Court ruling № 140318793, 02.10.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/457/26

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 року

м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали справи №420/457/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій, стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивачка просить суд:

1.Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо невиплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації роботи за 47 вихідних днів у грошовій формі та відмову у вчиненні таких дій, що викладена у листі ГУ ПФУ в Одеській області на заяву Позивача за вих. № 35854-34032/Б-05/8-1500/25 від 18.11.2025 р.

2.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заробітну плату у вигляді компенсації за роботу у вихідні дні у сумі 176901,42 грн. (сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот одна гривня сосок дві копійки),

3.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 248414,76 грн. (двісті сорок вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень сімдесят шість копійок) в якості суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців,

Ухвалою суду від 13.01.2026 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження в даній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

08.07.2026 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у якому вказує, що позивачка пропустила встановлений законом строк для звернення до суду із цим позовом, оскільки позивачку було звільнено 07.02.2024 Наказом №111-О від 07.02.2024 р., про що вона була ознайомлена 13.02.2024.

Одночасно, п. 2 Наказу №111-О від 07.02.2024 містить інформацію про категорії сум заробітної плати, які підлягають виплаті Позивачу при звільненні. Така категорія як грошова компенсація за роботу у святкові та вихідні дні у п. 2 Наказу №111-О від 07.02.2024 відсутня.

Зазначена обставина свідчить про те, що на момент свого ознайомлення з наказом про звільнення (13.02.2024) Позивач розуміла, що їй не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за роботу у святкові та вихідні дні, однак протягом майже 2 років Позивач не вчиняла жодних дій для отримання інформації про причину невиплати таких коштів, не зверталася до Головного управління за роз`ясненнями та не вчиняли жодний дій для досудового врегулювання спору.

Також, як далі вказує представник відповідача у поданій заяві, Позивач не зверталася з відповідним позовом до суду. Зауважує, що згідно листа Головного управління № 35854-34032/6-05/8-1500/25 від 18.11.2025 при звільненні Позивача їй було виплачено 27221,67 грн, в той час як Позивачем заявлена вимога про виплату грошової компенсації за роботу у вихідні дні у розмірі 176901,42 грн.

На думку представника відповідача, не помітити що при звільненні не було нараховано суму, яка майже у 6,5 разів перевищує суму, що була фактично виплачена, вочевидь неможливо.

Окрім того, виплату заробітної плати при звільненні було здійснено Позивачу 09.02.2024, в той час як звільнена Позивач була 07.02.2024.

Отже за період з дати виплати по дату звільнення Позивач мала доступ до свого особистого кабінету працівника та мала можливість ознайомитися з повним розрахунком виплачених сум заробітної плати, в тому числі з поділенням на категорії виплат, інформацією про період виплати, утримані податки та збори, тощо.

Наведені вище обставини та докази свідчать про те, що станом на момент звільнення Позивача між нею та Головним управлінням фактично був відсутній спір щодо виплати належних сум заробітної плати при звільненні.

Враховуючи те, що законодавством встановлений тримісячний строк звернення до суду у спорах щодо виплати заробітної плати при звільненні, а також враховуючи те, що про про наявність спору (а саме - про відсутність у Головного управління наміру виплачувати Позивачу грошову компенсацію за роботу у вихідні дні) Позивачу стало відомо 13.02.2024 (день ознайомлення з наказом про звільнення, п. 2 якого передбачає усі види виплат при звільненні) та в момент остаточного розрахунку при звільненні (09.02.2024), відповідач вважає, що Позивачем було порушено строк звернення до адміністративного суду.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2026 відповідачем надавався відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому зокрема відповідач зазначив, що при звільненні з роботи за власним бажанням у лютому 2024 року позивачка отримала повний розрахунок, у тому числі з здійсненням компенсації за 25 календарних днів невикористаних відпусток у розмірі 25426,30 грн. Відповідач наполягає, що Головним управлінням відповідно до ст.116 КЗпП проведено розрахунок з Позивачем в повному обсязі, незгод з отриманими сумами заробітку Головне управління від позивача не отримувало. Будь-яких спірних питань та жодних заперечень щодо оплати за відпрацьований час позивачем не заявлялось, що підтверджується її власним підписом (в тому числі і засобами електронного документообігу) без будь-яких зауважень у розрахунковому листку та наказі про звільнення. Під час роботи в Головному управлінні та під час звільнення позивачем не пред`являлись вимоги щодо надання компенсації за роботу у вихідні дні.

З урахуванням викладеного, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За змістом статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 3, 6 ст.80 КАС України).

З огляду на викладене, дослідивши матеріали позовної заяви, виходячи з встановленого ст.9 КАС України принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а також приписів ст.77, 79, 80 КАС України, суд вважає за необхідне для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі та зокрема з`ясування питання щодо дати, з якої позивачу стало відомо про порушення її прав спірною поведінкою відповідача, витребувати у відповідача докази письмового повідомлення ОСОБА_1 про суми, нараховані їй при звільненні, розрахункового листка із інформацією про отримання такого позивачкою, або її ознайомлення зі змістом такого документу, інших доказів, з яких можливо встановити дату отримання позивачкою інформації про розмір та складові нарахованих їх при звільненні сум у лютому 2024 року .

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 44, 77, 80, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені докази письмового повідомлення ОСОБА_1 про суми, нараховані їй при звільненні, розрахункового листка із інформацією про отримання такого позивачкою, або її ознайомлення зі змістом такого документу, інших доказів, з яких можливо встановити дату отримання позивачкою інформації про розмір та складові нарахованих їх при звільненні у лютому 2024 року сум.

Витребувані документи надати суду у 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду.

У разі неможливості надання /відсутності будь-якого з витребуваних судом документів, - надати до суду письмові пояснення, із зазначенням причин неможливості надання /відсутності таких документів у той самий строк.

Повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що у разі невиконання (неналежного виконання) вимог суду в частині надання витребуваних доказів та інформації, до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, а до осіб, які не виконують ухвалу суду, яка набрала законної сили або неналежним чином виконують обов`язки, які покладені на них, як на учасників судового процесу - відповідальність, яка передбачена чинним законодавством.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА