутня обов`язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена пунктом 1 частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неможливості проведення виконавчих дій згідно з умовами служби боржника, тому наявні підстави для задоволення скарги.

Згідно з статтею 28 Закону № 1404-VIII «копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.»

У виконавчому документі, в запереченнях на скаргу, в інших процесуальних документах вказано одну й ту саму адресу боржника в м. Одеса, що свідчить про можливість отримання пошти, в м. Одеса працюють поштові оператори, в тому числі АТ «Укрпошта».

ОСОБА_2 не доведено, що у виконавчому провадженні про стягнення з нього грошових коштів неможливо проводити виконавчі дії (зокрема, звернення стягнення на доходи боржника, реалізації арештованого рухомого майна) згідно з умовами його військової служби. Такий спосіб виконання боржником судового рішення не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби.

Суд керується тим, що наступний етап примусового виконання рішення суду про стягнення боргу не вимагає особистої присутності боржника, у зв`язку з чим відсутня обов`язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена пунктом 1 частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неможливості проведення виконавчих дій згідно з умовами військової служби боржника, тому підстави для зупинення виконавчого провадження у цій справі відсутні. ОСОБА_2 не надав доказів, які б свідчили, що умови проходження ним як боржником військової служби унеможливлюють вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчого провадження.

Суд вважає за необхідне окремо звернути увагу на принципову та правову різницю у формулюваннях та юридичних поняттях: «боржник не може особисто приймати участь у виконавчих діях» та «умови проходження військової служби унеможливлюють вчинення виконавчих дій». Норма пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII оперує виключно правовою категорією: «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе». Законодавець пов`язує обов`язок зупинення виконавчого провадження не з суб`єктивним бажанням чи відсутністю фізичної можливості особистої присутності боржника, а з об`єктивною неможливістю здійснення відповідної виконавчої процедури як такої. Відсутність особистої участі боржника за наявності у нього повноважних представників (адвокатів) та у випадках, коли вчинення виконавчої дії (оцінка майна, надіслання запитів, проведення аукціону) не вимагає його особистого фізичного контакту чи дій, за своїм юридичним змістом не є тотожним неможливості вчинення виконавчих дій. Автоматичне тотожне прирівняння приватним виконавцем цих двох абсолютно різних за змістом понять є істотною правовою помилкою та призводить до безпідставного блокування процедури виконання судового рішення.

Приватний виконавець Колечко Д.М. при розгляді заяви боржника ОСОБА_2 від 25.06.2026 року обмежився лише констатацією факту надання довідки про мобілізацію та не здійснив жодного аналізу чи дослідження щодо того, чи дійсно умови проходження військової служби у м. Одесі перешкоджають вчиненню виконавчих дій з оцінки майна та його подальшої реалізації. Оскаржувана постанова від 25.06.2026 року не містить жодного мотивування щодо неможливості проведення виконавчих дій.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 ЦК України не допускаються дії цивільних суб`єктів, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом у інших формах.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Із вказаних норм випливає фундаментальний цивілістичний принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), який базується на вимогах добросовісності й розумності та полягає у тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, запевненням чи процесуальній позиції.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2, 9, 10, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права, пропорційність, обов`язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом та недопустимість зловживання процесуальними правами. Частиною першою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 18 ЦПК України та статтею 129-1 Конституції України закріплено безумовний імперативний принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, для всіх органів, підприємств, посадових осіб та громадян на всій території України. Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (зокрема у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»), право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Етап виконання судового рішення є невід`ємною складовою судового процесу та концепції «права на справедливий суд».

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У даній справі поведінка боржника ОСОБА_2 , який одночасно проявляє високу процесуальну активність у судових органах (подає позови, клопотання, заперечення та заяви приватному виконавцю) і водночас стверджує про нібито неможливість участі у виконавчому провадженні з метою зупинення вчинення виконавчих дій, прямо суперечить вимогам добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3, 13 ЦК України, ст. 2, 44 ЦПК України).

Така суперечлива позиція боржника спрямована не на захист законних прав військовослужбовця, а на створення штучних перешкод примусовому виконанню рішення суду від 20.10.2022 року, що є грубим порушенням принципу обов`язковості судового рішення (ст. 18 ЦПК України, ст. 129-1 Конституції України) та права стягувача на виконання рішення у розумний строк.

Постанова про опис та арешт рухомого майна боржника ОСОБА_2 (129 найменувань: меблі, побутова техніка, комп`ютерне обладнання, електроніка) була винесена приватним виконавцем 26 лютого 2025 року. Станом на вересень 2026 року з моменту опису й арешту майна минуло 1 рік і 7 місяців (понад 19 місяців). Протягом усього цього часу рухоме майно залишається блокованим, не проходить процедуру реалізації на електронних торгах, а процедура стягнення боргу залишається зупиненою. Значна частина описаного майна складається з електронної та побутової техніки (ноутбуки, монітори, телевізори, системні блоки). Протягом 19 місяців перебування на складі таке майно зазнає фізичного зносу, естетичного та технічного застарівання. Його ринкова вартість стрімко знижується, що зменшує суму, яку можна отримати від реалізації на торгах. М. Одеса та Одеська область перебуває під постійними ракетно-дроновими ударами ворога по складській, цивільній та логістичній інфраструктурі. Тривале зберігання майна на складах створює щоденний ризик його повного знищення або пошкодження внаслідок бойових дій. Майно перебуває на відповідальному зберіганні зберігача. Тривалий термін зберігання генерує суттєві витрати виконавчого провадження на утримання та охорону. Відповідно до Закону № 1404-VIII ці витрати в кінцевому підсумку покладаються на самого боржника, штучно збільшуючи його загальну заборгованість.

В інтересах самого ОСОБА_2 є якнайшвидша реалізація описаного рухомого майна за максимально можливою ринковою ціною. Кошти від продажу спрямовуються на погашення кредитного боргу, що зменшує базову суму зобов`язання та зупиняє подальше нарахування штрафних санкцій, пені та процентів.

Штучне зупинення виконавчих дій боржником шкодить його ж фінансовому стану: майно втрачає вартість, витрати на зберігання зростають, а основний борг перед стягувачем ТОВ «Цикл Фінанс» залишається непогашеним.

Заява представника боржника в судовому засіданні про те, що боржник ОСОБА_2 готовий особисто прийняти 129 найменувань арештованого майна на відповідальне зберігання, докорінно спростовує його ж версію про «неможливість участі у виконавчому провадженні».

Якщо боржник об`єктивно спроможний організувати прийом, транспортування, розміщення та збереження 129 об`єктів рухомого майна, він фізично та організаційно спроможний брати участь у виконавчому провадженні.

Вимога зупинити виконавчі дії через «неможливість участі» на тлі готовності прийняти майно свідчить про подвійні стандарти: боржник обирає брати участь у виконавчих діях тоді, коли це відповідає його процесуальним інтересам (отримання майна під свій контроль), але стверджує про «неможливість особистої участі», коли йдеться про оцінку та продаж цього ж майна для розрахунку зі стягувачем.

Сукупність наведених фактів доводить, що зупинення виконавчого провадження порушує баланс інтересів сторін, завдає шкоди як стягувачу, так і самому боржнику, та підтверджує недобросовісний характер дій сторони боржника.

Суд наголошує, що безпідставне та необґрунтоване зупинення вчинення виконавчих дій призводить до надмірного і невиправданого затягування примусового виконання остаточного судового рішення, ухваленого ще у жовтні 2022 року, чим порушується право стягувача ТОВ «Цикл Фінанс» на справедливий суд та виконання рішення суду в розумний строк відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, рішення приватного виконавця Колечка Д.М. про зупинення вчинення виконавчих дій, оформлене постановою від 25 червня 2026 року у ВП №76573809, є протиправним, не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак зазначена постанова підлягає скасуванню у судовому порядку, а скарга ТОВ «Цикл Фінанс» задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-261, 353-355, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на дії приватного виконавця задовольнити.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича із винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 25 червня 2026 року у виконавчому провадженні №76573809.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про зупинення вчинення виконавчих дій від 25 червня 2026 року, винесену у виконавчому провадженні №76573809.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали відповідно до ст.ст. 353, 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 30 вересня 2026 року.

Суддя: