Court ruling № 140280863, 28.09.2026, Dnipro District Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Dnipropetrovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 175/14965/26

Провадження № 2/175/4454/26

УХВАЛА

"28" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди землі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.

Відповідно до статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити наступні елементи, а саме:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

- у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд вчинити наступні дії, а саме:

- стягнути заборгованість по оплаті за період орендних платежів у розмірі 20298,27 грн.

- розірвати договір оренди землі від 16.05.2008 року.

Таким чином, позовна заява містить дві вимоги, а саме: одна майнового характеру та друга немайнового характеру, тому у даному випадку необхідно позивачу вказати ціну позову за майновою вимогою, яка буде визначатися сумою, що підлягає до стягнення.

Суд також звертає увагу на те, що до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Отже, з урахуванням наведеного аналізу правових позицій, суд доходить висновку про те, що майнова вимога це вимога, яка наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захист прав та інтересів, об`єктом яких виступає благо (майно).

Вимога про розірвання договору оренди землі є немайновою вимогою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (справа № 905/105/20 від 05.02.2021 року) чітко роз`яснила, що вимога про повернення земельної ділянки через припинення/розірвання договору оренди є вимогою про виконання обов`язку в натурі, не змінює складу майна чи власника та не має грошової оцінки, таким чином, і не є майновою вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір у сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розрахунок суми судового збору за вимогами:

- стягнути заборгованість по оплаті за період орендних платежів у розмірі 20298,27 грн майнова вимога суму судового збору за даною вимогою 1331,20 грн.

- розірвати договір оренди землі від 16.05.2008 року немайнова вимога суму судового збору за даною вимогою 1331,20 грн.

Таким чином, за дві вимоги слід сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами, а саме:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA208999980313151206000004457

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу":

101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у додатках до позовної заяви відсутні докази сплати судового збору, у позові не зазначено ціну позову, не проставлено поруч з підписом дату, прохальна частина позовної заяви не містить відомості про період, з якого необхідно здійснити стягнення, позов також не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, тому у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану позовну заяву слід залишити без руху.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди землі, - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу. Разом з тим, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Краснокутська