Decision № 140308039, 02.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2026Справа № 910/11182/25 (910/6701/26)

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МНС Інвестмент" (01014, м. Київ, вул. С. Струтинського,13-15, ідентифікаційний номер 38804907)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01010, м. Київ, Спортивна площа, 1 а, ідентифікаційний номер 23167814)

про стягнення 1 604 050,97 грн.

в межах справи № 910/11182/25

За заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, ідентифікаційний номер 00032129)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01010, м. Київ, Спортивна площа, 1 а, ідентифікаційний номер 23167814)

за участю Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний номер 41037901)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/11182/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О".

Товариство з обмеженою відповідальністю "МНС ІНВЕСТМЕНТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О" з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 1 604 050,97 грн., яка складається з суми забезпечувального платежу за Договором оренди № 610/1-О від 07.12.2020 р. у розмірі 1 172 877,65 грн. та суми забезпечувального платежу за Договором оренди № 701-О від 21.08.2023 р. у розмірі 431 173,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2026 (суддя Ярмак О.М.) передано матеріали позовної заяви № 910/6701/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МНС ІНВЕСТМЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О" про стягнення 1 604 050,97 грн., за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/11182/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 16.07.2026 о 12:30 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 16.07.2026.

Також, дана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 16.07.2026 о 12:34 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 16.07.2026.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИ О» (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МНС ІНВЕСТМЕНТ» укладено Договір оренди № 610/1-0, об`єктом оренди за яким є частина площі ТРЦ, що становить 0,03085 приміщення №1 (загальною площею 3 542,8 м2) групи приміщень №2 відповідно до експлікації 2-го (другого) поверху, наведеної у Технічному паспорті. (Блоки В027 і В026 відповідно до концепції 2 (другого) поверху ТРЦ), загальною технічною площею 109,30 м2.

Також, 21.08.2023 укладено Договір оренди № 701-0, за яким об`єкт оренди є частина площі ТРЦ, що становить 0,01468 приміщення № 1 (загальною площею 3 542,8 м2) групи приміщень №2 відповідно до експлікації 2-го (другого) поверху, наведеної у Технічному паспорті (Блок В 028 відповідно до концепції (другого) поверху ТРЦ), загальною технічною площею 52,0 м2.

У п. 8.1. Договорів оренди встановлено, що Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцеві забезпечувальний платіж (інший вид забезпечення зобов`язань Орендаря, встановлений за погодженням Сторін відповідно до прав, наданих положеннями частини другої статті 546 Цивільного кодексу України), іменований надалі «Платіж», у розмірі, рівному Орендній платі, Платі за управління та Маркетинговим платежам за кількість повних останніх місяців оренди Приміщення та в сумі, вказаних в пункті 6 Додатку № 1 до цього Договору оренди, якщо інше не вказано в самому пункті 6 Додатку № 1 до Договору оренди.

Згідно з п. 8.2. Договорів оренди у випадку невиконання (прострочення) Орендарем будь-якого із його зобов`язань за цим Договором оренди, пов`язаного зі здійсненням на користь Орендодавця будь-яких платежів, Орендодавець, з урахуванням положень пункту 9.16. цього Договору оренди, має право погасити таку заборгованість Орендаря за рахунок коштів Платежу та/або Авансового платежу.

Пункт 9.11. Договору оренди визначає, що вказаний в пункті 8.1. цього Договору Платіж сплачується Орендарем не пізніше спливу строку (терміну), вказаного в пункті 6.1. Додатку № 1 до цього Договору, відлік якого починається з дня, наступного за днем укладення цього Договору, якщо інше не вказано у самому пункті 6.1. Додатку № 1.

Відповідно до п.6 додатку 1 до Договору оренди № 610/1-0 сума платежу склала 883 282,55 грн. без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 31 224,53 доларів США за офіційним курсом на дату оплати.

У пункті 6 додатку №1 до Договору оренди № 701-0 погоджено, що забезпечувальний платіж за Договором становить 431 172,32 грн. без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 11 790,78 доларів США за офіційним курсом на дату оплати.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору оренди № 610/1-0 відповідачем виставлені рахунки на оплату забезпечувального платежу: №5485 від 07.12.2020 на суму 441 691,28 грн., №5486 від 07.12.2020 на суму 441 691,27 грн., №1188 від 01.02.2024 на суму 289 495,10 грн.

Дані рахунки оплачені позивачем згідно з платіжними дорученням №24210 від 16.12.2020 на суму 441 691,28 грн., №149 від 15.01.2021 на суму 441 691,27 грн., №1961 від 20.03.2024 року на суму 289 495,10 грн.

Поряд із цим, відповідачем виставлено за Договором оренди № 701-0 рахунок на оплату забезпечувального платежу №3089 від 24.08.2023 на суму 431 172,32 грн., що оплачений позивачем за платіжною інструкцією №175556928 від 25.08.2023.

Як слідує з Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 08.08.2025, із 26.07.2025 АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» набули у спільну часткову власність БФК «Gulliver».

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частинах 1, 5 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 ЦК України).

У статті 770 ЦК України визначено, що в разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Згідно з частинами 1, 2 статті 769 ЦК України передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов`язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 08.08.2025, нерухоме майно, частина якого передана позивачу відповідачем в оренду на підставі Договорів оренди № 610/1-0, № 701-0 зареєстровано з 26.07.2025 за Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».

Таким чином, починаючи з 26.07.2025 відповідач не є власником такого нерухомого майна та, відповідно, орендодавцем за Договорами оренди № 610/1-0, № 701-0.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Якщо правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Судом установлено, що позивачем сплачено відповідачу забезпечувальні платежі за Договором оренди № 610/1-0 на суму 1 172 877,65 грн. та за Договором оренди № 701-0 на суму 431 173,32 грн.

Отже, після втрати відповідачем із 26.07.2025 права власності на нерухоме майно, частина якого передана позивачу в оренду, правові підстави для подальшого утримання відповідачем забезпечувальних платежів за Договором оренди № 610/1-0 на суму 1 172 877,65 грн. та за Договором оренди № 701-0 на суму 431 173,32 грн. відсутні.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності обставин, передбачених пунктом 8.2 Договору оренди, за яких забезпечувальний платіж був би зарахований відповідачем у рахунок погашення боргу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01010, м. Київ, Спортивна площа, 1 а, ідентифікаційний номер 23167814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МНС Інвестмент" (01014, м. Київ, вул. С. Струтинського,13-15, ідентифікаційний номер 38804907) 1 604 050 (один мільйон шістсот чотири тисячі п`ятдесят) грн. 97 коп. боргу, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 248 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок вісім) грн. 70 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.10.2026

Суддя Д.В. Мандичев