Court ruling № 140318237, 05.10.2026, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/19855/26

УХВАЛА

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

05 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача від 22 вересня 2026 року про звільнення від сплати судового збору у справі № 380/19855/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Львівській області, а саме нездійснення ефективного, послідовного та належного державного контролю щодо проведення Давидівською СР своєчасних та повних заходів із захисту земель від засмічення відходами з виявленого мною сміттєзвалища в с. Пасіки-Зубрицькі, про яке я повідомляв в заяві від 11 жовтня 2021 року (орієнтовні неопросторові дані: 49.782597,24.077633), що призвело до майже 5-річного засмічення землі відходами;

- зобов`язати відповідача вжити заходи контролю щодо здійснення Давидівською СР своєчасного та повного проведення заходів із захисту земель від засмічення відходами стосовно сміттєзвалища в с. Пасіки-Зубрицькі (орієнтовні неопросторові дані: 49.782597,24.077633), про яке я повідомляв в заяві від 11 жовтня 2021 року, та щодо порушень вимог законодавства про відходи Давидівською СР з урахуванням висновків Суду.

23 вересня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання від 22 вересня 2026 року про звільнення від сплати судового збору.

Указане клопотання мотивоване тим, що тривалий час позивач займається лише громадською діяльністю в напрямку посилення громадянських прав в Україні та в сфері захисту довкілля, зокрема поводження з відходами, проводить просвітницьку діяльність. Позивача хвилює питання засмічення відходами значних територій держави і ситуація з викидами відходів з Львівської області по території України. Свою безоплатну громадську діяльність позивач проводить в інтересах суспільства та заради благополуччя прийдешніх поколінь. Зокрема, намагається захищати в судах та відстоювати право громадян на інформацію про стан довкілля, а також щодо конкретних порушень екологічних прав. Усі судові позови стосуються громадської діяльності і не мають майнової складової. На сьогодні у час воєнного стану позивач є волонтером і організовує надання допомоги постраждалим від військової агресії та військовим у визначеному Законом порядку. Позивач не належить до пільгових категорій населення, не є пенсіонером чи студентом, майнових прав, земельних ділянок, інтелектуальної власності, рухомого майна не має, а всі наявні ресурси вже давно витратив для сплати судових зборів та проведення громадської безоплатної діяльності. В 2025 році позивач особистих доходів не має, позаяк займається виключно волонтерською та громадською діяльністю. Просить суд надати доступ до правосуддя шляхом звільнення його від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви або ж розглянути інші варіанти доступу до правосуддя, але з урахуванням його майнового стану та відсутності доходів.

Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд зазначає таке.

За змістом частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених частиною першою статті 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені правові норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, водночас це не є обов`язком суду (за винятком обов`язкових підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених у статтях 3, 5 Закону України «Про судовий збір»), а є в межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести відомості про обставини щодо її майнового стану чи об`єктивних перешкод у сплаті судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами. У зв`язку з цим визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони чи об`єктивна неможливість сплати судового збору.

Тож наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які підтверджують неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що були перешкоди в сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки, покладається на особу, яка подає позовну заяву.

На підтвердження свого незадовільного майнового стану позивач надав суду, зокрема такі докази:

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 28 березня 2026 року, згідно з якими за період з січня 2025 року по січень 2026 року у позивача відсутні нараховані та виплачені суми доходів;

- лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 квітня 2026 року № 0400-010506-8/58029, відповідно до якого позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсійних та соціальних виплат, у 2025 році такі виплати не проводилися;

- довідку Синельниківської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 26 березня 2026 року № 81, згідно із якою позивач не перебував на обліку як зареєстрована особа, яка шукає роботу, та не отримував допомогу по безробіттю у 2025 році;

- лист Синельниківської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року Вих. № 24-723/0/114-26, згідно із яким позивач не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації як отримувач будь-яких соціальних виплат, компенсацій, допомог, підтримки;

- витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів про відсутність у позивача станом на 02 вересня 2026 року зареєстрованих транспортних засобів;

- лист Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 27 березня 2026 року № 23361/6/04-36-12-01-05 про відсутність в податковому органі відомостей про рахунки, відкриті фізичною особою ОСОБА_1 в банківських (фінансових) установах.

Ураховуючи вищенаведене правове регулювання, беручи до уваги належне підтвердження позивачем його незадовільного майнового стану, що, відповідно, унеможливлює сплату судового збору за заявлені позовні вимоги, а також з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд уважає за можливе задовольнити клопотання позивача та звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 133, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача від 22 вересня 2026 року про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Клименко О.М.