Court ruling № 140294048, 02.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/2338/24

1-кп/212/127/26

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

в ході розгляду в закритому судовому засіданні кримінального провадження № 12023041230002031 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -

в с т а н о в и л а:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 60 днів без визначення розміру застави відносно ОСОБА_5 та із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_6 у розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що встановлені в ході досудового слідства ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК наразі не зменшилися та продовжують існувати.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_8 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, суд встановив, що ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.08.2026 року було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строком до 04.10.2026 року включно.

Разом з цим закінчити розгляд справи в межах застосованого строку тримання під вартою обвинуваченим неможливо з об`єктивних причин, оскільки дослідження доказів по справі триває.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

На підставі ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 176 КПК.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою також повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК, вчинених проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за найтяжче з яких, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі.

Також ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК, вчиненого проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Враховуючи викладене, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки тяжкість ймовірного покарання за вироком суду свідчить про можливість переховування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від правосуддя з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Також суд вважає, що не зменшився ризик можливого незаконного впливу обвинувачених на свідків у кримінальному провадженні, оскільки розгляд справи триває.

Отже, на думку суду наведені прокурором ризики на сьогодні не втратили свого значення, а судовий розгляд справи не завершено.

Вказане у сукупності на думку суду об`єктивно вказує на існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у такому їх ступені, який є підставою для подальшого запобіжного ув`язнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, колегія суддів, дійшла висновку, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, які їм інкримінуються, їх особам, а також запобігає ризикам, існування яких доведено прокурором, та які не зменшилась, залишаючись реальними, тому колегія суддів дійшла висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК.

Однак за п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину,вчиненого із застосуванням насильства.

Таким чином суд, враховуючи обсяг висунутого обвинувачення ОСОБА_5 , дійшов висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Натомість, суд вказує, що ОСОБА_6 утримується під вартою вже майже 3 роки, з 8 жовтня 2023 року, тому на підставі положень ч. 3 ст. 183 КПК України обвинуваченому суд вважає доцільним визначати розмір застави в розмірі, передбаченому ст. 182 КПК.

Так ухвалою від 6 серпня 2026 року Покровського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_6 було визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 266240 грн., який суд вважає прийнятим, враховуючи обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК, як до особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, внесення якої зможе на переконання суду гарантувати виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки прокурором не було доведено в суді, що існує виключний випадок для застосування застави відносно ОСОБА_6 у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, визначаючи ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне в разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-197, 314, 331, 369-376 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 листопада 2026 року включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 листопада 2026 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави обвинуваченому ОСОБА_6 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 266240 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА у Дніпропетровській області протягом строку дії ухвали суду (отримувач коштів ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, МФО 820172, банк отримувача ГУ ДКСУ в м. Київ рахунок отримувача UA158201720355229002000017442).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Кривий Ріг без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В разі невиконання покладених обов`язків ОСОБА_6 для нього наступають наслідки, передбачені КПК. Зокрема, в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. Також у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення обвинувачених.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та оголошений 02.10.2026 року.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3