Decision № 140287281, 02.10.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/1588/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №914220159006 від 08.12.2025 року про відмову в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 (Донецька обл., Добропільський р-н, с. Зелене, РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 та виплачувати ОСОБА_1 (Донецька обл., Добропільський р-н, с. Зелене, РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, з дати написання заяви про призначення пенсії, а саме з 01.12.2025 року.

Позов обґрунтований тим, що з 10.07.1995 по 20.12.2010 позивач працювала медичною сестрою інфекційного відділення Добропільської центральної районної лікарні. Ця посада віднесена до Списку № 2, що підтверджено результатами атестації робочих місць. Пільговий стаж становить 15 років 5 місяців 11 днів, загальний страховий стаж - 27 років 11 місяців 7 днів. Відповідач відмовив у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах через недосягнення 55 років. Позивач вважає, що до неї слід застосувати пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, визначеній Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, за якою жінки мають право на таку пенсію після досягнення 50 років.

Ухвалою від 06.02.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за Списком № 2 жінки набувають після досягнення 55 років, а позивачу на день звернення було 50 років 7 місяців 29 днів. Довідка про пільговий характер роботи від 18.11.2025 № 1396 не відповідає встановленій формі. Трудова книжка не містить відомостей про повний робочий день і пільговий характер роботи. Вимога про зобов`язання перевести на інший вид пенсії є втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду. Відповідач також просив розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо цього клопотання відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо, зокрема, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (пункт 2).

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ця справа стосується оскарження фізичною особою рішення суб`єкта владних повноважень щодо призначення пенсійних виплат. Отже, вона належить до справ, визначених пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України, і підлягає розгляду в письмовому провадженні. З огляду на вказане суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1995 році закінчила Донецьке базове медичне училище за спеціальністю «сестринська справа», отримує пенсію за вислугу років.

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 позивач 10.07.1995 прийнята медичною сестрою інфекційного відділення Добропільської центральної районної лікарні (наказ від 01.07.1995 № 37-к) і 20.12.2010 звільнена у зв`язку з виходом на пенсію (наказ від 15.12.2010 № 115). Трудова книжка містить також записи про подальшу роботу позивача: з 03.10.2011 по 15.12.2016, з 18.06.2017 по 25.01.2021 та з 12.10.2021 по 30.09.2024.

Наказом по охороні здоров`я міста Добропілля і Добропільського району від 02.01.1995 № 1-а за результатами атестації робочих місць за умовами праці затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням. До переліку за Списком № 2 включено медсестер інфекційної служби, зокрема по Добропільській центральній районній лікарні.

Наказами по Добропільській центральній районній лікарні від 22.12.1999 № 348 та від 18.11.2004 № 425 за результатами атестації робочих місць затверджено переліки робочих місць, на яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. До них включено медсестру палатну та медсестру процедурну інфекційного відділення Добропільської центральної районної лікарні.

Відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» від 18.11.2025 № 1396 позивач працювала медичною сестрою інфекційного відділення з 10.07.1995 по 20.12.2010, у відпустках без збереження заробітної плати не перебувала, має спеціальний стаж з 1995 по 2010 роки за Списком № 2 згідно з наведеними наказами про атестацію робочих місць. Довідка містить відомості про перейменування та реорганізацію лікарні.

01.12.2025 позивач подала заяву № 10891 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням від 08.12.2025 № 914220159006 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що вік заявниці на дату звернення становить 50 років 7 місяців 29 днів, а довідка про пільговий характер роботи від 18.11.2025 № 1396 не відповідає Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII).

Пунктом 3 резолютивної частини цього Рішення встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, щодо осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах за Списком № 2, одночасно діють пункт «б» статті 13 Закону № 1788-XII у наведеній редакції та пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, які по-різному визначають вік набуття права на пенсію.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Питання про те, яка з цих норм підлягає застосуванню, вирішено у зразковій справі № 360/3611/20 (рішення Верховного Суду від 21.04.2021, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021).

У постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в разі колізії (суперечності) між нормами Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) та Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» / Закону № 213-VIII щодо віку призначення пільгової пенсії, потрібно застосовувати норму, більш сприятливу для особи (тобто Закон № 1788-ХІІ, який передбачає нижчий пенсійний вік).

Ця справа відповідає ознакам типової. Позивач працювала до 01.04.2015 на посаді, віднесеній до Списку № 2, досягла віку, визначеного пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII, а відповідач відмовив їй через недосягнення віку, встановленого статтею 114 Закону № 1058-IV.

Тому до позивача підлягає застосуванню пункт «б» статті 13 Закону № 1788-XII у зазначеній редакції. За цією нормою право на пенсію за віком на пільгових умовах жінка набуває за наявності трьох умов: досягнення 50 років, стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах за Списком № 2, підтверджених результатами атестації робочих місць.

На день звернення (01.12.2025) позивачу виповнилося 50 років, тобто перша умова виконана. Відмова з мотивів недосягнення 55 років є протиправною.

Щодо стажу роботи суд зазначає таке.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі - Порядок № 442), атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 442 перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Записами трудової книжки підтверджено, що з 10.07.1995 по 20.12.2010 позивач працювала медичною сестрою інфекційного відділення. Віднесення цієї посади до Списку № 2 відповідач не заперечує, воно підтверджене довідкою лікарні та переліками, затвердженими за результатами атестації робочих місць.

Атестацію робочих місць у лікарні проведено тричі: накази від 02.01.1995 № 1-а, від 22.12.1999 № 348 та від 18.11.2004 № 425. З урахуванням п`ятирічного строку дії результатів кожної атестації ними безперервно охоплено період роботи позивача з 10.07.1995 по 18.11.2009, що становить понад 14 років. Отже, позивач має більше 10 років стажу на роботах за Списком № 2 незалежно від оцінки періоду з 19.11.2009 по 20.12.2010.

Загальний стаж роботи позивача за записами трудової книжки перевищує 20 років. Відповідач цієї обставини не заперечує, і оскаржуване рішення не містить посилань на недостатність страхового чи пільгового стажу.

Посилання відповідача на невідповідність довідки від 18.11.2025 № 1396 встановленій формі суд відхиляє. Уточнююча довідка потрібна тоді, коли в трудовій книжці бракує відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. У цій справі посада, період роботи та результати атестації підтверджені трудовою книжкою і копіями наказів про атестацію, які зберігаються у роботодавця та засвідчені ним. Недоліки оформлення довідки, допущені роботодавцем, не спростовують цих відомостей і не можуть позбавляти особу права на пенсію. У рішенні не вказано, яких саме відомостей бракує, і додаткових документів відповідач у позивача не витребував.

Доводи відзиву про відсутність у трудовій книжці даних про повний робочий день суд не бере до уваги. Ця підстава в оскаржуваному рішенні не наведена, а довідка лікарні підтверджує роботу позивача на посаді протягом усього періоду без відпусток без збереження заробітної плати. Доказів неповної зайнятості позивача відповідач не надав.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірності свого рішення не довів, тому рішення від 08.12.2025 № 914220159006 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Усі умови для переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах виконано: вона досягла 50 років, має необхідний загальний і пільговий стаж та подала заяву. За таких умов орган Пенсійного фонду не має права діяти на власний розсуд, а зобов`язаний перевести особу на обраний нею вид пенсії. Тому доводи відповідача про втручання в його дискреційні повноваження є безпідставними.

Оскільки заяву подано 01.12.2025, переведення належить здійснити з цієї дати.

Для ефективного захисту прав позивача суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог і скасовує оскаржуване рішення.

З огляду на викладене позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.12.2025 № 914220159006 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплачувати цю пенсію з 01.12.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (с. Зелене,Донецька обл. , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський