Decision № 140299124, 30.09.2026, Novoarkhanhelsk District Court of Kirovohrad Oblast

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

30.09.2026 2/394/633/26

394/901/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 26 березня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 640931163.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

31.12.2020 року додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Відповідно до реєстру боржників №286 від 28.05.2024 до договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 640931163.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 4.1 договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 27 лютого 2025р. до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20900 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка.

Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі 4000 грн. перераховано 26.03.2024 19:27:21 на карту відповідачки 4731-21XX-XXXX-7329 емітовану банком АТ КБ «ПриватБанк», вказану особисто відповідачкою відповідно до умов договору.

Відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Згідно п. 5.1.10 договору факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днiв з дати вiдступлення права вимоги за кредитним договором фактору, повiдомити боржникiв про вiдступлення права вимоги та про передачу їx персональних даних фактору, надати iнформацiю передбачену чинним законодавством про фактора, у спосiб, передбачений кредитним договором та вимогами чинного законодавства.

При умові, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідачка не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Таким чином, в разі сплати відповідачкою коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до порядку укладання договору п. 4.10 кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та Товариством (заснованих як на першому договорі, так і на всіх наступних договорах, інших договорах і угодах, які будуть укладені між відповідачкою та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у майбутньому) в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись логін особистого кабінету та пароль особистого кабінету.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 27 лютого 2025р. позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 640931163 в розмірі 20900 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідачки вищевказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати /а.с.1-11/.

Розгляд справи відповідно до ухвали від 03.08.2026 року про відкриття провадження у справі проводиться без виклику сторін цивільного провадження.

Відповідачка скориставшись своїм правом надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з позовними вимогами погоджується лише частково. Вона не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 4000 грн. і визнає свій обов`язок повернути фактично отримані кошти.

Разом із тим категорично не погоджується із вимогами позивача про стягнення 14900 грн. процентів та 2000 грн. неустойки, оскільки вони є необґрунтованими, явно неспівмірними розміру отриманого кредиту, не підтверджені належними доказами та суперечать принципам справедливості, добросовісності й розумності, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України.

Позивач не довів правомірність заявленого розміру процентів. Відповідно до статті 81 ЦПК України саме позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Натомість поданий до суду розрахунок не дає можливості перевірити правильність визначення заявленої до стягнення суми.

Зокрема, позивач не навів детального розрахунку із зазначенням: залишку основної заборгованості на кожну дату; періодів нарахування процентів; застосованої процентної ставки; порядку її зміни; правових підстав для подальшого нарахування процентів після спливу строку кредитування (якщо такі проценти були нараховані).

За відсутності такого розрахунку вимоги про стягнення процентів не можуть вважатися належним чином доведеними.

Заявлений розмір процентів є явно неспівмірним сумі отриманого кредиту.

Позивач просить суд стягнути: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка.

Таким чином, при отриманні кредиту у розмірі 4000 грн. позивач просить стягнути загалом 20900 грн., що більш ніж у п`ять разів перевищує суму фактично отриманих коштів.

Фактично сума процентів майже у чотири рази перевищує суму самого кредиту.

Такий розмір фінансової відповідальності є явно неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання та суперечить основним засадам цивільного законодавства.

Саме ці принципи повинні застосовуватися судом при вирішенні будь-якого цивільного спору.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що суд, вирішуючи спори щодо стягнення кредитної заборгованості, має забезпечувати справедливий баланс між інтересами кредитора та боржника і не допускати покладення на боржника надмірного фінансового тягаря.

У даному випадку заявлений розмір процентів фактично перетворює кредитний договір на джерело отримання надмірної майнової вигоди, що не відповідає принципам добросовісності та справедливості.

Суд повинен перевірити законність нарахування процентів після спливу строку кредитування.

Позивач просить стягнути проценти у значному розмірі, однак із матеріалів справи неможливо встановити: до якої саме дати вони нараховувалися; чи був строк кредитування продовжений; чи існували правові підстави для їх подальшого нарахування.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що після спливу строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту проценти можуть нараховуватися лише у випадках, прямо передбачених законом або умовами договору, що мають бути належним чином доведені кредитором.

Оскільки позивач не надав суду належних доказів правомірності такого нарахування, заявлена сума процентів підлягає критичній оцінці судом.

У разі встановлення будь-яких порушень порядку нарахування процентів у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити або визначити їхній розмір виключно у межах, підтверджених належними та допустимими доказами.

Позивач повинен довести правильність усіх складових розрахунку.

Сам по собі розрахунок, складений позивачем, не може вважатися беззаперечним доказом існування заборгованості.

Суд повинен перевірити: чи відповідає поданий розрахунок умовам кредитного договору; чи підтверджується кожна складова заявленої суми; чи не містить розрахунок подвійного нарахування; чи правильно визначено періоди нарахування процентів; чи відповідає розрахунок вимогам законодавства.

У разі недоведеності хоча б однієї із зазначених обставин відповідна частина позовних вимог не може бути задоволена.

Виняткові обставини справи та матеріальне становище відповідача підлягають врахуванню судом

Кредитний договір було укладено 26 березня 2024 року, тобто в умовах дії воєнного стану на всій території України.

Воєнний стан істотно вплинув на матеріальне становище сім`ї відповідачки, рівень доходів та можливість своєчасно виконувати кредитні зобов`язання.

На даний час позивачка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей.

Батьки дітей фактично не сплачують аліменти, у зв`язку з чим усі витрати, пов`язані з їх утриманням, лікуванням, харчуванням, навчанням, придбанням одягу та забезпеченням інших життєво необхідних потреб, покладені виключно на відповідачку.

Єдиний постійний дохід відповідачки складається із заробітної плати.

Посадовий оклад (середньомісячна заробітна плата до утримання податків) становить близько 13500 грн., а після утримання податків вона фактично отримує близько 10000 грн. на місяць.

Позивач може посилатися на довідку про доходи, відповідно до якої за певний період нею отримано 39159,23 грн.

Разом із тим зазначена сума не є щомісячним доходом відповідачки, оскільки включає одноразові виплати, а саме: матеріальну допомогу; оплату щорічної відпустки.

Отже, ця сума не відображає її реального щомісячного доходу та не може бути використана як доказ її високої платоспроможності.

Після сплати обов`язкових платежів та забезпечення дітей продуктами харчування, одягом, навчальним приладдям, оплатою комунальних послуг, медичного обслуговування й інших необхідних витрат у неї фактично відсутня можливість сплачувати надмірно нараховані проценти та штрафні санкції.

Крім того, щодо неї вже існує інше судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, що ще більше погіршує її матеріальне становище.

Таким чином, стягнення заявленої позивачем суми у повному обсязі створить надмірний фінансовий тягар та істотно погіршить матеріальне забезпечення її дітей.

Суд повинен врахувати принцип забезпечення найкращих інтересів дітей.

Зазначений принцип є обов`язковим і для суду під час розгляду цивільних справ.

У разі задоволення позову в повному обсязі значна частина доходу відповідачки буде спрямована не на забезпечення життєво необхідних потреб дітей, а на сплату надмірних процентів та штрафних санкцій.

Наслідком такого рішення стане істотне погіршення матеріального забезпечення дітей, що суперечитиме принципу забезпечення їхніх найкращих інтересів.

При вирішенні спору суд повинен забезпечити справедливий баланс між майновими інтересами кредитора та правом дітей на належний рівень життя.

Саме тому під час визначення розміру відповідальності відповідачки суд повинен врахувати не лише формальний розрахунок заборгованості, а й реальні наслідки виконання такого рішення для дітей, які перебувають на моєму утриманні.

Заявлена неустойка підлягає зменшенню.

Позивач просить суд стягнути з неї 2000 грн. неустойки.

У даній справі наявна сукупність виняткових обставин, а саме: дія воєнного стану; самостійне виховання двох неповнолітніх дітей; відсутність аліментів; невисокий рівень доходу; відсутність будь-яких інших джерел доходу; наявність іншого судового рішення про стягнення кредитної заборгованості; необхідність постійного забезпечення дітей житлом, харчуванням, лікуванням, навчанням та одягом.

