Decision № 140282946, 01.10.2026, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 216/4407/26

провадження 2/216/5424/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 22147,50 грн., з яких: тіло кредиту 5000,00 грн., проценти за користування кредитом 11447,50 грн., нараховані проценти позивачем за 120 календарних дні 5700,00 грн.; судовий збір 2662,40 грн. та 10000,00 грн. витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір № 5430114 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. На підставі договору факторингу від право вимоги за вказаним Кредитним договором перейшло до позивача. Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 22147,50 грн. боргу. Просить позов задовольнити, стягнути витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Повідомив суд, що він є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 03 вересня 2024 року по теперішній час, беручи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації. Наголосив, що оскільки кредитний договір був укладений 02.04.2025 року, тобто в період проходження ним військової служби під час дії особливого періоду, на відповідача як на військовослужбовця поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки. Відтак, вважає вимоги про стягнення процентів протиправними. Також заперечував проти належності наданих позивачем доказів укладення договору та вважав заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. явно завищеним, неспівмірним із складністю справи та фактично виконаною роботою.

Позовна заява надійшла до суду 03.06.2026 року. Ухвалою суду від 16.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та задоволено клопотання про витребування доказів від АТ «ВСТ БАНК».

29.06.2026 року судом було ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено повністю. На підставі заяви відповідача та наданих ним документів про проходження військової служби в умовах воєнного стану та безпосередню участь у бойових діях на передовій, ухвалою суду від 25.09.2026 року вказане заочне рішення було скасовано, оскільки неотримання відповідачем повісток та неповідомлення суду про причини неявки відбулися з поважних причин, а надані докази мають істотне значення для правильного вирішення справи. Справу призначено до нового розгляду на 01.10.2026 року. 30.09.2026 року відповідач через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву з додатками.

У судове засідання 01.10.2026 року сторони не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Відповідач у відзиві також заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи належне сповіщення сторін через підсистему «Електронний суд», суд на підставі ч. 1 ст. 287 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за їх відсутності за наявними матеріалами. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 02.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 був укладений Договір № 5430114 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальник отримав у позику 5000,00 грн. (п.1.2.), строком на 360 календарних днів (п.1.3), стандартна процентна ставка 0,95% (п.1.4.1). Товариство надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку НОМЕР_2 . Договір підписано одноразовим цифровим підписом № 52696 (п.10).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «ВСТ БАНК» надав інформацію, яка підтверджує належність платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та факт реального зарахування на неї коштів у сумі 5000 грн. за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» 02.04.2025 року.

28.11.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 28/11/2025, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 512, 514, 1077 ЦК України).

Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає, що відповідно до статей 526, 610, 1049 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону та умов договору, а порушення зобов`язання є його невиконанням. Оскільки відповідач отримав кошти у розмірі 5000,00 грн. і не надав доказів їх повернення, ця сума підлягає стягненню в повному обсязі. Заперечення відповідача щодо форми договору суд відхиляє, оскільки укладення договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора повністю прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі відповідно до ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом у загальному розмірі 17147,50 грн., суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 03 вересня 2024 року по теперішній час, що підтверджується довідкою (форма 5) № 4/41/167 від 26 серпня 2026 року.

Згідно з довідкою (форма 12) № 4/39/227 від 28 лютого 2026 року, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у численні періоди, починаючи з жовтня 2024 року, зокрема в періоди укладення та дії спірного кредитного договору.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (крім кредитних договорів щодо придбання об`єктів житлового фонду або автомобіля).

Спірний кредитний договір укладено 02.04.2025 року, тобто вже в період проходження відповідачем військової служби під час дії етапу воєнного стану (особливого періоду). Дана пільга є імперативною гарантією держави, спрямованою на соціальний захист учасників бойових дій.

Оскільки відповідач має статус особи, на яку в повному обсязі поширюються гарантії п. 15 ст. 14 вказаного Закону, нарахування позивачем процентів за користування кредитом є безпідставним і протизаконним. Тому в задоволенні вимог про стягнення процентів у сумі 17 147,50 грн. слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги майнового характеру заявлено на суму 22147,50 грн. Суд задовольняє позов на суму 5000,00 грн., що становить 22,575% від заявленої ціни позову. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині в розмірі 600,91 грн. (2662,40 грн. ? 22,575%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивачем заявлено до стягнення 10000,00 грн., на підтвердження чого надано договір № 10/12-2024 від 10.12.2024 р., акт прийому-передачі виконаних робіт та рахунок. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними роботами. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд бере до уваги, що адвокатом позивача було виконано первісний обсяг роботи щодо формування позову та збору документів, яка за звичайних обставин (якби відповідач не мав статусу військовослужбовця) підлягала б задоволенню. З огляду на це, суд вважає за необхідне зафіксувати витрати на правничу допомогу на рівні, визначеному при первісному розгляді, а саме - 2900,00 грн., оскільки подальше зменшення цієї суми знівелює фактично проведену роботу представника.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 526, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 137, 141, 247, 258-259, 264-265, 274, 279, 287 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5430114 від 02.04.2025 року у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок), яка складається з суми основного боргу (тіла кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у сумі 600,91 гривень (шістсот гривень 91 копійка) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2900,00 гривень (дві тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 01 жовтня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК