Decision № 140272821, 23.09.2026, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 27/60/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 Справа № 908/1152/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вул. Героїв 37-го батальйону, 53, м. Запоріжжя, 69089, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290997325) в інтересах держави в особі

позивача: Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Розенталь, б.7, м. Запоріжжя, 69089, ЄДРПОУ 26013402)

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ 39820689)

до відповідача-2: Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (вул. Інститутська, будинок 1, селище Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417, ЄДРПОУ 32405397)

про припинення права постійного користування на частину земельної ділянки природно-заповідного фонду, усунення перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

за участю представників

прокурор: Борін А.Б., прокурор, службове посвідчення № 083884 видане 25.12.2025

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Колесниченко І.С., довіреність № 6/62-26-0.6 від 01.05.2026

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» про:

- припинення Державному підприємству «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 32405397, адреса: Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Інститутська, будинок 1, 70417) право постійного користування на частину земельної ділянки природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, надане на підставі Державного акту серії ІІ-ЗП № 002384, виданого Державним земельним кадастром;

- усунення перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом припинення Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області (вул.Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 39820689) права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 2322188800:04:001:500;

- усунення перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, Державне підприємство «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України повернути на користь Широківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 за координатами, зазначеними у таблиці (арк. 35 позовної заяви).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 13.05.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1152/26 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1152/26, присвоєно справі номер провадження 27/60/26. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.06.2026.

08.06.2026 представником Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» адвокатом Рощупкіним С.В. в підсистемі «Електронний суд» сформована заява про вступ у справу як представника.

09.06.2026 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в підсистемі «Електронний суд» сформований відзив на позовну заяву.

10.06.2026 представником Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» адвокатом Рощупкіним С.В. в підсистемі «Електронний суд» сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.06.2026 продовжено Державному підприємству «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» процесуальний строк, встановлений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 на надання відзиву на позовну заяву до 22.07.2026 (включно), відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 08.07.2026.

15.06.2026 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив.

01.07.2026 ухвалою суду від 01.07.2026 задоволено Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про проведення судового засідання 08.07.2026 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/1768/24 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 08.07.2026 продовження строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 30.07.2026.

21.07.2026 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в підсистемі «Електронний суд» сформовано клопотання про безпосереднє дослідження доказів.

22.07.2026 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області в підсистемі «Електронний суд» сформовано клопотання про залучення документів до матеріалів справи (у порядку ст. ст. 169, 170 ГПК України) копії рішення Господарського суду Запорізької області від 26.05.2026у справі № 908/765/26.

23.07.2026 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області в підсистемі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України».

27.07.2026 та 28.07.2026 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в підсистемі «Електронний суд» сформовані додаткові пояснення у справі.

30.07.2026 Державним підприємством «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» в підсистемі «Електронний суд» сформований відзив на позовну заяву.

30.07.2026 Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області сформовано відповідь на відзив Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України».

30.07.2026 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в підсистемі «Електронний суд» сформовані додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 30.07.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 07.09.2026.

07.09.2026 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області поданий до суду лист про долучення документів.

07.09.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

07.09.2026 суд в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України заслухав вступне слово прокурора, позивача та відповідача-1.

Ухвалою суду від 07.09.2026 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 23.09.2026.

23.09.2026 представником Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» адвокатом Рощупкіним С.В. через канцелярію суду подано до суду клопотання, у якому просить суд розглядати справу № 908/1152/26 без участі представника ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААК». Зазначає, що проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні.

Судове засідання 23.09.2026 проводилось за допомогою підсистеми «Електронний суд» та фіксацією судового засідання vkz.court.gov.ua.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

23.09.2026 відповідач-2 не з`явився в судове засідання, про час та місце судового засідання, був повідомлений належним чином.

23.09.2026 прокурор підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Зазначає, що Рішенням Запорізької обласної ради від 27.11.1998 № 10 «Про внесення змін і доповнень до природно-заповідного фонду області» створено ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська», площею 112,6 га, який передано під охорону Дослідному господарству «Сонячне» Інституту олійних культур.

Вказує, що згідно Додатку № 4 до вказаного рішення, Ландшафтний заказник розташований на території Запорізького району, 100 м на південний схід від с. Ручаєвка. Повідомляє, що на виконання постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.11.1998 (протокол № 13) Наказом Української академії аграрних наук від 14.12.1998 № 132 створено на базі частини земель і майна Інституту олійних культур Української академії аграрним наук державне дослідне господарство «Сонячне» Інституту олійних культур УААН. Передано дослідному господарству «Сонячне» земельні угіддя та необхідні для його діяльності основні фонди та оборотні засоби. Зазначає, що на виконання вказаного Наказу, Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 05.11.2002 № 4/165, закріплено за Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук землі загальною площею 1269, 2 га, у тому числі 1138, 4 га ріллі, та за Державним дослідним господарством «Сонячне» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук землі загальною площею 4375, 5 га, у тому числі 2927, 1 га ріллі, доручено Запорізькій філії інституту землеустрою виготовити державні акти на право постійного користування землею. Вказує, що Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області 22.11.2002 Державному дослідному господарству «Сонячне» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук видано державний акт Серії ІІ-ЗП № 002729 на право постійного користування землею, площею 4375,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук державний акт серії ІІ-ЗП № 002730 на право постійного користування землею, площею 1269, 2 га. Повідомляє, що у подальшому Наказом Української академії аграрних наук від 29.11.2002 № 95 доручено керівникам науково-дослідних установ провести зміни з організації наукової та виробничої діяльності наукових установ та їх дослідних господарств, реорганізувавши дослідні наукові установи шляхом виділення дослідних господарств та госпрозрахункових установ, зокрема, відповідно до Додатку № 2 до наказу, Дослідне господарство Інституту олійних культур отримано статус юридичної особи з виділенням на окремий баланс. Зазначає, що на виконання вищезазначеного, наказом Української академії аграрних наук від 20.02.2003 № 15 затверджено назву дослідного господарства Інституту олійних культур як Державне дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур УААН. Вказує, що Рішенням Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.12.2003 № 44, надано згоду Інституту олійних культур УААН на розподіл земель, закріпивши за Інститутом олійних культур 334,11 га та за Державним дослідним господарством «Новатор» Інституту олійних культур 935,09 га з виготовленням Державних актів на право постійного користування землею. Повідомляє, що рішенням Запорізької районної ради Запорізької області від 11.03.2004 № 9 надано згоду Інституту олійних культур та Державному дослідному господарству «Новатор» Інституту олійних культур УААН на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування землею. Зазначає, що Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації від 24.05.2004 № 166 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо розподілу земель інституту олійних культур та виготовленню державних актів на право постійного користування земельними ділянками Інституту олійних культур УААН і Державному підприємству дослідного господарства «Новатор» на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області. Вказує, що вилучено у Інституту олійних культур земельну ділянку загальною площею 955,09 га відповідно до Додатку № 1 і надано її в постійне користування ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України». Повідомляє, що Інституту олійних культур, ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України» доручено в установленому законом порядку виконати в ліцензійній землевпорядній організації державні акти на право постійного користування земельними ділянками. Державний акт ІІ-ЗП № 002730 визнано недійсним. Зазначає, що на підставі розпорядження 27.05.2004 Державному підприємству дослідного господарства «Новатор» Інституту олійних культур УААН видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 002384 на землі в межах згідно з планом землекористування площею 935,09 га для науково-дослідних, навчальних цілей і ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Повідомляє, що на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЗП № 002384 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державною в особі Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області зареєстроване право власності на наступні земельні ділянки: площею 786,9915 га з кадастровим номером 232218800:04:001:5002; площею 93,5562 га з кадастровим номером 232218800:06:002:2018; площею 47,7028 га з кадастровим номером 232218800:09:001:2018; площею 2,4847 га з кадастровим номером 232218800:05:001:2021; площею 2,2534 га з кадастровим номером 232218800:05:001:2020; площею 0,8180 га з кадастровим номером 232218800:13:001:0001; площею 0,0822 га з кадастровим номером 232218800:13:001:0002. Зазначає, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 28.11.2007 № 1262 «Про надання в постійне користування ДП «Сонячне» земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сонячної сільської ради Запорізького району» припинено право постійного користування ДДГ «Сонячне» інституту олійних культур УААН на земельну ділянку, площею 4375,5 га, яка знаходиться у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування. Повідомляє, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, площею 786,9915 га, є Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області а її користувачем - ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України». Зазначає, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2024 № 10-8-0.2-1086/2-24 згідно з програмним забезпеченням ведення Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 786,9915 га з цільовим призначенням 01.09 для дослідних і навчальних цілей частково розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська». Вказує, що відповідно до проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», затвердженого наказом в.о. директора Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 15.11.2021 №168-О, зі східної сторони територія заказника включає частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 26,9226 га без її вилучення у землекористувача, що перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України». Зазначає, що розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» підтверджено інформацією Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 22.03.2024 №0148/594. Повідомляє, що Наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 23.10.2024 № 66-О затверджено у новій редакції Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 112,6 га. Повідомляє, що за змістом положень п. 1.3. Положення зі східної сторони територія Заказника включає частину (26,9226 га) земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, та перебуває під його охороною. Зазначає, що у подальшому Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації видано охоронне зобов`язання № 230 від 23.10.2024, яким Державному підприємству «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України передано під охорону та дотримання встановленого режиму частину території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26,9226 га у межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002. Повідомляє, що Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації видано охоронне зобов`язання № 229 від 23.10.2024, яким Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області передано під охорону та дотримання встановленого режиму частину території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 85,6774 га (загальна площа 112,6 га) у межах Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Вказує, що за відомостями Секретаріату КМУ від 27.01.2025 № 1713/0/2-25, рішення про передачу, вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки КМУ не приймалися. Зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42024082060000024 від 13.03.2024 слідчим СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за участі спеціаліста відділу з питань ПЗФ Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та директора ДП «Новатор» 10.05.2024 проведено огляд місця події земельної ділянки природно-заповідного фонду, а саме ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», який розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, площею 786,9915 га за наслідками чого встановлено, що на території земельної ділянки природно заповідного фонду, яка входить у межу земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 та перебуває у користуванні ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України, наявні сліди здійснення сільськогосподарської діяльності, зокрема вирощування рослин та застосування спеціальної техніки для обробки ґрунту. Повідомляє, що 15.08.2025 в межах вищевказаного кримінального провадження було проведено повторний огляд місця події за участі спеціалістів інженера-геодезиста Боклага В.В., державних інспекторів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Шипотька О.В. та Євтушенка О.В., в ході якого, зокрема, зафіксовано нецільове використання землекористувачем частини території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площами 0,3423 га та 0,1454 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, що полягає у її сільськогосподарській обробці спеціальною технікою. Повідомляє, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) за результатами проведеного 15.08.2025 огляду 08.10.2025 здійснено відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 № 963, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням, та встановлено наступне: розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням частини території Заказника площею 0,3423 га становить 9 765 грн 60 коп.; розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням частини території Заказника площею 0,1454 га становить 4 148 грн 17 коп. Також зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.05.2026 № 908/765/26 стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Академії аграрних наук України» на користь Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шкоду в сумі 13 913 грн 77 коп. Зазначає, що в межах вищевказаного кримінального провадження було проведено повторний огляд місця події за участі спеціалістів інженера-землевпорядника Боклага В.В., державних інспекторів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Герасименка М.Д., Москаленко С.С., в ході якого, зокрема, зафіксовано нецільове використання землекористувачем частини території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площами 0,3423 га та 0,1454 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, що полягає у її обробці. Повідомляє, згідно висновку спеціаліста інженера-землевпорядника Боклага В.В від 20.04.2026, складеного за наслідками проведення геодезичних робіт, земельна ділянка, загальною площею 26,9159 га, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, має наступні координати. Зазначає, що згідно з вимогами Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду України, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.1994 № 30, державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об`єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об`єктів) природно-заповідного фонду. Вказує, що головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. Вказує, що під час проведення вказаних оглядів також встановлено відсутність відповідних знаків та інформаційних матеріалів частини території заказника «Балка Ручаєвська», площею 26,9226 га, яка розташована на території земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, яку передано під охорону ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України та Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області. Вказує, що у листі Запорізької обласної державної адміністрації від 12.09.2025 №13033/08-46 повідомлено про те, що оформлення території заказника інформаційними та охоронними знаками відповідно до ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» є завданням землекористувача та землевласника - ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України та Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Повідомляє, що за інформацією Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в листі від 29.09.2025 №01-48/3357 територія ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» відповідними знаками та інформаційними матеріалами не оформлювалася. Наголошує на тому, що частина території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», яка перебуває під охороною ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України, використовується не за цільовим призначенням, зокрема шляхом її постійної сільськогосподарської обробки. Позов заявлено на підставі норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України». Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, просить суд: припинити Державному підприємству «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук право постійного користування на частину земельної ділянки природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, надане на підставі Державного акту серії ІІ-ЗП № 002384, виданого Державним земельним кадастром; усунути перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом припинення Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 2322188800:04:001:500; усунути перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, Державне підприємство «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України повернути на користь Широківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 за наступними координатами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги. Вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для задоволення позовних вимог прокуратури у повному обсязі. Також, зазначає, що у разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання. Повідомляє, що збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Вказує, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

23.09.2026 представник ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області заперечує проти задоволення позову, про усунення перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області повернути на користь Широківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002. Відповідач -1 зосереджує увагу на тому, що позовна заява по справі №908/1152/26 не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, пов`язану із необхідністю зобов`язання відповідача-1 повернути нерухоме майно на користь позивача. Зазначає, що належним та допустимим доказом на підтвердження обставини, пов`язаної з необхідністю задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 повернути земельну ділянку є докази, які дають змогу встановити обставину щодо того, що відповідач-1 утримує назване нерухоме майно. Вказує, що відповідач-1 примусово не утримує наразі та не утримував у спірних правовідносинах земельну ділянку площею 26,9226 га та не створює перешкод, як вважає заявник позову, Широківській ОТГ Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні названим нерухомим майном. Зазначає, що матеріали судової справи не містять доказів на підтвердження обставини оприлюднення рішення Запорізької обласної ради від 27.11.1998 №10 «Про внесення змін і доповнень до природно-заповідного фонду області». Звертає увагу на те, що відповідно до змісту п. 16 Додатку 4 до вищезгаданого рішення до переліку новостворених територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення віднесено Ландшафтний заказник «Балка Ручаєвська». Звертає увагу на те, що названий об`єкт природно-заповідного фонду був утворений у 1998 році та переданий під охорону його користувачу в особі Дослідного господарства «Сонячне» Інститут олійних культур. Вказує, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази на підтвердження обставини про те, що земельна ділянка була вилучена у землекористувача для розташування на ній названого об`єкта. Зауважує, що первинний суб`єкт, який відніс Ландшафтний заказник «Балка Ручаєвська» до об`єкту природно-заповідного фонду, не ухвалював рішення про вилучення земельної ділянки під вказаним об`єктом у землекористувача. Звертає увагу на те, що рішенням Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 25.12.2003 №44, серед іншого, надано згоду на закріплення за Державним дослідним господарством «Новатор» Інституту олійних культур 935,09 га земель та виготовлення державних актів на право постійного користування. Зазначає, що Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області є правонаступником Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка письмово висловила свою волю з приводу зазначеного у своєму рішенні №44. Звертає увагу на те, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 24.05.2004 №166, серед іншого, вилучено у Інституту олійних культур земельну ділянку загальною площею 935,09 га та надано її в постійне користування Державному підприємству дослідного господарства «Новатор». Приходить до висновку, що органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади ініціювали та сприяли наданню в користування земельної ділянки, яка є предметом судового розгляду, відповідачу-2. Зазначає, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель від 10.12.2021 на земельну ділянку площею 112,6 га зареєстровано обмеження у використанні земель під назвою Ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська». Звнртає увагу на те, що охоронним зобов`язанням від 23.10.2024 №230 передано ДП «ДГ`Новатор» під охорону та дотримання встановленого режиму частину території Ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26,9226 га (загальна площа заказника 112,6 га.). Зазначає, що тенденція необхідності перебування земельної ділянки під названим об`єктом природно-заповідного фонду в користуванні відповідача-2 зберіглась і в наші дні. Вказує, що наявна необхідність зосередження уваги на тому, що земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав під Ландшафтним заказником місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26,9226 га, не існує. Зазначає, що матеріалами справи підтверджується те, що в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002. Звертає увагу на те, що згідно інформації з Державного земельного кадастру від 25.03.2026 земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 786.9915 га обліковується як землі сільськогосподарського призначення. 14.03.2020 за ДДГ «Новатор» було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою для дослідних і навчальних цілей, а отже станом на момент спірних правовідносин існувала та продовжує існувати як об`єкт цивільних прав земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002. Зазначає, що згідно листа відповідача 1 від 15.07.2025 у відомостях Державного земельного кадастру міститься інформація про те, що межі Ландшафтного заказника «Балка Ручаєвська», загальною площею 112,6000 га, внесені до названого кадастру 10.12.2021 за обліковим номером обмеження у використанні земель №016:000101:00000005. Приходить до висновку, що земельної ділянки площею 26,9226 га, в розумінні названих положень діючого національного законодавства, не існувало та не існує. Зазначає про те, що в силу п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Відповідач - 1 критично ставиться до можливості взяття до уваги у даній судовій справі доказів у вигляді: висновку спеціаліста інженера - землевпорядника Боклаг В.В. від 21.04.2026; планів меж земельної ділянки; каталогів координат. Вказує, що офіційним джерелом відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, може бути виключно Державний земельний кадастр, в якому відомості про земельну ділянку площею 26,9226 га відсутні. Звертає, увагу на те, що будь-які інші відомості, тим більше ті, які створені не на підставі документації із землеустрою, наведеної в ст. 25 Закону України «Про землеустрій», та які не обліковуються в Державному земельному кадастрі, не можуть вважатись офіційними відомостями про землі, розташовані в межах державного кордону України. Вважає, що задоволення позовних вимог про справі № 908/1152/26 призведе до неправильного застосування норм матеріального права у вигляді положень п. 12 та п. 15-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», тощо. Вважає, що в силу ст. 144 Земельного кодексу України, а також положень Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порушення земельного законодавства, зокрема й у вигляді використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тощо, може бути підтверджено відповідними актами, приписами, протоколами, тощо, проте, матеріали названої судової справи таких доказів не містять, що не дає змоги встановити необхідні обставини для обґрунтування заявлених позовних вимог. Зазначає, що діюче національне законодавство встановлює, що оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок у їх користувачів та власників, які повинні брати на себе відповідальність забезпечення режиму їх охорони та збереження. Вказує, що оголошення Ландшафтного заказника «Балка Ручаєвська» відбулось без вилучення земельної ділянки у відповідача-1 та у відповідача-2 із покладенням на останнього забезпечення режиму їх охорони та збереження цього об`єкту. Зазначає, що задоволення позовної вимоги по справі №908/1152/26, пов`язаної з припиненням відповідачу-2 права постійного користування на частину земельної ділянки, яка належить йому на праві користування, фактично призведе до її вилучення у відповідача-2, що буде йти врозріз із вищезазначеними нормами матеріального права. Зазначає, що задоволення позовної вимоги по справі №908/1152/26, пов`язаної з припиненням відповідачу-1 права власності на частину земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, фактично призведе до її вилучення у відповідача-1, що буде йти врозріз із вищезазначеними нормами матеріального права. Також, зазначає що, задоволення позову по справі №908/1152/26 призведе також і до порушень, пов`язаних з організацією і встановленням меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська». Вказує, що за змістом розділу «Пояснювальна записка» проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», так, змістом вказаного розділу встановлено, що, цитую: «За результатами проведених робіт складено план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні в масштабі 1:5000 та план меж земельних ділянок, що включаються до природно-заповідного фонду в масштабі 1:10000.». Вказує, що з наведеного випливає, що територія ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» відповідно до розробленого проекту землеустрою включає в себе земельні угіддя землекористувача в особі відповідача-2, щодо яких встановлені обмеження у використанні, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру. Вважає, що вилучення в судовому порядку цих угідь у землекористувача-2 призведе до втручання в план організації території заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» та порушить структуру цього об`єкта природно-заповідного фонду. Також, зазначає, що на сторінці 11 підрозділу «Інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок» розділу «Пояснювальна записка» проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» встановлено, що цитую: «При складанні документації із землеустрою не застосовувались процедури поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок».

Державне підприємство «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог Запорізької окружної прокуратури Запорізької області. Зазначає, що рішенням Запорізької обласної ради від 27.11.98 №10 «Про внесення змін і доповнень до природно-заповідного фонду області» було затверджено переліки територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Зазначає, що відповідно до пункту 16 Додатку 4 до вказаного рішення до переліку новостворених територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення віднесено Ландшафтний заказник «Балка Ручаєвська», а в колонці під назвою «кому передано під охорону (землекористувач, землевласник)» зазначено Дослідне господарство «Сонячне» Інституту олійних культур. Вказує, що об`єкт природно-заповідного фонду «Балка Ручаєвська» був утворений у 1998 році та переданий під охорону його користувачу - Дослідному господарству «Сонячне» Інституту олійних культур. Зазначає, що вказане рішення свідчить про те, що вилучення земельної ділянки на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду «Балка Ручаєвська» у землекористувача не відбувалось, так само не мала місце і зміна категорії земель, оскільки зазначена земельна ділянка відносилась та продовжує відноситись до земель сільськогосподарського призначення згідно відомостей Державного земельного кадастру. Вказує, що рішенням Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області (правонаступником якої є Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області) від 25.12.2003 №44 надано згоду на закріплення за відповідачем 2935,09 га земель та виготовлення державних актів на право постійного користування. Звертає увагу на те, що пізніше, розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 24.05.2004 №166 земельну ділянку загальною площею 935,09 га вилучено у Інституту олійних культур та надано її в постійне користування відповідачу-2. Зауважує, що органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади ініціювали та сприяли наданню в користування земельної ділянки, яка є предметом судового розгляду, відповідачу-2. Вказує на те, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель від 10.12.2021 на земельну ділянку площею 112,6 га зареєстровано обмеження у використанні земель під назвою Ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська». Вказує, що охоронним зобов`язанням позивача від 23.10.2024 №230 відповідачу-2 передано під охорону та дотримання встановленого режиму частину території Ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26,9226 га (загальна площа заказника 112,6 га). Зазначає, що земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав під Ландшафтним заказником місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26, 9226 га не існує. Зазначає, що згідно з інформацією, що міститься у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 786,9915 га обліковується як землі сільськогосподарського призначення і з 14.03.2020 за відповідачем зареєстровано право постійного користування на цю земельну ділянку для дослідних і навчальних цілей. Зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин існувала та продовжує існувати як об`єкт цивільних прав земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002. Повідомляє, що згідно з листом відповідача-1 від 15.07.2025 у відомостях Державного земельного кадастру міститься інформація про те, що межі Ландшафтного заказника «Балка Ручаєвська», загальною площею 112,6000 га, внесені до названого кадастру 10.12.2021 за обліковим номером обмеження у використанні земель №016:000101:00000005, таким чином, як зазначалось вище, окремої земельної ділянки площею 26, 9226 га не існувало та не існує. Зазначає, що приписами Земельного кодексу України, а також положень Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порушення земельного законодавства, зокрема й у вигляді використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тощо, може бути підтверджено відповідними актами, приписами, протоколами, тощо. Зазначає, що матеріали справи № 908/1152/26 не містять документів, які можуть слугувати підставою для припинення права користування відповідачем-2 земельною ділянкою 2322188800:04:001:5002, у тому її частиною. Вказує, що чинне законодавство України імперативно встановлює, що оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок у їх користувачів та власників, які повинні брати на себе відповідальність забезпечення режиму їх охорони та збереження. Вважає, що вимога прокуратури щодо припинення відповідачу-2 права постійного користування на частину земельної ділянки, яка належить йому на праві постійного користування, суперечить імперативним нормам Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вважає, що позовні вимоги прокуратури є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Суд повідомив про надходження сторонам, від відповідача-2 відзив на позов заяву, який сформований за допомогою підсистеми «Електронний суд» 23.07.2026.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відзив сформований за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідачем-2 30.07.2026р.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні 23.09.2026, суд в порядку ст. 210 ГПК України дослідив докази у справі, на підставі ст. 217 ГПК України закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши прокурора та представника відповідача-1 дослідивши докази, суд згідно ст. 240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши прокурора, позивача та відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави.

Вказане підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17. Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 310/1655/14-ц зазначено, що необґрунтованим є твердження про те, що прокурор не може представляти інтереси територіальної громади, бо вони не є державними.

Суспільна важливість питання захисту інтересів держави загалом та територіальної громади зокрема зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони і збереження територій природно - заповідного фонду Запорізького регіону як національного багатства.

Вказане знайшло своє відображення у статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні. Позитивні зобов`язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища також закріплені у ст. 50 Конституції України, статтях 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інших нормативно-правових актах.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками, держава може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. З ст. 13, ч. 7 ст. 41, ч. 1 ст. 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст. ст. 18, 19, пункт «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (ст. 14 Конституції України) (п. 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, п. 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 183/1617/16, п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, п. 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Метою організації ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», яка передбачена у п. 2.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення, є забезпечення збереження та охорони верхів`я балки зі степовою, лучною і залишками байрачної рослинності, де зустрічаються рідкісні види рослин (ковила волосиста, сон чорніючий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий та інші) та тварин (тхір степовий, канюк степовий, полоз жовточеревий, вусач земляний хрестоносець, подалірій, стрічкарка голуба та інші).

Розділом 3 указаного Положення визначено режим території заказника, яким забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям завданням, передбаченим положенням про заказник, у тому числі: у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, пошкодження дерев, чагарників та інших рослин, що зростають на території заказника, розорювання земель, за винятком заході по обмеженню розповсюдження пожеж, передача у господарське використання окремих земельних ділянок заповідного об`єкта, нерегульоване сінокосіння та випас худоби; в`їзд на територію заказника всіх видів механізованого транспорту, крім службового транспорту землевласника, Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів, Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, екстрених служб; інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв`язків та ходу природних процесів, втрати наукової цінності природного комплексу, що охороняється, тощо.

Втрати природних територій, що є оселищами рідкісних видів, зменшення біорізноманіття та поширення видів - інтродуцентів роблять території природно-заповідного фонду дедалі більш коштовною спадщиною, охорона якої має бути першочерговим пріоритетом у сфері охорони природного довкілля.

Таким чином, держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов`язана забезпечити належну охорону землям природно-заповідного фонду, у тому числі і спірної земельної ділянки, яка входить у межі ландшафтного заказників місцевого значення «Балка Ручаєвська».

Виконання таких зобов`язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікальних об`єктів екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до виняткових за красою та різноманітністю природних комплексів.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Наразі повноваження з розпорядження землями природно-заповідного фонду місцевого значення, у тому числі, частиною земельної ділянки, площею 26,9226 га, розташованої в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, належить Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області, у зв`язку з чим остання є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, далі ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Так, Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області зобов`язана реалізовувати правомочності щодо збереження, розвитку та охорони об`єкта прав комунальної власності-ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська».

У даному позові від імені держави в якості позивача визначено Широківську сільську раду Запорізького району Запорізької області.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Запорізькою окружною прокуратурою 15.03.2024 за № 54-2281вих-24, від 02.12.2024 за 54-10450вих-24, від 03.09.2025 №54-7613вих-25 до зазначеного органу скеровано листи, в яких викладено виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності зміни цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду та запитано про вжиті сільською радою заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної землі заказника до такого статусу.

Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області листом повідомлено прокуратуру про те, що з 10.09.2021 уповноваженими особами Широківської сільської ради здійснюються заходи, направлені на запобігання проявам незаконної діяльності на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська».

У листі від 29.09.2025 №01-48/3357 Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області повідомила, що сільська рада не вживала та не планує вживати заходів представницького характеру.

Також, у листі від 08.10.2025 №01-48/3435 Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області повідомила про відсутність в кошторисі коштів на сплату судового збору.

Таким чином, Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області, будучи обізнаною про необхідність захисту інтересів держави/територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, таких заходів не вжила та не планує вживати, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного органу місцевого самоврядування.

Про подачу позовної заяви Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області повідомлено на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Широківську сільську раду Запорізького району Запорізької області листом від 07.05.2026 № 54-3464вих26.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази учасниками судового процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Запорізької обласної ради від 27.11.1998 №10 «Про внесення змін і доповнень до природно-заповідного фонду області» створено ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська» (далі Ландшафтний заказник), площею 112,6 га, який передано під охорону Дослідному господарству «Сонячне» Інституту олійних культур, надалі - ДГ «Сонячне»

Згідно Додатку №4 до вказаного рішення, Ландшафтний заказник розташований на території Запорізького району, 100 м на південний схід від с.Ручаєвка

За наявною у Додатку № 4 стислої характеристики території Ландшафтного заказника, верхів`я балки з степовою, лучною і залишками байрачної рослинності, де зустрічаються рідкісні види рослин (ковила волосиста, сон чорніючий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий та інші) та тварин (тхір степовий, канюк степовий, полоз жовточеревий, вусач земляний хрестоносець, подалі рій, стрічкарка голуба та інші).

На виконання постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.11.1998 (протокол № 13) Наказом Української академії аграрних наук від 14.12.1998 № 132 створено на базі частини земель і майна Інституту олійних культур Української академії аграрним наук державне дослідне господарство «Сонячне» Інституту олійних культур УААН. Передано дослідному господарству «Сонячне» земельні угіддя та необхідні для його діяльності основні фонди та оборотні засоби (т.1 а.с. 54).

На виконання вказаного Наказу, Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 05.11.2002 № 4/165, закріплено за: Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук землі загальною площею 1269, 2 га, у тому числі 1138, 4 га ріллі;

Державним дослідним господарством «Сонячне» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук землі загальною площею 4375, 5 га, у тому числі 2927, 1 га ріллі. Доручено Запорізькій філії інституту землеустрою виготовити державні акти на право постійного користування землею (т.1 а.с. 55).

Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області 22.11.2002 Державному дослідному господарству «Сонячне» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук видано державний акт Серії ІІ-ЗП № 002729 на право постійного користування землею, площею 4375,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук державний акт серії ІІ-ЗП № 002730 на право постійного користування землею, площею 1269,2 га.

У подальшому, Наказом Української академії аграрних наук від 29.11.2002 № 95 доручено керівникам науково-дослідних установ провести зміни з організації наукової та виробничої діяльності наукових установ та їх дослідних господарств, реорганізувавши дослідні наукові установи шляхом виділення дослідних господарств та госпрозрахункових установ. Зокрема, відповідно до Додатку № 2 до наказу, Дослідне господарство Інституту олійних культур отримано статус юридичної особи з виділенням на окремий баланс.

На виконання вищезазначеного, наказом Української академії аграрних наук від 20.02.2003 № 15 затверджено назву дослідного господарства Інституту олійних культур як Державне дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур УААН.

Рішенням Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 25.12.2003 № 44, надано згоду Інституту олійних культур УААН на розподіл земель, закріпивши за Інститутом олійних культур 334,11 га та за Державним дослідним господарством «Новатор» Інституту олійних культур 935,09 га з виготовленням Державних актів на право постійного користування землею.

Рішенням Запорізької районної ради Запорізької області від 11.03.2004 № 9 надано згоду Інституту олійних культур та Державному дослідному господарству «Новатор» Інституту олійних культур УААН, далі ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України) на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування землею.

Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації від 24.05.2004 № 166:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо розподілу земель інституту олійних культур та виготовленню державних актів на право постійного користування земельними ділянками Інституту олійних культур УААН і Державному підприємству дослідного господарства «Новатор» на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області;

- вилучено у Інституту олійних культур земельну ділянку загальною площею 955,09 га відповідно до Додатку № 1 і надано її в постійне користування ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України;

- доручено Інституту олійних культур, ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України в установленому законом порядку виконати в ліцензійній землевпорядній організації державні акти на право постійного користування земельними ділянками;

- державний акт ІІ-ЗП № 002730 визнано недійсним.

На підставі вказаного розпорядження 27.05.2004 Державному підприємству дослідного господарства «Новатор» Інституту олійних культур УААН видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 002384 на землі в межах згідно з планом землекористування площею 935,09 га для науково-дослідних, навчальних цілей і ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЗП № 002384 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державною в особі Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області зареєстроване право власності на наступні земельні ділянки:

- площею 786,9915 га з кадастровим номером 232218800:04:001:5002;

- площею 93,5562 га з кадастровим номером 232218800:06:002:2018;

- площею 47,7028 га з кадастровим номером 232218800:09:001:2018;

- площею 2,4847 га з кадастровим номером 232218800:05:001:2021;

- площею 2,2534 га з кадастровим номером 232218800:05:001:2020;

- площею 0,8180 га з кадастровим номером 232218800:13:001:0001;

- площею 0,0822 га з кадастровим номером 232218800:13:001:0002.

Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 28.11.2007 № 1262 «Про надання в постійне користування ДП «Сонячне» земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сонячної сільської ради Запорізького району» припинено право постійного користування ДДГ «Сонячне» інституту олійних культур УААН на земельну ділянку, площею 4375,5 га, яка знаходиться у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, площею 786,9915 га, є Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області а її користувачем - ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2024 № 10-8-0.2-1086/2-24 згідно з програмним забезпеченням ведення Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 786,9915 га з цільовим призначенням 01.09 для дослідних і навчальних цілей частково розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська».

Відповідно до проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», затвердженого наказом в.о. директора Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 15.11.2021 №168-О, зі східної сторони територія заказника включає частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 26,9226 га без її вилучення у землекористувача, що перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України.

Окрім вище зазначених документів, розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» підтверджено інформацією Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 22.03.2024 №0148/594.

Наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 23.10.2024 № 66-О затверджено у новій редакції Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 112,6 га.

Відповідно до п. 1.2. Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, що якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

За змістом положень п. 1.3. Положення зі східної сторони територія Заказника включає частину (26,9226 га) земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, та перебуває під його охороною.

Пунктом 1.4. Положення передбачено, що територія, якій надано статус Заказника, не вилучається з користування Землевласника, Землекористувача, якій здійснюють на ній свою діяльність згідно з цим Положенням.

Також, пунктом 1.5. Положення визначено, що Землевласник, Землекористувач на території Заказника у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України «Про природно-заповідний фонд України», іншими законодавчими та нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан території Заказника та додержання встановленого режиму території.

Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації видано охоронне зобов`язання № 230 від 23.10.2024, яким Державному підприємству «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України передано під охорону та дотримання встановленого режиму частину території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26,9226 га у межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002.

Згідно з вказаним охоронним зобов`язанням землекористувач, зокрема, зобов`язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду; не здійснювати в межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Окрім цього, Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації видано охоронне зобов`язання № 229 від 23.10.2024, яким Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області передано під охорону та дотримання встановленого режиму частину території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 85, 6774 га (загальна площа 112,6 га) у межах Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

За відомостями Секретаріату Кабінету Міністрів України від 27.01.2025 № 1713/0/2-25, рішення про передачу, вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки КМУ не приймалися.

Одночасно з цим, під час досудового розслідування кримінального провадження №42024082060000024 від 13.03.2024 слідчим СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за участі спеціаліста відділу з питань ПЗФ Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та директора ДП «Новатор» 10.05.2024 проведено огляд місця події земельної ділянки природно-заповідного фонду, а саме ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», який розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, площею 786,9915 га за наслідками чого встановлено, що на території земельної ділянки природно заповідного фонду, яка входить у межу земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 та перебуває у користуванні ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України, наявні сліди здійснення сільськогосподарської діяльності, зокрема вирощування рослин та застосування спеціальної техніки для обробки ґрунту.

15.08.2025 в межах вищевказаного кримінального провадження було проведено повторний огляд місця події за участі спеціалістів інженера-геодезиста Боклага В.В., державних інспекторів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Шипотька О.В. та Євтушенка О.В., в ході якого, зокрема, зафіксовано нецільове використання землекористувачем частини території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площами 0,3423 га та 0,1454 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, що полягає у її сільськогосподарській обробці спеціальною технікою.

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) за результатами проведеного 15.08.2025 огляду 08.10.2025 здійснено відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання» (далі Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 № 963, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням, та встановлено наступне:

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням частини території Заказника площею 0,3423 га становить 9765,60 грн;

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням частини території Заказника площею 0,1454 га становить 4148,17 грн .

На підставі вказаного розрахунку Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області до Господарського суду Запорізької області пред`явлено позов в інтересах в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Державного підприємства «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про стягнення шкоди. Ухвалою суду від 27.03.2026 провадження у справі відкрито (справа № 908/765/26).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.05.2026 у справі № 908/765/26 позовні вимоги Запорізької окружної прокуратури Запорізької області задоволені, та стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Академії аграрних наук України» на користь Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шкоду в сумі 13 913,77 грн.

03.04.2026 в межах вищевказаного кримінального провадження було проведено повторний огляд місця події за участі спеціалістів інженера-землевпорядника Боклага В.В., державних інспекторів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)Герасименка М.Д., Москаленко С.С., в ході якого, зокрема, зафіксовано нецільове використання землекористувачем частини території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площами 0,3423 га та 0,1454 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, що полягає у її обробці (т. 1 а.с. 127-128).

Згідно висновку спеціаліста інженера-землевпорядника Боклага В.В від 20.04.2026, складеного за наслідками проведення геодезичних робіт, земельна ділянка, загальною площею 26, 9159 га, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, має наступні координати.

Номер точкиНазва точкиВнутрішні кутиДирекційн і кутиВідстань (м)Координати ху1154°49'19170°10'41111.625296494.815257858.112250°48'5940°59'4172.685296384.835257877.15336°20'36214°39'054.965296439.695257924.8344179°56'06214°35'1160.995296435.615257922.0155177°11'28217°23'4360.645296385.405257887.3966155°45'56241°37'46150.895296337.225257850.5677172°33'12249°4'3426.075296265.525257717.7988173°31'49255°32'45117.025296256.215257693.4499176°42'10258°50'35165.905296227.005257580.121010179°35'26258°26'0284.645296194.905257417.361111172°59'34251°25'3660.185296177.935257334.441212156°19'02227°44'38125.415296158.765257277.391313141°54'02189°38'3952.295296074.435257184.571414150°52'40160°31'1972.975296022.885257175.811515135°38'12116°9'32462.965295954.095257200.141616176°44'52112°54'23220.415295749.995257615.68171712°12'44280°41'39205.485295664.205257818.711818161°46'06298°55'3393.705295702.335257616.801919175°51'20294°46'52158.185295747.655257534.792020168°47'31283°34'24237.425295813.955257391.182121177°52'14281°26'38118.345295869.675257160.392222178°48'32282°38'06307.545295893.155257044.402323179°4'42281°42'48279.935295960.425256744.312424177°35'45279°18'3322.135296017.255256470.212525178°17'08277°35'410.155296020.835256448.372626175°12'56282°22'4554.025296020.855256448.222727132°13'58330°8'48156.395296032.435256395.462828171°22'38338°46'0949.605296168.075256317.61292935°20'11123°25'58146.385296214.305256299.653030154°44'5498°10'52301.335296133.655256421.813131160°4'1278°15'04227.145296090.775256720.073232173°34'3871°49'4349.515296137.025256942.453333173°54'3765°44'20115.925296152.465256989.493434173°21'1459°5'3473.185296200.095257095.173535177°1'1856°6'5157.635296237.685257157.963636158°27'3277°39'2073.535296269.815257205.803737176°54'5280°44'28300.695296285.535257277.633838176°39'5777°24'25113.935296333.915257574.403939154°31'5551°56'20213.175296358.755257685.594040173°18'4945°15'096.425296490.175257853.434141179°44'5145°0'000.175296494.695257857.99Так, згідно з вимогами Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду України, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.1994 № 30, далі Положення №30, державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об`єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об`єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій.

Вказаним Положенням також визначено, що до числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Під час проведення вказаних оглядів також встановлено відсутність відповідних знаків та інформаційних матеріалів частини території заказника «Балка Ручаєвська», площею 26,9226 га, яка розташована на території земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, яку передано під охорону ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України та Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області.

У листі Запорізької обласної військової адміністрації від 12.09.2025 №13033/08-46 повідомлено про те, що оформлення території заказника інформаційними та охоронними знаками відповідно до ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» є завданням землекористувача та землевласника - ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України та Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т.1 а.с. 110).

Згідно інформації Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в листі від 29.09.2025 №01-48/3357 територія ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» відповідними знаками та інформаційними матеріалами не оформлювалася (т. 1 а.с. 153).

Отже з наведеного вбачається, що частина території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», яка перебуває під охороною ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України, використовується не за цільовим призначенням, зокрема шляхом її постійної сільськогосподарської обробки.

Особливість статусу земель природо-заповідного фонду закріплена у конкретних нормах Земельного кодексу України, Законах України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища».

Так, відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Землі природно-заповідного фонду, згідно зі ст. 43 ЗК України, - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Аналогічний зміст має стаття 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

За приписами статтею 44 ЗК України та статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно з наведеними положеннями ЗК України, а також статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заказники належать до природно-заповідного фонду України.

Частиною першою статті 178 ЦК України, яка врегульовує питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.

Відповідно до частини другої цієї статті види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Визначення на законодавчому рівні об`єктів, що обмежені в обороті і не можуть перебувати у приватній власності або в користуванні з іншим цільовим призначенням, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на них.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, ЗК України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності або в користуванні для інших цілей, не пов`язаних з категорією земель.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Так, статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватись у природних, науково - дослідних, оздоровчих, рекреаційних, освітньо - виховних цілях та для моніторингу навколишнього природного середовища.

Таким чином, законодавцем визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, яким не передбачено ведення на цих землях товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду є складовою екомережі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про екологічну мережу України» екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно- заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

У статті 4 Закону України «Про екологічну мережу України» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави дійти до висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до об`єктів, обмежених в обороті.

Використання земельної ділянки природно-заповідного фонду в межах кадастрового номеру 2322188800:04:001:5002 у сільськогосподарських цілях є порушенням вимог статей 7,16, 20, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», які встановлюють спеціальний режим охорони та заборону діяльності, що суперечить цільовому призначенню таких територій, а також статей 19, 20, 91 та 96 Земельного кодексу України щодо обов`язкового використання земель за цільовим призначенням і дотримання обмежень у використанні земель природоохоронного призначення.

Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Таким чином, ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН України фактично здійснюється товарне сільськогосподарське виробництво на вказаній земельній ділянці, що передбачає у обов`язковому порядку застосування спеціальної техніки, що прямо заборонено Положенням про заказник, так як є джерелом підвищеного шуму та неспокою, а також може пошкодити дерева, чагарники та інші рослини, що зростають на території заказника, можуть призвести до порушення природних зв`язків та ходу природних процесів, втрати наукової цінності природного комплексу, що охороняється.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

У постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Статтею 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Під цільовим призначенням земельної ділянки варто розуміти визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження і охорони цих земель.

Така охорона земель природно-заповідного фонду є комплексною, оскільки забороняє будь-яку діяльність, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, передбачає вичерпний перелік видів використання.

Разом з цим, за ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Особливий порядок охорони таких земель визначений пунктами «б», «д» ч. 1 ст. 164 та ст. 166 Земельного кодексу України.

Тобто на відміну від земель сільськогосподарського призначення, режим охорони земель природно-заповідного фонду спрямований на збереження не тільки самої природи, рідкісних видів рослин та тварин, унікальних ландшафтів, водних ресурсів, а й цілої світової екосистеми природних територій, за допомогою яких природа може відновлюватись, щоб не перетворитись в аграрну пустелю.

Таким чином, земельна ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, площею 26,9226 га, у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на ній об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Згідно зі статтею 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Так, 28.04.2021 Верховна Рада України прийняла Закон щодо дерегуляції земельних відносин (чинний з 27.05.2021), яким внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема позбавлено Кабінет Міністрів України повноважень розпоряджатися землями природно-заповідного фонду (ч. 8 ст. 122, ст. 149 ЗК України). Водночас відповідно до ст.83 та п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землі державної власності за межами населених пунктів у межах територіальних громад перейшли у комунальну власність, а органи виконавчої влади втратили право розпорядження ними до реєстрації права комунальної власності.

Таким чином, якщо до 27.05.2021 розпорядником таких земель був Кабінет Міністрів України і зміна їх цільового призначення здійснювалась за його погодженням (ст. 20 ЗК України), то наразі землі природно-заповідного фонду місцевого значення є комунальною власністю територіальних громад, однак зміна їх цільового призначення й надалі потребує погодження Кабінету Міністрів України (ч. 7 ст. 20 ЗК України).

На виконання Закону України від 16.04.2020 № 562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» затверджено територію Широківської територіальної громади з адміністративним центром у с. Широке Запорізького району, до складу якої увійшли Широківська, Августинівська, Веселівська, Володимирівська, Лукашівська, Миколай-Пільська, Сонячна територіальні громади.

Відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020, остання постановила ліквідувати у Запорізькій області: Бердянський, Більмацький, Василівський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Кам`янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Чернігівський, Якимівський райони.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 вищезазначеної постанови у Запорізькій області зокрема було утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської ciльcькoї, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами підпункту 1 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, далі - сформована територіальна громада, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Підпунктом 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

У зв`язку з цим Запорізькою обласною державною адміністрацією ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська» передано під охорону Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області на підставі охоронного зобов`язання від 23.10.2024 № 229, яке скеровано до останньої разом із Положенням про заказник та схемою його розташування.

При цьому відповідно до п. 1.3 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська», яке затверджено у новій редакції наказом в.о. директора Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 23.10.2024 №66-0, далі - Положення, заказник загальною площею 112,6 га розташований у 100 м на південний схід від с. Ручаєвка в адміністративних межах Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, далі - Землевласник.

Відповідно до проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», затвердженого наказом в.о. директора Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 15.11.2021 №168-О, зі східної сторони територія заказника включає частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 площею 26,9226 га без її вилучення у землекористувача, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» ІОК НААН України.

Таким чином, спірна земельна ділянка площею 26,9226 га, яка розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Новатор» Інституту олійних культур НААН України, входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» фактично розташована у межах Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18.

Застосований судом спосіб захисту має бути правомірним - таким, що відповідає правовій природі відносин, що виникли між сторонами спору, тобто відповідати праву; тоді як ефективність характеризує спосіб захисту відповідно до критерію його дієвості у відновленні порушеного права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі 910/3009/18 зазначено, що ефективний спосіб захисту прав повинен: 1) забезпечити поновлення порушеного права; 2) в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування; 3) такий захист повинен бути повним (тобто не частковим); 4) забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії; 5) забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Згідно із вимогами ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно із статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Водночас, варто зазначити, що застосування відповідного способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

На час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 24.05.2004, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду, а також їх вилучення здійснювалася відповідно до ст. ст. 19, 20, 122, 149, 150 ЗК України.

Так, згідно з ч. ч. 12 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Частиною 7 ст. 122 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Згідно ст. 150 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Разом з цим, слід зазначити, що Верховною Радою України 28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (27.05.2021 набрав законної сили), яким внесено суттєві зміни до низки законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу України.

Так, згідно із новою редакцією ч. 8 ст. 122 та ст. 149 ЗК України з 27.05.2021 Кабінет Міністрів України втратив повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 1, п. «в» ч. 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно з п. п. «а», «ґ» ч. 5 ст. 83 ЗК України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності; виникнення інших підстав, передбачених законом.

Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що з дня набрання чинності цієї норми (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, Кабінет Міністрів України до 27.05.2021 був розпорядником земель державної власності природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та лише за його погодженням згідно зі ст. 20 ЗК України можлива зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

На теперішній час в силу вищевказаних положень Земельного кодексу України земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення за межами населених пунктів є комунальною власністю відповідних територіальних громад. Зміна їх цільового призначення є можливою лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 20 ЗК України).

Жодних повноважень у Запорізькій районній державній адміністрації Запорізької області на розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду, а тим більше зміну її цільового призначення законодавством не передбачено.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

За приписами ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього закону.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Ручаєвська» як об`єкт природно-заповідного фонду є юридично створеним з 27.11.1998 і включає 112,6 га.

Згідно з інформацією Запорізької обласної ради від 20.03.2024 № 0686/01-15 рішень про переведення земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» до іншої категорії, а також про скасування статусу цього заказника не приймалось.

За інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України від 21.01.2025 за № 1713/0/2-25 рішення про передачу або вилучення, погодження зміни цільового призначення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» не приймались.

Саме з моменту створення зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення. Будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалось.

Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.

Як установлено, спірна земельна ділянка на момент її передачу у користування ДП «ДГ «НОВАТОР» Інституту олійних культур УААН перебувала у державній власності та відносилась до земель природно - заповідного фонду, разом з тим, передана в користування не уповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення.

Разом із цим, визнання недійсним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 24.05.2004 № 166 щодо затвердження технічної документації та передачі у власність земельної, а також визнання недійсним виданого ДП «ДГ «НОВАТОР» Інституту олійних культур УААН державного акта на право власності на зазначену земельну ділянку не забезпечить ефективного захисту прав держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оскільки задоволення таких вимог не призведе до повернення земельної ділянки у державну власність.

Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Так у п. 109 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду «знову звернула увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення».

У пунктах 142, 150 постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що «під час розгляду справи, у якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане недійсним або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена». «Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19))».

У п. 7.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц зазначено, не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для усунення перешкод територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою і визнання недійсним державного акта.

Таким чином відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу місцевого самоврядування, державний акт не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається, що узгоджується із правовою позицією викладеною у п. 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бут припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення.

Так, ст. 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких, зокрема: г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно із п. а ч. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 по справі №477/2330/18 колегія суддів дійшла висновку, що формулювання приписів статей 140, 141 і 143 ЗК України частково дублюються, а стаття 143 ЗК України має назву «Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку», тобто поєднує підстави припинення у судовому порядку як права власності, так і права користування земельною ділянкою.

Так, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання останніх за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 91, пункт «а» частини першої статті 96 ЗК України).

Аналогічний обов`язок визначений в абзаці десятому статті 35 Закону України «Про охорону земель».

Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про землеустрій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Метою встановлення категорій земель за цільовим призначенням є забезпечення особливого правового режиму для їх охорони і ефективного використання.

З огляду на вказані приписи і власник, і користувач земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоби забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання. Такий обов`язок не є ілюзорним. Його порушення може тягнути відповідні негативні наслідки.

Близькі за змістом висновки щодо застосування припису пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України як підстави припинення права власності на земельну ділянку у випадку її використання не за цільовим призначенням послідовно робили Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 18.03.2020 у справі №287/584/16-ц, від 18.05.2020 у справі № 287/576/16-ц і від 01.07.2020 у справі №287/575/16-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.08.2020 у справі № 287/587/16-ц, а також Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановах від 03.06.2020 справі №287/581/16-ц і від 05.06.2020 у справі 3 287/589/16-ц. Відповідне правове регулювання є доступним, чітким і зрозумілим для осіб, які використовують їхні земельні ділянки не за цільовим призначенням.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 по справі №477/2330/18 колегія суддів дійшла висновку, що встановлення факту нецільового використання земельної ділянки можливе не лише на підставі актів перевірок контролюючого органу, обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про таку охорону, протоколів і постанов про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про таку охорону. Факт нецільового використання земельної ділянки можуть підтверджувати й інші докази. Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі №461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Таким чином, в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.03.2024 за №42024082060000024 за ч. 1 ст. 364 КК України неодноразово встановлювалося нецільове використання ДП «ДГ «НОВАТОР» Інституту олійних культур УААН переданої під охорону на підставі охоронного зобов`язання від 23.10.2024 № 230 земельної ділянки природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвка», що було зафіксовано в протоколах огляду, через що такі дії свідчать про систематичне порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

За наведених обставин наявні правові підстави вважати, що використання спірної земельної ділянки здійснюється не за її цільовим призначенням, що, у свою чергу, є самостійною та достатньою підставою для припинення права користування нею у судовому порядку відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені факти нецільового використання земельної ділянки природно-заповідного фонду, особливий правовий режим таких земель, а також обов`язок землекористувача забезпечувати їх використання виключно за цільовим призначенням, подальше збереження за ДП «ДГ «НОВАТОР» Інституту олійних культур УААН права постійного користування вказаною земельною ділянкою суперечить вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з цим право постійного користування земельною ділянкою підлягає припиненню в судовому порядку з подальшим поверненням її у розпорядження відповідної територіальної громади для забезпечення її використання відповідно до встановленого цільового призначення та вимог законодавства про охорону земель і природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Серед способів захисту майнових прав законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387-388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Як неодноразово зазначалося Верховним Судом, заволодіння громадянами та юридичними особами землями всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неприпустимим. Розташування земель природно-заповідного фонду вказує на неможливість виникнення нового володільця, крім випадків, передбачених у ст.45 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки з порушенням Земельного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі власник майна може звернутись до суду з негаторним позовом, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки природно-заповідного фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Так, частина ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська» площею 26,9226 га розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, право власності на яку зареєстровано за державою Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Водночас зазначена земельна ділянка як об`єкт природно-заповідного фонду відповідно ч. 1 та п. «в» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України належить до земель комунальної власності Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а отже не може перебувати у державній власності.

Таким чином, включення спірної земельної ділянки до складу земельної ділянки з вказаним кадастровим номером, яка перебуває у державній власності та використовується ДП «ДГ «Новатор» Інституту олійних культур НААН, фактично унеможливлює реалізацію Широківською територіальною громадою повноважень щодо володіння, користування та розпорядження цими землями з урахуванням їх особливого природоохоронного статусу та цільового призначення.

Разом із цим, суд розглядає справи у межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ГПК України, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (ст. 12 ГПК України).

Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 31).

Для прикладу, встановивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод особі, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від відповідача, Велика Палата Верховного Суду у справі № 554/10517/16-ц розглянула вимогу про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки як вимогу про повернення цієї ділянки територіальній громаді за правилами негаторного позову (постанова від 20.06.2023).

Вказане свідчить про те, що навіть не погоджуючись з обраним позивачем способом захисту порушених інтересів держави, суди мають встановити мету позову та застосувати відповідні норми права для захисту порушених інтересів позивача.

Зазначене кореспондується з принципом «суд знає закони» та положеннями ст. ст. 2, 5 ГПК України.

Зокрема, згідно приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58).

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду виснувала, що не зв`язана посиланнями на норми права, зазначеними у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи.

Належний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

За таких обставин, наразі єдиним можливим способом захисту порушених інтересів Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області є усунення перешкод Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом її повернення.

Поряд із цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 по справі № 446/478/19 колегія суддів дійшла висновку, що земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні, тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Належним способом захисту порушеного права є негаторний позов, а саме позов про усунення перешкод, шляхом повернення частини земельної ділянки, що накладається.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України встановлено, право власності припиняється у разі, зокрема, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Таким чином, оскільки на теперішній час спірна земельна ділянка природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ручаєвська», площею 26,9226 га входить у межу земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002, перебуває у державній власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та у користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, то належним та достатнім способом захисту прав на землю Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який забезпечить поновлення порушеного права та виключить подальше звернення до суду із позовом, є припинення права власності Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на частину земельної ділянки, площе 26,9226 га та її повернення, координати якої встановлені за наслідками проведення топографічних робіт та відображені у висновку спеціаліста інженера землевпорядника Боклага В.В.

Такий спосіб захисту у повному обсязі відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів-1, 2.

Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» задовольнити.

Припинити Державному підприємству «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (вул. Інститутська, будинок 1, селище Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417, ЄДРПОУ 32405397) право постійного користування на частину земельної ділянки природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, надане на підставі Державного акту серії ІІ-ЗП № 002384, виданого Державним земельним кадастром.

Усунути перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області (вул. Розенталь, б.7, м. Запоріжжя, 69089, ЄДРПОУ 26013402) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом припинення Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ 39820689) права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 2322188800:04:001:500.

Усунути перешкоди власнику Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області (вул. Розенталь, б.7, м. Запоріжжя, 69089, ЄДРПОУ 26013402) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ 39820689), Державне підприємство «Дослідне господарство «НОВАТОР» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (вул. Інститутська, будинок 1, селище Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417, ЄДРПОУ 32405397) повернути на користь Широківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Розенталь, б.7, м. Запоріжжя, 69089, ЄДРПОУ 26013402) земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 26,9226 га, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 2322188800:04:001:5002 за наступними координатами:

Номер точкиНазва точкиВнутрішні кутиДирекційн і кутиВідстань (м)Координати ху1154°49'19170°10'41111.625296494.815257858.112250°48'5940°59'4172.685296384.835257877.15336°20'36214°39'054.965296439.695257924.8344179°56'06214°35'1160.995296435.615257922.0155177°11'28217°23'4360.645296385.405257887.3966155°45'56241°37'46150.895296337.225257850.5677172°33'12249°4'3426.075296265.525257717.7988173°31'49255°32'45117.025296256.215257693.4499176°42'10258°50'35165.905296227.005257580.121010179°35'26258°26'0284.645296194.905257417.361111172°59'34251°25'3660.185296177.935257334.441212156°19'02227°44'38125.415296158.765257277.391313141°54'02189°38'3952.295296074.435257184.571414150°52'40160°31'1972.975296022.885257175.811515135°38'12116°9'32462.965295954.095257200.141616176°44'52112°54'23220.415295749.995257615.68171712°12'44280°41'39205.485295664.205257818.711818161°46'06298°55'3393.705295702.335257616.801919175°51'20294°46'52158.185295747.655257534.792020168°47'31283°34'24237.425295813.955257391.182121177°52'14281°26'38118.345295869.675257160.392222178°48'32282°38'06307.545295893.155257044.402323179°4'42281°42'48279.935295960.425256744.312424177°35'45279°18'3322.135296017.255256470.212525178°17'08277°35'410.155296020.835256448.372626175°12'56282°22'4554.025296020.855256448.222727132°13'58330°8'48156.395296032.435256395.462828171°22'38338°46'0949.605296168.075256317.61292935°20'11123°25'58146.385296214.305256299.653030154°44'5498°10'52301.335296133.655256421.813131160°4'1278°15'04227.145296090.775256720.073232173°34'3871°49'4349.515296137.025256942.453333173°54'3765°44'20115.925296152.465256989.493434173°21'1459°5'3473.185296200.095257095.173535177°1'1856°6'5157.635296237.685257157.963636158°27'3277°39'2073.535296269.815257205.803737176°54'5280°44'28300.695296285.535257277.633838176°39'5777°24'25113.935296333.915257574.403939154°31'5551°56'20213.175296358.755257685.594040173°18'4945°15'096.425296490.175257853.434141179°44'5145°0'000.175296494.695257857.99Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ 39820689) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури (вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн. 60 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути із Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (вул. Інститутська, будинок 1, селище Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417, ЄДРПОУ 32405397) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури (вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн. 60 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 02.10.2026.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.