За таких обставин стягнення неустойки у повному розмірі суперечитиме принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що неустойка не повинна перетворюватися на спосіб безпідставного збагачення кредитора та має виконувати компенсаційну, а не каральну функцію.

З урахуванням наведених обставин, керуючись частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, просить суд зменшити розмір неустойки до мінімального справедливого розміру або відмовити у її стягненні повністю.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності мають бути визначальними при вирішенні спору.

У даній справі позивач просить стягнути суму, яка більш ніж у п`ять разів перевищує суму фактично отриманого кредиту.

Таке співвідношення між розміром кредиту та заявленими до стягнення сумами свідчить про очевидну неспівмірність відповідальності відповідача.

Стягнення таких сум не спрямоване на відновлення порушеного права кредитора, а фактично створює для нього можливість отримати надмірну майнову вигоду.

Саме тому суд повинен оцінити не лише арифметичний розрахунок позивача, а й відповідність заявлених вимог принципам справедливості, добросовісності та розумності, які є фундаментальними засадами цивільного законодавства.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що набув право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу.

Разом із тим відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України саме позивач повинен довести всі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Саме тому суд повинен перевірити: чи підтверджується безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача; чи включений саме кредитний договір № 640931163 до реєстру прав вимоги, який є невід`ємною частиною договору факторингу; чи підтверджується належними та допустимими доказами обсяг переданих прав; чи відповідає заявлений позивачем розрахунок тій заборгованості, яка фактично була відступлена новому кредитору.

Саме по собі посилання на укладення договору факторингу не є достатнім доказом виникнення у позивача права вимоги до відповідача.

Позивач повинен надати суду належні та допустимі докази того, що право вимоги саме за кредитним договором відповідачки який було передано їй у встановленому законом порядку.

У разі наявності будь-яких сумнівів щодо належності, допустимості або достовірності зазначених доказів такі сумніви повинні тлумачитися на користь відповідача, а відповідні докази не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Крім того, якщо позивач посилається на повідомлення боржника про відступлення права вимоги, він повинен надати належні докази такого повідомлення відповідно до вимог цивільного законодавства.

Суд повинен критично оцінити поданий позивачем розрахунок заборгованості.

Одним із основних доказів, на які посилається позивач, є складений ним розрахунок заборгованості.

Разом із тим такий розрахунок є внутрішнім документом позивача і сам по собі не підтверджує правильність визначення заявленої до стягнення суми.

Щодо принципу пропорційності та справедливого балансу.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що втручання у майнові права особи має бути пропорційним поставленій законній меті та забезпечувати справедливий баланс між інтересами сторін.

У даній справі такий баланс буде порушено у разі стягнення із відповідача суми, яка більш ніж у п`ять разів перевищує розмір фактично отриманого кредиту.

Відповідачка не ухиляється від виконання своїх зобов`язань та визнає обов`язок повернути суму фактично отриманого кредиту.

Разом із тим вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність заявленого до стягнення розміру процентів та неустойки.

Заявлені вимоги в цій частині є явно неспівмірними сумі отриманого кредиту, суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності й покладають на відповідачку надмірний фінансовий тягар, що негативно вплине на забезпечення життєво необхідних потреб двох неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню лише в частині, яка буде підтверджена належними та допустимими доказами.

Просила суд позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково; визнати обґрунтованими вимоги лише в частині фактично отриманої суми кредиту у розмірі 4000 грн., якщо суд дійде висновку про наявність правових підстав для її стягнення; відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у сумі 14900 грн. як недоведених та неспівмірних або, якщо суд встановить правові підстави для їх стягнення, перевірити правильність їх нарахування та визначити їх розмір виключно в межах, підтверджених належними і допустимими доказами; зменшити розмір неустойки до мінімального справедливого розміру або відмовити у її стягненні повністю, враховуючи виняткові обставини справи. При вирішенні спору врахувати: самостійне виховання відповідачкою двох неповнолітніх дітей; відсутність сплати аліментів батьками дітей; реальний щомісячний дохід відповідачки після сплати податків, який становить близько 10000 грн.; те, що сума 39159,23 грн., зазначена у довідці про доходи, включає матеріальну допомогу та оплату відпустки і не є моїм щомісячним доходом; наявність іншого судового рішення про стягнення кредитної заборгованості; укладення кредитного договору в період дії воєнного стану. Судові витрати розподілити відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог /а.с.108-116/.

Позивач в свою чергу надав до суду додаткові пояснення у справі у яких зазначив, що 26 березня 2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 640931163, було укладено кредитний договір № 521735642, Одноразовий ідентифікатор: JAZR, відправлено 26.03.2024 19:26:34, введено 26.03.2024 19:27:17.

Крім того договір містить QR-код, при відкритті якого за допомогою сканера QR & штирх-кодів, зазначено: Позичальник: ОСОБА_1 ІH: НОМЕР_2 Тел.: НОМЕР_4 Ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 Договір: 640931163 від 26.03.2024 Одноразовий ідентифікатор: JAZR, відправлено 26.03.2024 19:26:34, введено 26.03.2024 19:27:17.

Порядок укладення договору на отримання онлайн кредиту є наступним:

Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет.

При підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта.

ТОВ «ФК ЄАПБ» не має доступ до Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора через яку було здійснено ідентифікації, верифікації позичальника. Належна перевірка, та відповідно ідентифікація та верифікація позичальниці здійснена первісним кредитором.

Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Заповнюючи заявку, клієнт дає свою згоду на передачу Товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

Товариство має право зателефонувати клієнту за телефонним номером, вказаним в заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в заявці інформації, так і для отримання інших відомостей, які необхідні для прийняття рішення про надання кредиту.

Товариство має право додатково вимагати від Клієнта надання належним чином завірених копій документів, які Товариство визнає необхідними для прийняття рішення про надання кредиту.

Отже, позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Представник відповідачки помилково ототожнює два методи укладання кредитного договору в електронній формі шляхом електронного цифрового підпису та шляхом електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

В даному випадку за допомогою сайту https://czo.gov.ua/verify можна перевірити тільки електронний документ на який накладений електронний цифровий підпис.

Проте, за допомогою вказаного сайту здійснити перевірку електронного документу підписаного шляхом електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

неможливо.

Таким чином, ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

До того ж, не є порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу.

Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Отже, інформація про ідентифікацію відповідача та підписання ним договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, знаходиться у ІТС первісного кредитора, доступ до якої має первісний кредитор та позичальник, як власник особистого кабінету, в той час як ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має доступу до такої інформації.

Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту.

При заповненні форм заявки позичальнику необхідно внести всі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін., тобто, здійснити певну послідовність дій, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Товариства здійснює реєстрацію заявника на сайті Товариства і формує особистий кабінет клієнта.

Відповідачка правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору не скористалася.

На даний час відповідачкою не сплачено заборгованість за укладеним договором.

Відповідачка і надалі продовжує порушувати умов договору, тим самим порушує Цивільне законодавство.

Позивачем разом з позовною заявою було надано отримані від первісного кредитора докази по справі: підтвердження перерахування/надання коштів та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , за укладеним договором.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача.

Всі нараховані відсотки, нараховувались виключно первісним кредитором відповідно до умов укладеного договору.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості, яка відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8378746 сформувалась станом на 22.08.2024 р. та була відступлена позивачу разом з правом вимоги за кредитним договором № 640931163 відповідно до договору факторингу.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між сторонами, та для обґрунтування розміру заборгованості відповідача, вказаної у позовні заяві.

ОСОБА_1 розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Відсотки нараховані за понадстрокове користування кредитом, за відсотковою ставкою передбаченою Кредитними договорами.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою, просив лише стягнути заборгованість яка сформувалась на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором.

Також наголосив на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак, лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором.

Отже, укладений договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

У відповідності до умов укладеного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні договорів, а саме позичальником при укладанні вище зазначеного договору було вказано картка банку (маска картки): № НОМЕР_1 XX XXXX 7329.

Позивач зазначає, що перерахування коштів на платіжну карту відповідачки за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Доступ до виписок по карткам має банк-емітент та відповідачка.

Відповідачка може отримати виписку з банківського рахунку через онлайн-банкінг, мобільні додатки або запросивши паперову копію у своєму банку.

Відповідачка, як тримач картки банку на яку було перераховано кредитні кошти за кредитним договором вказаним вище, мала та має змогу власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження та/або спростування факту перерахування кредитних коштів по вищенаведеному договору.

Щодо відступлення права вимоги позивач зазначив, що 27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 27 лютого 2025р. до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20900 грн.

Щодо переходу прав вимоги за кредитним договором № 640931163 від 26 березня 2024 року від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», додатково повідомляємо наступне: 26 березня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 640931163.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №640931163 від 26 березня 2024 року.

31.12.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додатковий договір № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопад 2018 року.

Позивач додатково повідомляє, про те, що оригінали Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, разом з додатками до нього (реєстрами боржників) знаходяться безпосередньо у сторін договору - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є стороною вищезазначеного Договору факторингу, і не здійснювало контроль за процесом його укладення та виконання, тому одним із оригіналів повного тексту цього договору, та додатками до нього, не володіє і не може володіти згідно чинного законодавства України. Оригінали даного договору знаходяться у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», копії договору за умовами договору факторингу №20102022 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передавались.

Посилання відповідача на те, що право грошової вимоги за договором позики виникло після укладення договору факторингу не заслуговує на увагу.

Також надано належним чином завірена копія платіжної інструкції до договору факторингу.

Копії договору факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах /а.с.144-176/.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до позову до відповідачки заявлено матеріально правові вимоги - стягнення заборгованості за кредитом, стягнення заборгованості за нарахованими процентами та комісією.

Суд розглядає дану цивільну справу тільки в межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 26 березня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 640931163.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 4.1 договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 27 лютого 2025р. до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20900 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка.

Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі 4000 грн. перераховано 26.03.2024 19:27:21 на карту відповідачки 4731-21XX-XXXX-7329 емітовану банком АТ КБ «ПриватБанк», вказану особисто відповідачкою відповідно до умов договору.

Згідно п. 5.1.10 договору факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днiв з дати вiдступлення права вимоги за кредитним договором фактору, повiдомити боржникiв про вiдступлення права вимоги та про передачу їx персональних даних фактору, надати iнформацiю передбачену чинним законодавством про фактора, у спосiб, передбачений кредитним договором та вимогами чинного законодавства.

Відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 640931163 в розмірі 20900 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка.

Вирішуючи даний спір суд зважує на наступні норми матеріального права.

Відповідно до частин 1, 3, 4 та 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 Закону України «Про електрону комерцію»).

У ст. 11 Закону України « Про електрону комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг. Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством. У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством. Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено. Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Підписанням договору кредитної лінії №640931163 від 26.03.2024 року відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідачка також підтверджує, що умови договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану, а інформація надана її кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « та «, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.

З договору кредитної лінії №640931163 від 26.03.2024 року слідує, що відповідачка його підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «JAZR», а тому суд доходить висновку, що факт укладення зазначеного кредитного договору підтверджується матеріалами справи та узгоджується із ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачкою умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 640931163 в розмірі 20900 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачкою виниклого між позивачем та нею кредитного зобов`язання і тому з неї на користь останнього в повному обсязі з урахуванням відсотків та комісії по кредиту підлягає стягненню сума заборгованості - 20900 грн.

Стосовно судових витрат понесених позивачем на звернення до суду суд зважує на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідачку.

З урахуванням зазначених норм процесуального права, враховуючи те, що позов задовольняється в повному обсязі з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати понесення при зверненні до суду у виді судового збору у сумі 2662,40 грн.

Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612 ч.1, 625, 629, 1049 ч.1, 1054 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 640931163 в сумі 20900 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 14900 грн. - заборгованість по процентам; 2000 грн. - неустойка та судовий збір в сумі 2662,40 грн., а всього підлягає стягненню 23562/двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят дві/ грн. 40 коп.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження вул. Лісова 2, м. Бровари, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 35625014.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Повний тест рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Суддя: