Decision № 140307939, 05.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026Справа № 910/7472/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС»

про стягнення 413 937,56 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» про стягнення 413 937,56 грн, з яких: основна сума заборгованості у розмірі 304 945,09 грн, пеня у розмірі 46 909,60 грн, 3% річних у розмірі 8841,11 грн та штраф у розмірі 53 241,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 12.02.2021 № 03/02-2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

25.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

29.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7472/26, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив. Також встановлено сторонам строк для подання заяв/клопотань, пояснень.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом було надіслано ухвалу про відкриття провадження у даній справі на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС», яка зазначена в позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 42239243, однак поштовий конверт із вказаною ухвалою повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІКС, єдиним можливим способом повідомлення останнього про розгляд справи було надсилання судової кореспонденції засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження юридичної особи.

Отже, зважаючи на вищевикладене, судом належним чином виконано свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.06.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, визначений судом, не подав відзив на позовну заяву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

12.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» (надалі - лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» (надалі - лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 03/02-2021 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого лізингодавець зобов`язується за заявою лізингоодержувача придбати у власність від продавця (постачальника) предмет лізингу, відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та передати його у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому Договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором.

У Додатку № 1 до Договору «Базові умови лізингу» визначено Предмет лізингу: підіймач 2-х стійковий 3,5 т електрогідравлічний з верхньою синхронізацією 380В; підйомник 2-х стійковий 4т електрогідравлічний з верхньою синхронізацією 380В LAUNCH TLTE-40SCA-380; верстат шиномонтажний, автоматичний; верстат для балансування коліс автомобіля; Canon i-SENSYS MF267dw (2925C039/2925C064); ноутбук Dell Inspiron 3501 (13501FW38S2IL-10BK) Black; ноутбук HP Laptop 15-dw1088ur (2F3K2EA) Black; HP LaderJet Pro M102w (G3Q35A). Загальна вартість предметів лізингу згідно з договорами поставки, укладеними з ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА», ТОВ «АНДРМАКС», ТОВ «РОЗЕТКА.УА» становить 617 486,17 грн з ПДВ.

Вказаним Договором визначено термін «Авансовий платіж», яким є сума грошових коштів, розмір якої визначений у Додатку № 1 до Договору, що сплачується лізингоодержувачем лізингодавцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, розмір авансового платежу становить 196 360,60 грн, з яких: авансовий платіж 30% - 185 245,85 грн, адміністративна комісія 1% - 6174,86 грн, страховий платіж 0,8% - 4939,89 грн. Також встановлено строк лізингу - 36 місяців.

Відповідно до п. 3.1. Договору дія строку лізингу починається з дати передачі/поставки та закінчується в останню дату платежу, визначену відповідно до цього Договору та «Графіку платежів», який є Додатком № 2 до Договору.

Датою платежу відповідно до Договору є дата, коли лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізинговий та/або інший платіж, що встановлюється відповідно до положень цього Договору та вказується у Додатку № 2 до Договору.

Лізингоодержувач може почати використання предмету лізингу на умовах цього Договору з дня підписання Акту приймання-передачі предмету лізингу, якщо інше не буде письмово погоджено між лізингодавцем та лізингоодержувачем (п. 4.5. Договору).

Так, відповідно до Додатку № 3 до Договору, яким є Акт приймання-передачі предмета лізингу від 18.02.2021, лізингодавець передав, а лізингооодержувач прийняв у користування предмет лізингу згідно з договорами поставки товару: ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» № 12.02/1 від 12.02.2021, ТОВ «АНДРМАКС» № 1-12/02/21 від 12.02.2021, ТОВ «РОЗЕТКА.УА» № 108741 від 12.02.2021.

Відповідно до п. 4 вказаного Акта приймання-передачі предмета лізингу від 18.02.2021 визначено, що з моменту підписання даного Акта зобов`язання лізингодавця з передачі предметів лізингу лізингоодержувачу в лізинг вважаються виконаними.

За умовами п. 5.1. Договору право власності на предмет лізингу за даним Договором належить виключно лізингодавцю. Будь-які дії або бездіяльність лізингоодержувача та/або третіх осіб жодним чином не впливають на право власності лізингодавця на предмет лізингу.

Згідно з п. 6.1. Договору щомісячний платіж на день підписання Договору фіксується в еквіваленті долара США до гривні згідно офіційного курсу НБУ. Графік платежів (Додаток № 2) є чинним, якщо коливання офіційного курсу НБУ не перевищують 10% від офіційного курсу НБУ на дату підписання Договору. У разі збільшення офіційного курсу НБУ долара США до гривні більше ніж на 10% на день здійснення лізингоодержувачем сплати чергового платежу, суми платежу будуть коригуватись і сплачуватись в гривнях в еквіваленті офіційного курсу НБУ на момент оплати у сумі, зазначеній у Додатку № 2.

За користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених цим Договором та Графіком платежів (Додаток № 2), а саме:

періодичні лізингові платежі, які складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; винагороди лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

додаткові лізингові платежі, до складу яких входять: витрати лізингодавця зі сплати штрафів, пені чи інших платежів, пов`язаних з використанням предмету лізингу, які накладено з вини лізингоодержувача; оплата надання лізингодавцем лізингоодержувачу інших послуг, пов`язаних з фінансовим лізингом та виконанням цього Договору, що були надані лізингодавцем.

Дати періодичних лізингових платежів встановлені у Додатку № 2 (Графік платежів) (п. 6.2. Договору).

Додаткові лізингові платежі не входять до складу періодичних лізингових платежів та сплачуються лізингоодержувачем окремо на підставі наданих лізингодавцем повідомлень, визначених у п. 6.7. Договору (п. 6.3. Договору).

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що лізингові платежі, а також будь-які інші платежі за цим Договором сплачуються виключно в гривнях.

Так, Додатком № 2 до Договору (Графік платежів) погоджено всього 36 періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п. 6.7. Договору лізингодавець нагадує лізингоодержувачу про лізинговий та/або інший платіж, належний до сплати, шляхом направлення повідомлення електронними засобами зв`язку за реквізитами, вказаними у п. 21.1.2. цього Договору, не пізніше дати платежу. Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене у цьому пункті повідомлення, останній не звільняється від зобов`язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових та/або інших платежів.

Якщо будь-який лізинговий платіж припадає відповідно до умов Договору на день, який не є робочим, то такий платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті платежу, або перший робочий день після не робочого дня (п. 6.10. Договору).

Відповідно до п. 16.2.1. Договору лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 12.1. Договору визначено обставини, які вважатимуться випадками невиконання зобов`язань з боку лізингоодержувача, зокрема, несплата ним повністю або частково лізингових платежів, або будь-яких інших платежів за цим Договором і таке прострочення становить більше ніж 30 календарних днів з дати платежу.

Пунктом 12.2. Договору визначено, що при настанні будь-якого з випадків невиконання зобов`язань з боку лізингоодержувача, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової виплати всіх лізингових платежів, що залишилися відповідно до Графіку платежів, а також будь-яких інших платежів, що мають бути сплачені за цим Договором.

Лізингоодержувач усвідомлює та погоджується, що будь-які дефекти предмету лізингу або інші дії, події щодо предмету лізингу не звільняють лізингоодержувача від його зобов`язань за цим Договором, зокрема, від його платіжних зобов`язань (п. 6.14. Договору).

Відповідно до п. 22.1., 22.2. Договору цей Договір є чинним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та припиняється у випадку, зокрема, закінчення строку лізингу.

25.07.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 01 до Договору, якою продовжено дію Договору до 26.12.2026, а також викладено графік платежів, які відповідач зобов`язався сплачувати за Договором, починаючи з 26.07.2024 по 26.12.2026.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати лізингових платежів, позивач 25.05.2026 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» лист-претензію № 18/05-1 від 18.05.2026, у якому вимагав виконати грошові зобов`язання за Договором та погасити заборгованість, яка станом на 18.05.2026 становить 304 945,09 грн. Вказаний лист-претензію відповідачем не було отримано та відповідне поштове відправлення № 0303900425301 повернуто позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання.

Оскільки заборгованість за Договором відповідачем у добровільному порядку не була сплачена, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 292 Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв Предмет лізингу, а саме: підіймач 2-х стійковий 3,5 т електрогідравлічний з верхньою синхронізацією 380В; підйомник 2-х стійковий 4т електрогідравлічний з верхньою синхронізацією 380В LAUNCH TLTE-40SCA-380; верстат шиномонтажний, автоматичний; верстат для балансування коліс автомобіля; Canon i-SENSYS MF267dw (2925C039/2925C064); ноутбук Dell Inspiron 3501 (13501FW38S2IL-10BK) Black; ноутбук HP Laptop 15-dw1088ur (2F3K2EA) Black; HP LaderJet Pro M102w (G3Q35A), що підтверджується Актом приймання-передачі предмету лізингу від 18.02.2021.

Доказів повернення предмету лізингу матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 304 945,09 грн визначено з урахуванням лізингових платежів, які мали сплачуватись відповідачем починаючи з 26.07.2024 по 26.04.2026.

Так, як вбачається із додаткової угоди від 25.07.2024 № 01 до Договору та визначеного у ній Графіку платежів, за вказаний період відповідач мав сплатити всього борг у розмірі 354 945,09 грн.

Із наданої позивачем виписки по рахунку за період з 01.01.2021 по 22.05.2026 вбачається, що відповідач здійснював часткові платежі за Договором у період з 15.03.2021 по 02.05.2025. Водночас, із даної виписки вбачається, що після 29.02.2024 наступний платіж за Договором відповідач здійснив 02.05.2025 у розмірі 50 000,00 грн.

Таким чином, із урахуванням вказаної оплати у розмірі 50 000,00 грн, несплаченою залишається заборгованість відповідача по лізинговим платежам у розмірі 304 945,09 грн.

Отже, суд доходить висновку, що в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не виконав вчасно свої грошові зобов`язання зі сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 304 945,09 грн, яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована.

Окрім того, у зв`язку з простроченням сплати лізингових платежів позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 46 909,60 грн, 3% річних у розмірі 8841,11 грн та штраф у розмірі 53 241,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, п. 6.13. Договору передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

При цьому, ч. 6 ст. 232 ГК України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що при розрахунку пені позивачем були враховані вищенаведені приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Водночас, в окремих періодах прострочення, а саме: періодах 4, 7, 10, 13, 16, 22, позивачем не враховані умови п. 6.10. Договору, відповідно до якого визначено, що якщо лізинговий платіж припадає відповідно до умов Договору на день, який не є робочим, то такий платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті платежу, або перший робочий день після не робочого дня. Дана умова договору передбачає альтернативні варіанти щодо здійснення оплати, якщо дата платежу припаде на неробочий день, тобто, дає право лізингоодержувачу здійснити платіж як у день, що передує вихідному дню, так і у день, який є першим робочим після неробочого. Таким чином, суд вважає за доцільне у вищевказаних періодах визначати початок прострочення відповідача з дня наступного від першого робочого дня, який настав після неробочого.

Таким чином, за перерахунком суду, який здійснено у межах визначених позивачем періодів прострочення, з відповідача підлягає стягненню пеня за порушення строків оплати лізингових платежів у розмірі 46 795,69 грн, що зумовлює часткове задоволення позовних вимог у даній частині.

Крім того, позивачем відповідно до п. 6.13.1. Договору нараховано відповідачу до стягнення штраф у розмірі 53 241,76 грн.

Так, відповідно до п. 6.13.1. Договору визначено, що у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів за Договором, крім пені, лізингоодержувач оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів - у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості; від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів - 15% від суми простроченої заборгованості.

У зв`язку з тим, що прострочення кожного з щомісячних платежів, передбачених графіком платежів згідно з Додатковою угодою № 01 від 25.07.2024 до Договору було більше 20 днів, позивач здійснив нарахування штрафу на прострочену суму заборгованості 354 945,09 грн у розмірі 15% та визначив його у розмірі 53 241,76 грн, що суд вважає правомірним. Відтак, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю.

Щодо 3% річних, які визначені позивачем у розмірі 8841,11 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є частково неправильним з аналогічних причин, які були виявлені у розрахунку пені. Так, за перерахунком суду та врахуванням п. 6.10. Договору, обґрунтованою сумою 3% річних є 8722,11 грн. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи умови договору, положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання даного позову, підлягає стягненню з відповідача у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236- 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» (вул. Костянтинівська, буд. 73, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 42239243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» (провулок Киянівський, буд. 3-7, офіс 223, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 41874576) 304 945,09 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, пені у розмірі 46 795,69 грн, 3% річних у розмірі 8722,11 грн, штраф у розмірі 53 241,76 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 205,57 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного рішення: 05.10.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко