Decision № 140302191, 05.10.2026, Pryluky City and District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 2/742/2865/26

Єдиний унікальний № 742/4238/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

30.07.2026 р. представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №01355-10/2024 від 03.10.2024 р., укладеного між ТОВ «СтарФайненс Груп» та відповідачем, у розмірі 44 960 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2024 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №01355-10/2024, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн, строк кредитування 120 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Всупереч умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлений договором строк і в подальшому отриманий кредит не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 44 960 грн.

24.02.2025 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №24022025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №01355-10/2024 від 03.10.2024 р. у розмірі 44 960 грн.

Ураховуючи, що відповідачем кредитні кошти не повернуто та не сплачено відсотки передбачені умовами договору, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вище зазначеної суми та судових витрат.

14.08.2026 представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів фактичного перерахування відповідачу коштів у розмірі 20 000 грн, відсутній належний розрахунок заборгованості, докази передачі прав вимоги.

Також заперечила щодо стягнення 10 000 грн неустойки, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від такого обов`язку в період дії воєнного стану, а також зазначила про завищення витрат на правничу допомогу, які є неспівмірними.

З огляду на викладене, представник відповідача просила суд повністю відмовити в задоволенні позову та зменшити витрати на правничу допомогу до 2 000 грн.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи без її участі та без участі відповідача, заперечуючи проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.08.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

03.10.2024 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №01355-10/2024, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 0,88% шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-2548, строком на 120 днів, тобто до 30.01.2025 р /а.с.13-15 зв./.

Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W0292, який був надісланий на особистий номер телефону останнього, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.17/. Також відповідачем електронним підписом було підписано Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорт споживчого кредиту /а.с.11-12 зв/.

Згідно роздруківки сервісу онлайн платежів iPay.ua вбачається перерахунок коштів 03.10.2024 р. о 20:20:00 на ім`я відповідача - ОСОБА_1 у розмірі 20 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 /а.с.18/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №01355-10/2024 від 03.10.2024 р. заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 44 960,00 грн, з яких: 18 400,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 16 560,00 грн прострочена заборгованість за відсотками, заборгованість за штрафом 10 000,00 грн /а.с.18-19/.

Згідно листа наданого АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 в банку було емітовано карту № НОМЕР_5 , на яку у період з 03.10.2024 по 06.10.2024 було зараховано 20 000,00 грн.

24.02.2025 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №24022025 / а.с.20-22/. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №01355-10/2024 від 03.10.2024 р. у розмірі 44 960,00 грн./а.с.22 зв./.

11.05.2026 р. позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.23./.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом установлено, що 03.10.2024 між ТОВ «СтарФайненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №01355-10/2024 шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо недоведеності факту видачі кредитних коштів, суд враховує, що надана позивачем довідка про перерахування коштів через систему iPay.ua містить конкретний номер платіжної картки одержувача, який узгоджується з даними, повідомленими відповідачем при укладенні договору. Довідка АТ КБ «Приватбанк» підтверджує зарахування коштів у розмірі 20 000 грн сааме на карту, яку було відкрито на ім`я ОСОБА_1 .

Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин, зокрема доказів неналежності зазначеної картки відповідачу та ненадходження на неї вище згаданих коштів або невчинення ОСОБА_1 дій з отримання коштів, також контррозрахунку заборгованості, з яким сторона захисту не погоджується у поданому відзиві, надано не було.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечуючи факт відсутності підтвердження перерахування коштів, сторона відповідача обмежилася виключно запереченням доказової сили документів позивача, водночас не надала суду жодного доказу на підтвердження протилежного: не заявила про те, що зазначена в довідках картка їй не належить, не надала виписки за власним картковим рахунком, які спростовували б надходження коштів, не заявила клопотання про витребування додаткових доказів у банківської установи, хоча стаття 84 ЦПК України надає їй таке право.

За таких обставин доводи відповідача про недоведеність перерахування коштів зводяться до формального заперечення без наведення жодних зустрічних фактичних обставин чи доказів, що не є достатнім для спростування позиції позивача.

Згідно зі стандартом доказування «вірогідності доказів», закріпленим у статті 79 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і надає перевагу тим доказам, які є більш вірогідними.

Оскільки сукупність наданих позивачем доказів (умови електронного договору, довідка про перерахування коштів, довідка платіжної установи) є послідовною, внутрішньо не суперечливою та не спростованою відповідачкою жодним належним доказом, суд вважає факт видачі кредитних коштів встановленим.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що за договором факторингу №24022025 від 24.02.2025 р. право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №01355-10/2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «СтарФайненс Груп», від первісного кредитора перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит Капітал». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників до вказаного договору та витяг з Реєстру боржників.

Договір факторингу ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором про надання фінансового кредиту, тому заперечення сторони відповідача про відсутність доказів переходу прав вимоги також не заслуговують на увагу.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належного виконання ТОВ «СтарФайненс Груп» свого обов`язку з надання кредитних коштів та наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що відповідач отримав кошти за договором про надання фінансового кредиту від 03.10.2024 р., проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором такі не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до якого за договором факторингу перейшло право вимоги, в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту та відсотками, які нараховані в межах строку дії договору у загальному розмірі 34 960 грн, (18 400 грн +16 560 грн).

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 10 000 грн, суд зважає на наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору про надання фінансового кредиту №01355-10/2024 від 03.10.2024 р., штраф у розмірі 10 000 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, то у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про його стягнення з відповідача є неправомірною.

З урахуванням установлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши кредитні кошти, у добровільному порядку та у визначені договором строки їх не повернув, проценти у передбаченому договором розмірі не сплатив, а доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 34 960,00 грн., що складаються з тіла кредиту та відсотків. У решті позовних вимог слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 2 071,30 грн (77,8%).

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №279 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 11.05.2026 р., детальний опис наданих послуг до акту та ордер /а.с.24 зв-25 зв./

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №01355-10/2024 від 03.10.2024 р. у розмірі 34 960 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 071(дві тисячі сімдесят одна) грн 30 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, воно набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов